Внутрішня міграція оздоровлює націю та пожвавлює економіку країни – з цим погоджуються всі американські політики без винятку. Що ж до питання зовнішньої міграції, прибуття та статусу нелегалів – американський політикум залишається розколотим уже протягом багатьох років. І в той час, як законодавці продовжують розглядати проект імміграційної реформи, все більш очевидною стає нагальність потреби посилити безпеку на кордонах США. Так, лише за останнє десятиліття уряд витратив понад 90 мільярдів доларів на покращення безпеки на південних кордонах США.
Адміністрація Обами запевняє, що ситуація з безпекою там надійна, як ніколи. Місцеві жителі, зокрема фермери в Аризоні, погоджуються – багато чого насправді покращилось, але деякі зміни, кажуть вони, просто посунули проблему в інші місцевості.
Фермери в Аризоні, земля яких межує з Мексикою, прагнуть, аби уряд посилив контроль над кордоном. Адже нелегальна імміграція завдає їм матеріальної шкоди та загрожує персональній безпеці.
Ден Белл вирощує рогату худобу поряд з кордоном неподалік містечка Ноґалес. Він каже:
«У новинах говорять, що наш кордон ще ніколи не був таким безпечним. Так, дійсно, на певних територіях так і сталося, але в інших місцях ситуація значно погіршилась, оскільки нелегали перейшли на незахищені ділянки. Тобто, потік тепер спрямовується на такі дільниці.
Ден та його сусіди фермери нерідко стають свідкам нелегального перетину кордону та спецоперацій прикордонників. Він розповідає:
«Сьогодні ми стали свідками, як патруль арештовував нелегалів, і кілька з них вирвалися і втекли. Потім в іншому місці ми бачили, як ці ж люди перетнули кордон у зворотному напрямку».
Фермери хвилюються за свою безпеку. Ден не раз зустрічав контрабандистів з автоматичною зброєю в руках. Три роки тому, під час такої зустрічі, загинув один з його сусідів.
«Ми дуже нервуємо, коли зустрічаємо когось на своїх землях. Ти ніколи не знаєш, чи це хтось, хто шукає роботу або ж якийсь вбивця, який тікає від правосуддя».
Територія ферми Дена простягається на 160 кілометрів, понад 12 з яких межує з Мексикою. За його словами, щодня хтось перетинає кордон через його землю:
«Ось дивіться, цей дріт перерізали кілька разів. Нам постійно доводиться ремонтувати».
Більшу частину його кордону з Мексикою розмежовує лише колючий дріт, який Дену потрібен, аби не загубити худобу. Ден дуже скептично дивиться на кордон з Мексикою:
«На нашій території більшість загорожі саме колючій дріт і десь три кілометри захищені урядовим парканом. Це дуже міцний паркан, у ньому важко зробити отвір, але люди все одного його перелазять».
Вони подорожують зі спеціальними напоями задовольняти спрагу.
Ми почали помічати, що нашою територією пересуваються нелегали, коли почали знаходити сміття. Це додаткове навантаження для нас. Ми втрачаємо гроші, адже вимушені лагодити загорожу, поновлювати пошкоджену систему водопостачання, переганяти налякану худобу, оскільки дотримуємося відповідної системи випасу. Усе разом додає понад 30 доларів до собівартості кожних ста кілограмів м’яса.
Тож загалом, це додає 75-105 тисяч доларів до вартості вирощення худоби.
Тому Ден Белл та інші фермери на прикордонних землях сподіваються, що імміграційна реформа передбачатиме зміцнення кордону. Він звертає увагу законодавців, на важливості звернути увагу на незахищені ділянки, такі які проходять через його ранчо.
Адміністрація Обами запевняє, що ситуація з безпекою там надійна, як ніколи. Місцеві жителі, зокрема фермери в Аризоні, погоджуються – багато чого насправді покращилось, але деякі зміни, кажуть вони, просто посунули проблему в інші місцевості.
Фермери в Аризоні, земля яких межує з Мексикою, прагнуть, аби уряд посилив контроль над кордоном. Адже нелегальна імміграція завдає їм матеріальної шкоди та загрожує персональній безпеці.
Ден Белл вирощує рогату худобу поряд з кордоном неподалік містечка Ноґалес. Він каже:
«У новинах говорять, що наш кордон ще ніколи не був таким безпечним. Так, дійсно, на певних територіях так і сталося, але в інших місцях ситуація значно погіршилась, оскільки нелегали перейшли на незахищені ділянки. Тобто, потік тепер спрямовується на такі дільниці.
Ден та його сусіди фермери нерідко стають свідкам нелегального перетину кордону та спецоперацій прикордонників. Він розповідає:
«Сьогодні ми стали свідками, як патруль арештовував нелегалів, і кілька з них вирвалися і втекли. Потім в іншому місці ми бачили, як ці ж люди перетнули кордон у зворотному напрямку».
Фермери хвилюються за свою безпеку. Ден не раз зустрічав контрабандистів з автоматичною зброєю в руках. Три роки тому, під час такої зустрічі, загинув один з його сусідів.
«Ми дуже нервуємо, коли зустрічаємо когось на своїх землях. Ти ніколи не знаєш, чи це хтось, хто шукає роботу або ж якийсь вбивця, який тікає від правосуддя».
На нашій території більшість загорожі саме колючій дріт і десь три кілометри захищені урядовим парканом. Це дуже міцний паркан, у ньому важко зробити отвір, але люди все одного його перелазять.Ден Белл
«Ось дивіться, цей дріт перерізали кілька разів. Нам постійно доводиться ремонтувати».
Більшу частину його кордону з Мексикою розмежовує лише колючий дріт, який Дену потрібен, аби не загубити худобу. Ден дуже скептично дивиться на кордон з Мексикою:
«На нашій території більшість загорожі саме колючій дріт і десь три кілометри захищені урядовим парканом. Це дуже міцний паркан, у ньому важко зробити отвір, але люди все одного його перелазять».
Вони подорожують зі спеціальними напоями задовольняти спрагу.
Ми почали помічати, що нашою територією пересуваються нелегали, коли почали знаходити сміття. Це додаткове навантаження для нас. Ми втрачаємо гроші, адже вимушені лагодити загорожу, поновлювати пошкоджену систему водопостачання, переганяти налякану худобу, оскільки дотримуємося відповідної системи випасу. Усе разом додає понад 30 доларів до собівартості кожних ста кілограмів м’яса.
Тож загалом, це додає 75-105 тисяч доларів до вартості вирощення худоби.
Тому Ден Белл та інші фермери на прикордонних землях сподіваються, що імміграційна реформа передбачатиме зміцнення кордону. Він звертає увагу законодавців, на важливості звернути увагу на незахищені ділянки, такі які проходять через його ранчо.