Обговоренню економічної та політичної ситуації в регіоні, а також перспективам його розвитку була присвячена конференція, що пройшла у вівторок 27-го березня у вашингтонському Центрі стратегічних міжнародних досліджень (CSIS). Один з показників рівня інтересу до конференції – наявність у списку присутніх представників посольств і найбільших бізнесів Європи, Центральної Азії і країн Балтії, а також чиновників і аналітиків Держдепартаменту США.
Представницьким був і список доповідачів, серед яких – співробітники великих дослідних центрів Вашингтона, посольств країн кавказького та центральноазіатського регіонів, а також Світового банку і найбільших інвесторів – таких як «Брітіш Петролеум».
Одним з ключових доповідачів конференції був Росс Вілсон, директор Євразійського центру Атлантичної ради США, в минулому – посол США в Туреччині (2005-2008) та Азербайджані (2000-2003). На початку своєї кар'єри Вілсон працював у Держдепартаменті радником з питань Радянського Союзу та Єгипту.
Росс Вілсон позначив основні проблеми регіону, серед яких він виділив невирішені конфлікти між Азербайджаном і Вірменією, а також напруження в Грузії. У випадку з Грузією він відзначив як негативний фактор ускладнення відносин з Росією. Слабкий рівень розвитку громадянського суспільства та ізоляція від зовнішнього світу, на думку Вїлсона, зіграли негативну роль на початковому етапі незалежності країн кавказького регіону. В цьому сенсі, за словами Вілсона, «Голос Америки» служив населенню Азербайджану, Грузії та Вірменії, а також країнам Центральної Азії «справжнім вікном у світ». У деяких країнах Центральної Азії «Голос Америки» і зараз залишається «вісником свободи», сказав він.
Політику США в каспійському регіоні Вілсон назвав «простою і відкритою», вектор якої спочатку був спрямований на підтримку територіальної цілісності та незалежності країн каспійського басейну. Він нагадав, що США були в числі перших держав, що визнали суверенітет колишніх радянських республік. Він також зазначив, що стратегія США в регіоні на початку 90-их років багато в чому диктувалася необхідністю рахуватися з «гранично централізованим і домінуючим контролем Кремля» над державами пострадянського простору.
«Наша політика була спочатку спрямована на побудову демократичного, стабільного, безпечного, плюралістичного фундаменту в цьому регіоні. Ми хотіли б і хочемо бачити цей регіон економічно процвітаючим, а країни каспійського басейну – пов'язаними всеосяжними торговими відносинами», – сказав Вілсон.
Вілсон відзначив, що енергетичні ресурси регіону служать однією з основ міжнародної дипломатії в каспійському регіоні. Енергетична незалежність партнерів США в Євразії ставить питання енергоресурсів і транспорту на рівень пріоритетів політики країн каспійського басейну. У цьому сенсі каспійський басейн важливий не тільки як регіон видобутку, але також і як транзитний канал для транспортування газу і нафти на міжнародний ринок.
Особливу важливість каспійський транзит набуває на тлі російської монополії над поставками енергоресурсів до країн Європи. Російський канал, на думку Вілсона, показав свою нестабільність і залежність від політичних настроїв Кремля. Зростання числа транзитних енергетичних шляхів, вважає екперт, лежить у сфері інтересів країн Євразії та інших держав світу. В цьому відношенні найкращих успіхів добилися Азербайджан і Туреччина. Результати співпраці в галузі транспортування газу між цими країнами стануть очевидні вже до кінця 2013-го року, вважає Вілсон. Трансформація індустрії енергоресурсів ляже в основу стабільної економіки, здатної забезпечити процвітання – наступний крок, до якого повинні прагнути країни регіону, вважає він.
Разом з тим Росс Вілсон відзначив, що рівень доходів на душу населення в країнах Каспію і Центральної Азії залишається відносно низьким. Цим країнам, на думку Вілсона, необхідно продовжити фундаментальні ринкові реформи. Колишній посол також додав, що взаємна торгівля між цими державами практично не налагоджена або відбувається на рівні поодиноких компаній. Налагодженню постійних торгових відносин заважає закритість кордонів, а також наявність таких конфліктів між Азербайджаном і Вірменією та між Росією та Грузією.
«Але навіть ці об'єктивні причини не пояснюють, чому обсяг торгівлі між Вірменією та Грузією становить лише одну третину від обсягу торгівлі між Вірменією і Туреччиною», – сказав Вілсон.
Політика США в каспійсько-азійському регіоні в найближчі роки зазнає істотної трансформації, в тому числі і у зв'язку зі зростанням важливості північної мережі постачання для НАТО в Афганістані, пророкує Росс Вілсон, підкреслюючи при цьому, що метою американської політики залишиться зниження рівня бідності в регіоні, підтримка освіти і розвиток економічної самостійності.
Енергетична безпека партнерів США в Євразії залежить від стабільності Каспію - колишній посол США
- Фатіма Тлісова
Каспійський регіон з транспортно-енергетичного вузла перетворюється в економічний центр, що динамічно розвивається. Тут сходяться інтереси світових держав – від Китаю, Індії і Росії до ЄС, Арабських Еміратів, Туреччини та США.