На Крим чекає ще більша мілітарізація та ще більше порушень прав людини – експерти

Сімферополь – Правозахисні організації висловлюють стурбованість ситуацією з порушенням прав людини в окупованому Криму. Міжнародна громадськість визнає, що фактично не має важелів впливу на те, щоб захистити місцеве населення від зловживань з боку російської влади та змусити її дотримуватися міжнародного права. Під загрозою, насамперед, активісти, журналісти та кримськотатарське населення.

Анексований Крим перетворився на «сіру» зону, де люди не можуть повноцінно захищати свої базові права та свободи. Про це свідчить звіт міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch. Доповідь міжнародної організації про зловживання щодо дотримання прав людини в Криму викладено на 37 сторінках і супроводжується відеоматеріалами про залякування та переслідування жителів півострова, які виступають проти дій Росії в Криму.

«Ми виявили, що ситуація з правами людини в Криму суттєво погіршилася після окупації Росією у лютому 2014 року. Російська та місцева влада обмежують свободу зібрань і свободу слова. Влада не контролює зловживання, скоєні так званою «самообороною», яка являє собою воєнізоване угруповання та функціонує поза будь-яких правових рамок», – каже експерт Human Rights Watch Юлія Горбунова.

Ситуація з порушенням прав людини в Криму погіршуватиметься – правозахисники

На півострові вже кілька місяців працює Кримська польова місія з прав людини, яка надає необхідну юридичну допомогу жителям півострова та збирає інформацію про випадки порушення з боку влади та силових структур Росії. Найбільш вразливими верствами населення сьогодні є громадські активісти, журналісти та представники кримськотатарського народу.

«Незаконне воєнізоване формування – «кримська самооборона», загальна мілітаризація Криму, звичайно, будуть сприяти порушенню прав людини», – вважає експерт Кримської польової місії Вісаріон Асеев.

Правозахисники також згадують про той факт, що кримчани, які хочуть залишатися громадянами України, наразі формально живуть на півострові як іноземці, хоча перебувають «у власному будинку і на власній території».

Водночас самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов публічно попередив, що жорстко каратиме тих, хто не визнаватиме на півострові владу Росії. Про це він заявив в інтерв’ю російському виданню «Комерсант» у вересні цього року. У свою чергу, президент Росії Володимир Путін під час засідання Ради з прав людини у відповідь на запитання відомого російського публіциста Миколи Сванідзе про утиски й залякування кримських татар заявив, що йому нічого про це невідомо.

Кримські татари опинилися у найбільшій групі ризику

Сьогодні в Криму бути кримським татарином небезпечно, каже кримськотатарський активіст Абдурешіт Джеппаров. Його сина та племінника у вересні цього року викрали невідомі.

«27 вересня о 19-й годині до мене приїхала машина. Людина повідомила, що мого сина Ісляма Джеппарова та племінника Джевдета Іслямова скрутили, закинули у машину та відвезли невідомі люди у чорній формі у невідому напрямі. Де вони – невідомо досі, чи живі – теж невідомо», – розповідає батько викраденого кримського татарина.

В організації Human Rights Watch підкреслюють, що Росія і де-факто влада Криму повинні дозволити доступ на півострів спостерігачів міжнародних правозахисних організацій. Там занепокоєні тим, що логіка дій російської влади протягом останніх місяців, та, особливо, нещодавня демонстративно одіозна поведінка лідера Росії Володимира Путіна на саміті «Групи двадцяти» в Австралії не дає приводу сподіватися, що Росія буде дотримуватися міжнародного права та угод на анексованій території.