У 2024 році приблизно половина населення світу мала голосувати на виборах, хоч у деяких ключових країнах, таких як Україна, вибори не могли відбутися через війну. Криваві конфлікти тривали на Близькому Сході, в Судані, М’янмі та інших країнах тривають війни, які загрожують не лише свободі та демократії у цих регіонах, а самому життю людей.
Наприкінці року сталося повалення сирійського диктатора Башара аль-Асада, який разом зі своїм батьком утримував жорстоку владу в Сирії понад п’ять десятиліть, але в багатьох інших країнах автократи посилювали свій вплив, загрожуючи демократичним країнам.
Несподіваних змін у керівництві наприкінці року зазнали великі сильні демократії, як Німеччина, Франція та Південна Корея, а у США від деяких політиків лунає критика демократії як політики, що не приносить негайних успіхів, а також критика того, що позиція США з просування демократії у світі сприймається багатьма як втручання у внутрішні справи країн.
Новий звіт експертів Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) закликає до зворотного – автори звіту кажуть, що Сполучені Штати можуть — і повинні — зробити більше для просування демократії та демократичних норм на міжнародному рівні, якщо вони хочуть жити в безпеці та процвітанні.
Автори звіту, старші радники CSIS Майкл Грін і посол Дерек Мітчелл вважають, що просування демократії – це не просто красиві слова та правильний моральний вибір, а це вибір, який у довгостроковій перспективі приносить мир і процвітання найбільшій кількості людей.
"Коли мене запитали, який фактор, на мою думку, є найважливішим для глобальної безпеки, я відповів, що це демократія та добре управління", – сказав у четвер у ході онлайн дискусії про звіт Дерек Мітчелл, президент Національного демократичного інституту (НДІ).
Тому він та його співавтор кажуть, що Сполучені Штати повинні інтегрувати захист демократії та прав людини у свою стратегію національної безпеки і зробити це на двопартійній основі, щоб зміна адміністрації не призводила до зміни політики.
Говорячи про республіканців, Деніел Твінінг президент Міжнародного республіканського інституту (IRI), сказав, що і вони бачать сенс у підтримці демократії. За його словами, і серед нової адміністрації є люди, які, як очікується, займуть високі позиції, що поділяють цей погляд на просування демократії як політики США.
Він пригадав, що це питання порушувалося в рамках дискусії про національну безпеку США, яку IRI організував на з'їзді Республіканської партії влітку.
"Ми хотіли спробувати підсилити інстинкти нової команди щодо деяких із цих фундаментальних принципів, хоч ми ще не знали, що це буде нова команда. Майк Волц (номінант на посаду радника з нацбезпеки у команді Трампа, – ред.) фактично відкрив наш захід. Майк був співавтором статті про національну безпеку Республіканської платформи. І ця платформа фактично підкреслює підтримку американських цінностей у всьому світі – я думаю, ми всі назвали б їх універсальними цінностями, і це є внутрішньополітичний документ", – сказав Твінінг.
Він наголосив, що у цьому документі наголошувалося, що суперниками Америки як великої держави у світі є авторитарними правителями.
"Це дійсно свідчить про відновлення американського лідерства, – каже Твінінг. – Мені дуже приємно, що наголошується на американських цінностях та ідеалах свободи, підтримці індивідуальної свободи, що наголошується на протистоянні диктаторам і диктатурам, які загрожують національній безпеці американців, і США мають лідирувати в цих питаннях".
Твінінг сказав, що в новій адміністрації також сенатор Марко Рубіо, якого Трамп номінував на посаду державного секретаря, "захоплений цими питаннями", особливо щодо демократії у Латинській Америці.
Під час дискусії, організованої CSIS, дослідники зауважили, що досі ані демократи, ані республіканці не відзначалася особливою послідовністю у справі підтримки демократії у світі, ставлячись до неї як до торгового автомата. Якщо підтримка демократії не давала негайного результату, її вважали неефективною політикою, забуваючи про те, що побудова демократії, особливо у тих країнах, які перебували поколіннями під авторитарним правлінням, це тривалий і копіткий процес.
Але демократичні країни не нападають на сусідів, вони не стають притулком для тероризму та зацікавлені у підтримці міжнародного порядку та верховенства права, нагадують дослідники.
І поки західні країни то проявляли інтерес до цієї політики, то втрачали його, подібно до маятника, авторитарні режими консолідувалися і обмінювалися досвідом у боротьбі з демократією.
Саме слово "демократія" зазнало різних перекручувань, бо авторитарні режими вели кампанію знецінення самого цього поняття, асоціюючи демократію з хаосом, колоніальною політикою Заходу, корупцією, поганим державним керівництвом.
"Існує дуже агресивна антидемократична програма, спрямована проти свободи, яка має дуже витончені наративи", – попереджає модераторка дискусії Мішель Штруке, яка очолює відділ
Гуманітарного порядку денного та ініціативи з прав людини CSIS.
Співавтор звіт Дерек Мітчелл додав, що після війн в Іраку, Афганістані, а раніше ще у В'єтнамі, існує багато міфів щодо цілей США, а також є спотворене уявлення про демократію як лише про проведення багатопартійних виборів. Хоча насправді, як він каже, демократія це є процес, який призводить до зміни політичної культури у суспільстві.
Очільниця Дому Свободи (Freedom Housе), яка також бала участь у дискусії, наголосила, що згідно з дослідженнями її дослідницького центру, занепад демократії у світі триває вже 18 років.
"Але це тому, що автократичні країни підняли свою гру на вищий щабель, вони усвідомлюють загрозу, яку демократія становить для режимів, які хочуть утримувати владу назавжди", – наголосила Ніколь Бібінс-Седака, тимчасова президентка Дому Свободи.
Вона разом з колегами наголошувала, що США мають очолити зусилля демократичних країн з послідовного і рішучого захисту демократії та прав людини у світі, зокрема шляхом інтеграції цієї мети до стратегії національної безпеки.
Лише через такий тип "зовнішньої політики, заснованої на цінностях", Сполучені Штати та їхні союзники можуть зміцнити власну національну безпеку, продемонструвати силу перед лицем авторитарних ворогів та послідовність у роботі з партнерами та демократичними активістами, зауважили учасники дискусії.
