Болгарія – одна з країн ЄС, де думки щодо підтримки України є розділеними, принаймні, порівняно із такими країнами як Польща чи Литва. Експерти, з якими поспілкувався «Голос Америки», розповідають, що Болгарія приєдналася та дотримується санкційного режиму ЄС, спрямованого проти Росії, допомагає ремонтувати українську зброю та на початку серпня призупинила видачу віз російським туристам та власникам нерухомості в країні. Росія та Болгарія також взаємно вислали дипломатів зі столиць одна одної.
Загалом позиція Болгарії є обережною, кажуть співрозмовники «Голосу Америки», і це пояснюється як нестійкістю урядової коаліції, так й суспільною думкою. Близько третини громадян країни, за оцінками експертів, дотримуються проросійських поглядів, на які також впливає активна російська пропаганда.
“Болгарія перебуває в політичній кризі останні два роки. Але навіть якби ми не були в політичній кризі, майже кожен болгарський уряд намагається балансувати між прихильниками Європейського Союзу та НАТО, з одного боку, і тими людьми, які більш схильні підтримувати просхідні, проросійські настрої та позиції», - говорить директор Інституту регіональних та міжнародних досліджень в Софії Огнян Мінчев.
Уряд в Болгарії формується парламентською коаліцією, а у випадку виходу одного чи більше її членів, мусить подати у відставку. Так сталося із попереднім урядом Кирила Пєткова. Наприкінці червня парламент проголосував за його відставку, а з початку серпня він припинив свою роботу.
«Останній уряд, який фактично керував Болгарією з грудня по липень, був урядом, який складався з чотирьох дуже різних партій - дві рішуче проєвропейські, одна популістська без ідеологічної ідентичності, і стара Комуністична партія, яка називається тепер Соціалістичною партією, і яка робила все можливе, щоб поставити під загрозу можливість Болгарії допомогти Україні зброєю, та загалом підтримувала дуже обережну позицію уряду щодо війни в Україні», - пояснює Мінчев.
З такою оцінкою позиції Соціалістичної партії погоджується дослідниця американської Фундації Джеймстаун Маргарита Ассенова, яка в 2019 році працювала у «Голосі Америки» у Вашингтоні, а в 90-х роках – на «Радіо Свобода» в Болгарії.
«Її [Соціалістичної партії] лідерка Корнелія Нінова заявила, що військова допомога Україні буде доставлена через її труп. Соціалістична партія, а також невелика, але дуже гучна русофільська група в парламенті, взяли за мету лякати населення жорстокою кампанією дезінформації», - сказала Ассенова, яка працювала у проекті "Голосу Америки" «Поліграф», завданням якого є розвінчання російської пропаганди.
Попри це, один з кроків, який здійснив попередній уряд, приєднався та чітко дотримувався запроваджених ЄС санкцій щодо Росії. Болгарія – член НАТО з 2004-го і ЄС – з 2007 року.
“В основному всі санкції, які були ухвалені, ми чітко підтримували, і ми впровадили їх практично в повному обсязі без жодних заперечень", - розповідає Христо Панчугов, доцент кафедри політології Нового Болгарського університету у Софії.
Болгарія проголосувала за сім пакетів санкцій проти Росії, зазначили в посольстві України в Болгарії.
Після того, як уряд Пєткова подав у відставку, в Болгарії оголосили нові вибори, призначені на 2 жовтня. Наразі в країні керує тимчасовий уряд, який сформував президент.
«За минулий рік і за цей рік, його (президента – ред.) роль зросла, тому що він мав призначити три тимчасові уряди минулого року та один тимчасовий уряд, який зараз фактично при владі», - вказує Панчугов.
Під час приведення тимчасового уряду до присяги президент Румен Радев заявив, що його головним завданням має бути запобігання втягненню країни у конфлікт.
«Ризик того, що війна (в Україні) охопить нові території, реальний, і вашим першочерговим завданням має бути запобігання втягненню країни в конфлікт», — цитує президента агентство Reuters.
У посольстві Болгарії у США «Голосу Америки» пояснили, що говорячи про це, президент також зазначив, що в цій діяльності уряд має керуватися «принципом енергетичної безпеки, диверсифікації та доступності поставок».
«Про відновлення переговорів з "Газпромом" не йдеться», - мовиться у письмовій відповіді посольства.
Президент, який балотувався від Соціалістичної партії, ще до початку повномасштабного вторгнення закликав до зняття санкцій ЄС з Росії за її дії в Україні та під час дебатів назвав Крим російським, після чого його офіс був змушений видати пояснення, зазначивши, що спроба анексії Криму Росією «є порушенням міжнародного права».
Минулого вівторка, 23 серпня, болгарський уряд заявив, що відновить переговори з “Газпромом” про постачання російського газу в країну.
"Ми довели відносини з Росією до межі. Такого ніколи не було. Ми вислали всіх дипломатів. Ми припинили будь-яке спілкування…" – заявив міністр енергетики Болгарії Росен Христов, повідомляє Радіо Свобода.
Дія довгострокового контракту Болгарії з "Газпромом" завершується наприкінці 2022 року.
Попередній уряд видворив 70 дипломатичних співробітників РФ через підозри в шпигунстві та відмовився платити за російський газ у рублях, як того вимагала Москва, через що Росія повністю припинила постачання газу в країну. Перед тим 90% газових поставок в Болгарію надходило від «Газпрому».
Наприкінці липня уряд Пєткова оголосив, що вони домовилися про постачання семи танкерів американського скрапленого газу, але наприкінці серпня вже новий уряд заявив, що вони приймуть лише один танкер.
Дослідниця Фонду Джеймстаун Маргарита Ассенова звертає увагу на те, що Болгарія могла б забезпечити свої енергетичні потреби й без російського газу.
«З огляду на те, що Болгарія має контракт з Азербайджаном на третину потреби в газі, а Баку пообіцяв подвоїти цей обсяг, в уряду не було підстав знову звертатися до «Газпрому». Крім того, уряд Кирила Пєткова досяг угоди з американською компанією Cheniere про поставку семи танкерів СПГ», - сказала вона «Голосу Америки».
Дослідниця припускає, що саме відмова від поставок «Газпрому» є причиною голосування за недовіру уряду Пєткова.
«Як тільки стало зрозуміло, що Болгарія відмовляється від російського газу, в парламенті проголосували за вотум недовіри уряду. Головним чином через те, що один із партнерів по коаліції вийшов. Справжня причина полягає в тому, що багато людей, яких десятиліттями підкуповував «Газпром», втратили зарплату», - говорить вона.
Наразі, як повідомляють болгарські ЗМІ, тимчасовий уряд, хоча і висловився за переговори з "Газпромом", залишить підписання контрактів на постачання енергоносіїв уряду, який буде сформований після виборів 2 жовтня.
Болгарія також традиційно має проросійські симпатії, які створювалися століттями, вказують експерти.
«Один наратив – це звільнення Болгарії Російською імперією та війна з Османською імперією. Також спільні слов’янські корені болгар та росіян. І остаточний наратив базувався на православній релігії та тому факті, що ми поділяємо православ’я. Ці наративи існували разом практично з моменту звільнення Болгарії. І як наслідок, болгарську історію викладають, з огляду на велику роль росіян в історії Болгарії. І це все ще існує в болгарському суспільстві», - говорить Панчугов.
Саме тому, продовжує експерт, велика частка болгар не вважають Росію ворожою державою. У квітні 44% болгар вірили, що НАТО несе відповідальність за війну в Україні, що є найбільшим показником серед 16 європейських країн і Великої Британії, опитаних організацією YouGov, міжнародною групою досліджень даних і аналітики. Лише 23% болгар вважали, що Росія відповідальна за війну проти України, порівняно з 85% фінів і 80% шведів покладають відповідальність за війну на Росію, згідно із цим дослідженням.
Втім, як розповідає Мінчев, більшість населення Болгарії, близько двох третин, поділяє прозахідні погляди, вважаючи, що їхня країна має «належати до Європи, розвиватися разом з Європейським Союзом та іншими європейськими країнами». Проросійську третину він поділяє на тих, хто звинувачує Захід у своїх особистих невдачах після падіння комунізму та традиційних прихильників російсько-болгарської дружби.
Панчугов вказує на три основні групи, які існують в болгарському суспільстві, відносно розв’язаної Росією війни в Україні.
«Очевидно, одна група підтримує все, що ми можемо зробити, щоб допомогти Україні в її спротиві. Друга група – це люди, які з якихось причин – історичних чи просто через те, що вони не знаходять свого місця в європейському наративі чи ще в чомусь – симпатизують Російській Федерації. Це невелика група, але все ж об’єктивно вона існує в болгарській громадській думці. І третя група - це люди, які не підтримують зусилля Росії, але не хочуть, щоб Болгарія була частиною цієї війни».
Мінчев вказує, що саме цей наратив – не втручатися – став провідним в російській пропаганді в цій країні.
«Вони вже не виступають за єдність з Росією, бо Росія – це бридкий агресор, і цього не замаскуєш. Зараз вони говорять: “Ми не повинні вступати в чужу війну, ми повинні бути нейтральними”.
Ассенова вказує на те, що пропаганда, яка поширюється русофілами та деякими болгарськими політиками, базується на роздмухуванні почуття страху.
«Багатьом болгарам промиває мізки пропаганда, і сіяння страху політиками є значною частиною цього: страх, що зима буде холодною через те, що Росія припинила постачання газу; страх, що у випадку підтримки України Росія помститься і покарає Болгарію; страх, що Болгарія є маленькою країною і може стати ненавмисною жетвою, якщо НАТО і Росія відкрито зіткнуться; страх використання Росією ядерної зброї чи спричинення ядерної катастрофи; страх перед інфляцією та рецесією – що завгодно», - аналізує дослідниця.
Болгарія вже не є нейтральною, говорить Панчугов: «Ми є членами НАТО та Європейського Союзу, тому ми на одному боці з ними. Ми на боці України».
Болгарія допомагає Україні, вказує Посольство України у Софії.
«Неодноразово болгарська сторона заявляла про непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Болгарська сторона підтримує євроінтеграційні прагнення України, зокрема в червні цього року Болгарія проголосувала за надання Україні статусу країни-кандидата на вступ в Європейський Союз», - йдеться у письмовій відповіді на прохання «Голосу Америки».
Також у травні парламент проголосував за надання уряду Болгарії мандату на реалізацію серії заходів із підтримки України, «зокрема, надання військово-технічної допомоги - ремонт української військової техніки на військових підприємствах» Болгарії, повідомило посольство.
Про допомогу тимчасово переміщеним особам з України можна детально ознайомитися в одному з попередніх матеріалів «Голосу Америки».
«Наша позиція щодо військової агресії Росії проти України була чіткою та послідовною з самого початку: Болгарія найрішучішим чином засуджує російське вторгнення в Україну, а також участь Білорусі», - йдеться у відповіді посольства Болгарії у США.
«Своєю неспровокованою та невиправданою військовою агресією Росія грубо порушує міжнародне право та становить серйозну загрозу європейській та євроатлантичній безпеці, а також міжнародному правопорядку», - повідомляється у листі на запит «Голосу Америки».
Посольство Болгарії вказує, що країна виконує усі зобов’язання щодо незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
«На двосторонньому рівні, а також у рамках ЄС, НАТО та міжнародних форумів ми постійно заявляли про нашу рішучість наполегливо підтримувати Україну в повному відновленні її територіальної цілісності та захисті її суверенітету та незалежності. Всеосяжна та багатогранна солідарність з Україною сьогодні є важливою як ніколи», - наголошує зовнішньополітичне представництво Болгарії.
Згідно із дослідженням YouGov, 65% болгар схвалюють відправку гуманітарної допомоги в Україну, 49% підтримують в'їзд українців, 17% - відправку зброї, а 12% - відправку військ в Україну в рамках операції НАТО, якщо така колись станеться.
Згідно з дослідженням Globsec, науково-дослідної організації із офісом у Братиславі, Словаччина, у 2022-му році в суспільній думці Болгарії відбулися найбільші зрушення серед дев’яти країн ЄС, які досліджувались. Якщо в 2021-му році 45% болгар розглядали Росію як стратегічного партнера, то в березні 2022-го – лише 30%. Частка респондентів, яка позитивно ставилася до Путіна, впала з 70 до 29%.
«Ця тенденція прирікає проросійські партії Болгарії в кращому випадку на другорядні ролі, не дозволяючи їм найближчим часом очолити уряд», - робить висновок Максим Саморуков у статті «Болгарія повертається в орбіту Росії?» на вебсайті Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Чи це так, покажуть наступні парламентські вибори в Болгарії 2 жовтня цього року.
Частина інформації в цій статті надійшла від Reuters, Politico, Радіо свобода та вебсайту Фонду Карнегі за міжнародний мир, Novinite, Dnevnik, Foreign Policy.
