Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт виступив у вівторок в Атлантичній раді у Вашингтоні з різкою критикою дій Росії в Україні.
«Коли ми дивимося на історію Європи, ми бачимо, що багато кордонів були визначені через вкрай криваві зіткнення. Якщо ми відкриємо це питання, знову почне литися кров», - попередив Більдт, додавши, що «анексія Криму була грубим порушенням фундаментального принципу європейської безпеки», і єдиним сучасним прикладом схожого захоплення чужої території іншою країною було вторгнення в Кувейт іракських військ під час правління Саддама Гусейна в 1991 році. За словами Більдта, реакція міжнародної спільноти була настільки жорсткою, що вона повинна була запобігти подібним «пригодам» у майбутньому.
«Саме тому вкрай важливо, щоб ми твердо протистояли російській окупації Криму, - заявив він. - Якщо ми проявимо нерішучість щодо Криму, подібне повториться в майбутньому. Апетит, як відомо, приходить під час їжі, і в цій анексії ми бачимо достатньо приводів для побоювань ...».
Карл Більдт підкреслив, що криза в Україні «була ініційована та підтримується Росією з усіх сторін», додавши, що саме російська влада переконали колишнього президента Віктора Януковича застосувати силу для придушення протестів на Майдані.
На думку шведського політика, якщо Росія захоче вторгнутися в Україну, вона зможе це зробити.
«Але це буде для Росії кінцем у тому вигляді, в якому вона зараз існує, - сказав він. - Якийсь час вони обмірковували цей варіант, розгорнувши війська на кордоні ... Зараз вони повертаються до кордону - мова вже не йде про ті же числа, але на питання, чому вони там, логічною відповіддю є те, що вони хочуть залишити відкритим варіант обмеженої військової акції».
Раніше, продовжив Більдт, Росію можна було вважати стратегічним партнером Євросоюзу, але в ці дні ситуація виглядає інакше, хоча співпраця з Росією з низки важливих питань триває.
«Росія повинна зрозуміти, що ми ніколи не визнаємо анексії Криму. Вона повинна прийняти те, що у України та інших країн Східного партнерства є право вибрати їх власний європейський напрям. У тому числі у Вірменії».
Більдт переконаний, що найкращий спосіб протистояти політиці дестабілізації України, що проводиться Росією, - стабілізувати Україну.
«Криза об'єднала Україну, чого ми не бачили в сучасні часи, але це не буде тривати вічно, - попередив він. - Ми повинні допомогти їм, у тому числі шляхом протистояння спробам Росії завдати економічної шкоди. Ми готові враховувати інтереси безпеки Росії, якщо вони не завдають шкоди безпеці інших країн».
На питання про ефективність санкцій проти Росії, Більдт відповів, що, на його думку, санкції найбільш ефективні, коли ними загрожують або коли йде розмова про можливість їх скасування.
«Якби ми запроважили паралізуючі санкції і привели до колапсу російську економіку, українська економіка розвалилася б першою», - сказав він, підкресливши також, що для Європи стосунки з Росією диктуються в тому числі географією, в той час як для США відносини з Росією є функціональними і розглядаються з прагматичної точки зору: чи можна підключити Кремль до тієї чи іншої ініціативи, або до міжнародних переговорів, де потрібний російський вплив.
«Ми в іншій ситуації. Росія - велика європейська країна, наш сусід», - констатував він.
З приводу сепаратистів, Більдт нагадав, що вони «користуються деякою підтримкою в народі», що «ускладнює ситуацію для українських силовиків». «Ми чітко дали зрозуміти, що ми підтримуємо мирний план, але якщо він не працює, необхідні дії, - сказав він. - Росія не може сказати, що вони не здатні закрити свій кордон - це було б визнанням некомпетентності. Вони можуть закрити кордон. Ми повинні сказати, що якщо Росія продовжуватиме, ми також будемо продовжувати. Неважливо, піднімаємося ми по цих сходах великими або маленькими кроками, але ми повинні позначити для Росії наявність цієї драбини».
«Ми й не намагаємося це зробити. Ми намагаємося спрямувати Росії чіткі сигнали, що її політика неприйнятна - за те, що вони роблять, поплатиться їхня економіка. Президент Путін своїми діями перетворив Росію на країну, непередбачувану для інвесторів, це, природно, завдає шкоди російським економічним інтересам».
У відповідь на запитання кореспондента «Голосу Америки» чи турбує його антитерористична операція, проведена українськими силовиками і чи підтримує він цю операцію Карл Більдт сказав:
«Я б вважав за краще, щоб був обопільно підтримуваний режим припинення вогню, але це не було прийнято сепаратистами, тому що вони продовжують стріляти, вбивати солдатів і брати заручників. Я думаю, що президент Порошенко був змушений розпочати другий етап цієї операції».
Голос Америки: Ви сказали, що ця криза - справа рук Росії. Представники російської влади, між тим, звинувачують експансію НАТО, нерівні стосунки ...
Карл Більдт: Але дозвольте, це не має ніякого відношення до НАТО. Україна хотіла вільної торгівлі з Євросоюзом, так само, як у них є вільна торгівля з Росією. І це те, чому перешкодила Росія. Вони можуть бути проти експансії НАТО - але це зовсім окрема тема.
Більдт також сказав, що він не вважає питання захисту російськомовної меншини в Україні приводом для занепокоєння та інтервенції.
«Занепокоєння викликає не російськомовна меншина, а кримські татари. В Україні всі говорять по-російськи - їх чи не більше, ніж тих, хто говорить по-українськи. Коли я розмовляю з самими різними українцями, в тому числі на Сході України, вони говорять, що питання мови - це не проблема».
Шведська політик додав, що крім цього, в багатьох частинах Європи є позитивний досвід поводження з етнічними меншинами.
На запитання з приводу того, чи не збирається Швеція у зв'язку з українською кризою вступити в НАТО, Карл Більдт сказав, що спочатку причиною не вступати в НАТО, була Фінляндія.
«Чи піде на це Швеція без Фінляндії? Ні. Чи можемо ми з часом прийти до домовленості з цього питання? Можливо. Одним з питань на порядку денному саміту НАТО (у вересні – ред.) буде зміцнення партнерства
