Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті приїхав у Вашингтон на весняні збори МВФ та Світового банку. У цьому році ЄБРР, який був заснований у 1991 році, щоб допомогти пострадянським країнам перейти до ринкової економіки, виповнюється 25 років. У Вашингтоні президент банку підбив підсумки діяльності банку та розповів про стратегічні завдання на майбутнє. Серед останніх – фінансування в проекти, які мають зменшити чи дати можливість громадам впоратися з наслідками кліматичних змін, допомога інтеграції суспільств у глобальний ринок, а жінок – в економіки їхніх країн.
«Голос Америки» зустрівся з банкіром через кілька годин після того, як став відомий склад нового українського уряду. З нього і почали розмову.
Тетяна Ворожко: Тут у Вашингтоні ще до відставки старого уряду лунали думки, що реформаторів у новому уряді не буде, а отже – і грошей МВФ. А отже – й інших інвестицій. Що про новий склад уряду думають в ЄБРР, а особливо про той факт, що там не буде вашого основного партнера в Україні – Наталії Яресько?
Сума Чакрабарті: Я ще маю зустрітися з новим урядом. Планую бути в Києві на 30-ту річницю Чорнобильської катастрофи. Основне питання для нас – відданість реформам. У нас були чудові стосунки з Наталією Яресько. Вона була видатним міністром фінансів. Але для нас, в ЄБРР, особистості – не головне. Зараз ми будемо мати справу з новим урядом, з новим міністром фінансів, і хочемо переконатися, що вони будуть продовжувати реформи за підтримки прем’єр-міністра і президента. Ось про це ми будемо говорити в Києві.
Ми давно інвестуємо в Україну, у нас були вдалі проекти, але країна не робила системних змін. На початку 2013 року ми прийняли рішення, що так тривати далі не може. Але після Майдану ми вирішили підтримати реформаторів дуже високим рівнем інвестицій. Україна стала нашим найбільшим ринком після Туреччини: 1 мільярд 200 мільйонів євро в 2014 році і 1 мільярд євро в 2015-му.
Т.В.: У 2015 році рівень інвестицій був нижчим за попередній рік. Чи означає це, що і темп реформ сповільнився?
С.Ч.: Ні. У 2014 році багато компаній постраждали від рецесії. Ми вирішили надати їм робочий капітал, щоб вони просто продовжували працювати, не закрилися. Загалом ми плануємо і в цьому році інвестувати близько мільярда – хоча у нас немає чітко встановленої цифри, але за наявності реформ.
Т.В.: Як ви загалом оцінюєте роботу уряду Яценюка? Які реформи вважаєте найбільш вдалими?
С.Ч.: Треба дивитися в історичній перспективі. Порівняйте Україну сьогодні і 3 роки тому. Я думаю, що цей уряд досяг багато. Я раніше працював у британському уряді і розумію, як важко робити зміни. Адже під час кожної зміні є ті, хто від неї отримує переваги, і ті, хто програє. І багатьох треба переконувати йти на ці зміни заради національних інтересів. Це дуже важко. Це вимагає політичної сміливості. І уряд її продемонстрував, але необхідно зробити ще багато.
Серед реформ хотів би виділити банківській сектор. Перед початком реформ в Україні було 180 банків. У Туреччині –39 банків, а турецька економіка у вісім разів більша за українську. Зрозуміло, що чимало з цих банків були фактично приватними банкоматами олігархів. Ми раді бачити, що глава Нацбанку за підтримки уряду рухається вперед з реформою банківського сектора. Ми її в цьому підтримуємо. Близько 100 банків уже закриті. Вважаємо прогресом закриття банків, їх консолідацію, рекапіталізацію.
Друге – це енергетика. Ми знаємо, що в цьому секторі було багато корупції. Але ми також знаємо, що неможливо покращити енергетичний сектор в Україні без розділу регуляторних функцій та виробництва і постачання. Корпоративне управління має велике значення. Коли ми надали «Нафтогазу» кредит восени на зимовий період – і дуже добре, що зима не була дуже холодною – ми наполягали на плані з реформування управління компанією. Це було умовою нашої позики. І це той тип кредитування, який ми намагаємося робити в Україні, – кредит з умовою реформування.
Інша важлива реформа в енергетичному секторі – енергозбереження. Програма з фінансування енергоефективності в житловому секторі України має допомогти рухатися до стандартів енергозбереження, які існують у Західній Європі. Якщо Україна їх досягне за 15-20 років, то їй взагалі не треба буде імпортувати енергоресурси.
Важливе питання для нового уряду – чи будуть вони продовжувати ці реформи. Серед пріоритетів – встановлення верховенства права та боротьба з корупцією.
Але реформ було більше, ніж люди про це знають. Немає системи поширення інформації про реформи. Я пам’ятаю, брав участь у програмі Бі-Бі-Сі разом з Наталією Яресько, де вона вперше розповідала про деякі реформи і про порушення справ щодо корупції.
Дивіться також: Борговий тягар Україні не страшний, якщо економіка буде рости - заступник Гонтаревої
