Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Тселмег, Монголія
У США мене дуже дивують люди, які носять на вулиці піжами чи спортивний одяг. Для мене це не має сенсу, бо у Монголії люди гарно вдягаються й фарбуються, навіть просто ідучи в магазин. А ще тут мені не вистачає відчуття власної краси. Я завжди почуваюсь гарною у Монголії, де мої темні очі й волосся й високі вилиці вважаються дуже гарними. Крім того, я не розумію концепції small talk. Навіщо говорити про погоду? Люди ставлять тобі запитання, не очікуючи щирої відповіді. А ще люди всюди, постійно посміхаються.
Йована, Сербія
Постійний холод в американських офісах – ось що дратує мене найбільше. Всередині будівель влітку так сильно працюють кондиціонери, що потрібна пара теплих шкарпеток, - навіть якщо назовні – плюс сорок! Інша річ, яка мені не подобається, це те, наскільки легко у США можна купити зброю. Думаю, це потрібно краще контролювати, особливо з огляду на події останніх років.
Бхім, Бутан
Життя у США та Бутані важко навіть порівняти. Ми – дуже маленька країна. Наприклад, у нас немає світлофорів, а рухом керують поліцейські – за допомогою свистків чи рухів руками. А щоб отримати вищу освіту, треба їхати до сусідніх країн – Непалу чи Індії. Але у нас взагалі немає насилля, грабіжництва, ніхто не носить зброї, всюди почуваєшся у безпеці. Наприклад, біля дому можна залишити якусь цінну річ, і ніхто її не забере. Ми поважаємо одне одного, ми – одна нація.
Торгояпо, Колумбія
В Америці я найбільше сумую за родиною. Ми завжди проводили час разом, особливо на свята. Також у США мені дуже не зрозуміла система охорони здоров’я. Важко повірити, що деякі країни, що розвиваються, мають кращу медицину.
Йованко, Македонія
Куди у США не подивишся – всюди нездорова їжа. Звідси й проблеми зі здоров’ям у людей. При цьому, медицина дуже дорога. Просто шалено, дико дорога й заплутана. Так само, як і страхування автомобілів.
Ека, Грузія
У США найбільше мені бракує звичних смаків, дешевої натуральної їжі. Хоча я люблю куштувати щось нове, я завжди прошу друзів привозити мені грузинські спеції та прянощі. Вдома все було просто й зрозуміло, а тут мені було складно з нуля почати звикати до нової банківської системи, транспорту, системи охорони здоров’я. І ускладнює це бюрократія, наприклад, відправлення чеків поштою. Також мені не вистачає сантиметрів, метрів, кілограмів і кілометрів, бо моє життя перетворилось на математику, - бо я постійно маю рахувати, роблячи покупки чи рахуючи відстань.
Саймір, Албанія
Короткі відстані та доступність громадського транспорту до найвіддаленіших куточків – ось чого немає у США, в порівнянні з Європою. Я пішки ходив на роботу, до магазину, за кавою, в ресторан чи у парк. Хоча Тірана схожа за розміром на Вашингтон, тут такий спосіб життя не завжди вдається. А ще на машині чи на громадському транспорті дуже швидко я міг опинитись в іншому місті, в горах чи на пляжі, або навіть в іншій країні. Іще я дуже сумую за Середземним морем і тим кліматом. Жоден океан не порівняти із цим неймовірним видом спокійного моря на світанку чи увечері.
Сабіна, Узбекистан
Одна річ, за якою я дуже сумую в Узбекистані й зростаючи за містом, - це відчуття громади й довіри одне до одного. Вдома я могла постукати у двері до сусідів, і вони нагодували б мене найсмачнішою їжею, бо вони знають мене, мою маму й бабусю. У США такого почуття близькості із сусідами немає. Більшість з них тут можуть зупинитись, щоб поговорити про щось несуттєве – підстригання газонів або помилки у прогнозах синоптиків. Я б дуже хотіла, щоб тут сусіди більше дізнавались одне про одного й ділились своєю культурою.
Леонард, Австралія
Мені не вистачає наших традиційних пирогів із кашоподібним горохом, картоплею-пюре, підливою, овочами та сіллю з курячим ароматизатором. А ще – десерту «Павлова». Це дві мої найулюбленіші австралійські страви, яких я не можу знайти у США.
Менні, Гана
Найбільше я сумую за тим, наскільки прості у Гані міста й села. Хоча технології проникли усюди, наші ринки продають худобу й птицю, яку не виростили на фабриці й не годували сумішшю корму й антибіотиків, а яка жила вільно у загоні, їла траву. Пам’ятаю, як моя сестра сміялась із нашого брата, який живе у Великій Британії. У Фейсбуці він похизувався тим, що купив яловичину з етикеткою «вигодувана травою». «А що ж іще їдять корови?», - дивувалась вона.
Азра, Боснія
Близькість родини, міцність дружби – ось чого мені бракує в Америці. Я пропускаю, як росте моя племінниця, як старішають мої батьки. Мені не вистачає сміху із сестрою. Сімейних днів народження. Річниць. Поховань. Життя, яке йде без мене.
Мікелє, Італія
Я люблю готувати, але смак наших продуктів не порівняти із тими, що продають у США. Але коли я спробував привезти сюди пармезан чи прошутто, з’ясувалось, що митні правила не дозволяють цього! Це було величезне розчарування.
Артем, Казахстан
Одна з особливостей життя у США – це обов'язкова наявність кредитної історії. Це мене спочатку здивувало, потім обурило, адже новим іммігрантам доводиться починати фінансову історію із самого початку. А ще в США мені не вистачає кілометрів, метрів, кілограм, літрів, градусів Цельсія. У США, як і раніше, архаїчна система вимірювань. Також нам довелося звикати до "нової" дати народження: спершу тут пишуть місяць, а потім день і рік народження. Де логіка? Для мене не зрозуміло!
Еї, Бірма
Коли я вперше приїхала до США, то дуже здивувалась, побачивши, що тут у крамницях продають зварені почищені яйця у пластикових коробках. У нас такого немає. Це свідчить про те, наскільки американці цінують зручність. Інший культурний шок для мене – це те, що природню оболонку – яєчну шкарлупу – знімають, а натомість кладуть в поліетиленову упаковку.
Дивіться також: В Українському музеї Нью-Йорка відкрилася виставка "Депортація в обличчях кримських татар: 75 років після". Відео
