Рада Європи повернулася спиною до політичних в’язнів?

Парламентська асамблея Ради Європи у середу ввечері в Страсбурзі відхилила суперечливий звіт про політичних в’язнів в Азербайджані. Зате підтримала доповідь про виконання Азербайджаном зобов’язань перед Радою Європою, яка закликає до демократизації країни. Нині можна почути думку, що Європа закриває очі на проблему політичних репресій, але чи це справді так?

У середу ввечері в Страсбурзі паралельно обговорювали дві доповіді про Азербайджан. Один звіт підготували доповідачі моніторингового комітету парламенту Ради Європи Педро Аграмунт (Іспанія) та Джозеф Ґрех (Мальта). Інший, конкретно про політичних в’язнів, – Крістоф Штрассер (Німеччина).

Керівник азербайджанської делегації Самед Сеідов розкритикував розгляд відразу двох документів, зазначивши, що вперше бачить таке в ПАРЄ. Але найбільше він обурився доповіддю німецького соціал-демократа про політичних в’язнів в Азербайджані.

«Раду Європи створили для країн, а не проти. Рада Європи підтримує країни своїми порадами, навіть критикою. Але звіт Штрассера спрямований проти цієї країни. Проблеми прав людини не можна використовувати проти певних держав», – зазначає Самед Сеідов.

Резолюцію Крістофа Штрассера підтримали лише 79 депутатів, 125 були проти. В інтерв’ю Радіо Свобода після голосування німецький політик припустив, що мотиви деяких його колег були сумнівні.

«Ми отримали певні сигнали, що азербайджанська влада запрошувала на відпочинок депутатів із деяких національних парламентів на дуже комфортне перебування в Азербайджані. Я думаю, що це дуже сіра зона. Я не маю конкретних доказів, що це корупція, але думаю, що це зона, дуже близька до цього», – сказав Штрассер.

Азербайджанська делегація раділа після провалу німця

Німецький політик підготував список із 85, як він вважає, політичних в’язнів, а в день голосування оприлюднив додаток, що 35 із них випустили. У Баку заперечують таку проблему, а низку фігурантів списку називають ісламськими терористами.

Штрассеру закидали, що він не був в Азербайджані для підготовки звіту, але дозволу на це йому не дала влада в Баку. Депутат виступає за звільнення усіх політв’язнів, без того, щоб вони визнали свою провину чи публічно каялися. Після того, як документ відхилили, Крістоф Штрассер сказав Радіо Свобода: «Мені дуже жаль і це дуже-дуже поганий сигнал для всіх, хто вірить у Раду Європи».

Але рекомендація про розв’язання проблеми політв’язнів також міститься у звіті моніторингового комітету ПАРЄ, який підтримали 196 депутатів, проти були двоє.

Ця доповідь закликає Азербайджан переглянути справи арештованих активістів і журналістів, законність переслідування яких ставили під сумнів правозахисники. Резолюція також рекомендує Азербайджану звільнити можливих політв’язнів з гуманітарних міркувань у тих випадках, де стан їхнього здоров’я викликає тривогу.

Але загалом у звіті також відзначають певний поступ Азербайджану у сфері демократії.

Директор азербайджанської редакції Радіо Свобода Кеннан Алієв розповідає, що азербайджанська делегація поставилася до провалу звіту німецького політика як до перемоги, святкуючи це.

«Голова азербайджанської делегації Самед Сеідов сказав Радіо Свобода, що це голосування підтвердило, що в Азербайджані немає політичних в’язнів. Але багато правозахисників сказали, що це сором, що Рада Європа відмовилася від своїх принципів».

Що таке політв’язень?

Різкіший звіт Штрассера не пройшов, зокрема, і через дискусію довкола визначення терміну «політв’язень», що мала місце і під час обговорення доповідей. Загальноприйнятого поняття тут наразі немає. У жовтні 2012 року ПАРЄ стала першою міжнародною організацією, яка погодила конкретні критерії політв’язнів (треба задовольнити один із цих критерії):

· ув’язнення порушує базові гарантії Європейської конвенції з прав людини, зокрема свободу думки, сумління і віросповідання, свободу висловлення поглядів та інформації, свободу зібрань та асоціацій;
· ув’язнення з суто політичних причин;
· ув’язнення у дискримінаційний спосіб, порівняно з іншими;
· ув’язнення в результаті судових розглядів, які були явно несправедливими і пов’язані з політичними мотивами влади.

Згідно з новими правилами ПАРЄ, рекомендації, кого можна вважати політичним в’язнем, дають доповідачі моніторингових комітетів щодо конкретних країн.

Тимошенко наступна?

На одній із наступних сесій у Страсбурзі можуть обговорити і тему «Політв’язні в Україні». Це вимога не лише українських опозиціонерів.

Як сказав генеральний секретар Ради Європи Турбйон Яґланд після зустрічі з Євгенією Тимошенко, дочкою ув’язненого екс-прем’єра, можливо, це питання винесуть на сесію в Страсбурзі навесні.

Матеріал підготувала Мар’яна Драч, зокрема на основі повідомлень азербайджанської редакції Радіо Свобода зі Страсбурга