Доброю традицією стали щорічні зустрічі представників громадянського суспільства в Україні на спеціалізованому ярмарку. Але коли на звичайному ярмарку продають товари, то тут головним товаром є знайомства, послуги з організаційного розвитку, нові знання та налагодження нових парнерств. З кожним роком на так званий Ярмарок інституційного розвитку збирається все більше лідерів українського громадського сектора.
Серед організаторів заходу і проект «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який фінансується Агенством США з міжнародного розвитку. До палатки від проекту найбільша черга, адже тут розповідають, як можна отримати грант чи спеціальний ваучер – фінансовий внесок у життєдіяльність громадської організації (ГО).
Хоча інтерес українських ГО до грантів найбільший, на думку директора UNITER Роланда Ковача, не всі використовують існуючі можливості, які пропонуються українцям. Серед причин – недостатня поінформованість.
За словами директора із розвитку програми соціальної корпоративної відповідальності Helmer Inc. Наталії Мазур, українці не знають чи не хочуть отримувати фінансування і від приватних осіб.
«Спілкуючись з українськими неприбутковими організаціями, складається враження, що історія українського народу сформувала свою програму бідності, яку ми ніяк не можемо подолати. Фандрайзери часто відчувають себе жебраками і мало хто робить високі ставки на звернення до приватних осіб, як до індивідуальних донорів», – вважає Наталія Мазур.
На ярмарку вона розказала про сьогоднішні західні моделі бюджетування організацій, зокрема й про налаштування системи надходжень від приватних осіб.
Познайомитись та запропонувати свою співпрацю на ярмарок завітав і Корпус миру США в Україні. Як зазначив Голосу Америки директор проекту розвитку громад Корпусу миру в Україні Марат Кюрчевський, порівняно з американськими НГО, українським організаціям складніше розвиватися.
«У нас із цим складніше, бо інструментів підтримки громадського сектора, зокрема фінансово, на мій погляд, не було створено за всі часи незалежності. Тому наші громадські організації залежать від закордонного фінансування та від фінансування іноземних донорських організацій. В Україні зачатки благодійності, розуміння, що треба ділитися, є, але так склалася наша історія, що люди мало отримували в те, в що вкладали», – говорить Марат Кюрчевський.
Втім, позитивні тенденції теж існують, вважає директор проекту розвитку громад Корпусу миру США в Україні. Адже зростає кількість організацій, які існують більше десяти років, і продовжують виконувати свої місії. Для українського громадського сектора важливіша наразі не кількість, а якість, говорить Марат Кюрчевський.