Для стримування Росії та підтримки миру в Україні після закінчення війни необхідно буде розмістити в Україні “сотні тисяч” солдатів інших країн, сказав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис у спілкуванні з литовським телеканалом LNK, повідомляє видання Delfi.
“Ми знаємо, які цифри потрібні для стримування Росії. Йдеться про сотні тисяч солдатів”, - зазначив Будрис.
Він також підтвердив, що Литва “не виключає” відрядження своїх військ в Україну у складі можливого миротворчого контингенту, про що країна заявляла ще рік тому.
Іноземні війська на території України, на його думку, є одним з варіантів запобігти подальшій російській агресії у майбутньому.
“Я не вірю, що Росія дотримуватиметься угоди, тому що я не бачив жодної угоди, пов'язаної з введенням миру, якої вона дотримувалася. Вона знайде причини, чому те чи інше погано, - пояснив Будрис. – Зрештою, ця війна відновилася у 2022 році через те, що Росія порушила Другу мінську угоду”.
В серії твітів Будрис закликав Європу не дозволити Росії формувати майбутнє Європи.
“Роки бездіяльності привели нас до цього – Путін, воєнний злочинець, диктує майбутнє України та Європи. Слабка, розділена Європа та переможена Україна – це саме те, чого він хоче”, - написав він 18 лютого, серед іншого, у серії дописів на своїй сторінці в мережі Х.
“Рішення, які ми приймаємо зараз, визначатимуть, хто головний. Пора припинити грати в наздоганялки – візьмімо контроль у свої руки”, - підсумував Будрис.
Він закликав концентруватись не на тому, щоб "зберегти" Україну як державу, а на тому, щоб перетворити Україну на могутню європейську силу.
“Коли ми говоримо про війну Росії проти України, здається, увага зосереджена на тому, як “зберегти” Україну – як допомогти їй уникнути поразки. Це слабка позиція, зумовлена реальністю, нав’язаною Росією”, - Будрис і закликав обрати “іншу реальність”, у якій Україна залишилася незалежною, має сильну армію, великі ресурси, й відіграє “вирішальну роль у майбутньому Європи”.
“Це залежить від нас: ми можемо вирішити, щоб Україна якнайшвидше приєдналася до ЄС і НАТО, зміцнивши обидва альянси та викинувши путінські сценарії на смітник”, - підсумував міністр.
Заяви литовського міністра прозвучали на тлі загального пожвавлення дискусій серед європейських країн щодо можливого виряджання миротворчого контингенту в Україну після підписання мирної угоди задля забезпечення та підтримання досягнутого миру.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив 17 лютого, що його країна готова відігравати провідну роль у наданні гарантій безпеки Україні, і що це означає “готовність і бажання, якщо потрібно, розмістити там наших військових”.
Заяви Стармера прозвучали перед терміновим самітом лідерів декількох європейських країн в Парижі, скликаного президентом Франції Еммануелем Макроном для обговорення європейської безпеки та підтримки України на тлі прагнення президента США Дональда Трампа вести двосторонні перемовини між Вашингтоном і Москвою щодо мирного врегулювання війни в Україні.
Також про відкритість до участі у міжнародній миротворчій місії в Україні після сподіваного припинення бойових дій найбільш прямо говорять у Швеції та Франції.
А от прем’єр-міністр Польща Дональд Туск 17 лютого відкинув ймовірність відрядження польських військових в Україну після війни, хоча і заявив, що Варшава підтримає таку місію.
