Нью-Йорк - місто, яке надихає і захоплює одних і розбиває мрії інших, але вижити у ньому можуть лише ті, хто ніколи не зупиняється. Український піаніст і композитор Фіма Чупахін переконався у цьому на власному досвіді. Цього тижня він презентував свій перший дебютний альбом - «Water» - який записав у Нью-Йорку. Збірка ця, каже, лірична і меланхолічна, вона про пошук і про надію.
Ми провели день у товаристві піаніста - від джазового ранку на околицях Центрального парку до нічного джему в одному з підвальних барів Брукліна.
Спробувати шалене місто і себе у ньому Фіма вирішив після навчання в Американському університеті – за програмою Фулбрайта.
«Я вирішив, що поки ще свіжі оці всі зв’язки зі школою, може є сенс приїхати і спробувати, як воно, пожити тут, і чого можна досягнути артистично», - каже музикант.
Спершу, розповідає, все здавалося сюрреалістичним. «Ну, звичайно, це шок. Ти живеш серед міфів, серед кіно, яке ти бачив, і ти такий «воууу», у тебе зносить кришу».
Пізніше знайшов суто свої місця - подалі від хмарочосів і гамірного середмістя. «Мені подобається Даунтаун, Віллидж», - розповідає музикант.
Але писати музику, каже, може скрізь. Бо ж зупинятися у Нью-Йорку не можна. «Тут навіть повітря пронизане цією ідеєю щось створити. Щось цікаве. Щось зробити. Make it. Мені здіється, як тут я працюю, я в Україні в житті так не працював», - ділиться він.
Окрім роботи над своїми композиціями, Фіма дає уроки музики, виступає у джаз-клубах і барах, і навіть акомпанує церковним хорам. Каже: не всі витримують ритм Нью-Йорка, але зачаровує він багатьох. «Можливо, ми всі трошки під дією цього наркотику, бо всім цікава ця енергія, вона справді крута», - каже Фіма.
Це - кардинально відрізняється від ритму, у якому живе Харків, місто яке Фіма називає рідним. «У Харків дуже класно приїхати, особливо після Нью-Йорку. Ти приїжджаєш - такий «вжух» (показує заповільнення). Все таке:
- Вітаю.
- Вітаю.
- Давайте щось зробимо.
- Давайте, подзвоніть мені за місяць.
І ти такий: Ооо, дуже добре».
Тим часом день Фіми у Нью-Йорку може початися із джахових імпровізацій в помпезній будівлі Українського Інституту, а закінчитися вечірнім джемом в одному з підвальних барів Брукліна.
«Цей джем сьогодні - це ніхто нічого не знає, що буде відбуватися. Ми тільки знаємо, що буде якийсь грув, якийсь ритм, який буде повторюватися весь час, і все... збираються всілякі музиканти і джемують ось таким чином», - пояснює Фіма.
Джем-сешн - суцільна імпровізація, можливість поексперементувати в товаристві інших музикантів.
«Що відбувається сьогодні саме - цей джем, який робить моя подруга Крістін Коллар», - каже Фіма. Кількох музикантів Фіма знає, з іншими грає уперше.
«Найголовніше – це комунікація одне з одним, і коли люди відчувають, що з тобою гарно мати справу не тільки тому, що ти класно робиш роботу, але ти й ще нормальна людина. Це дуже важливий фактор», - каже музикант.
У цьому контрастному хаотичному місті Фіма намагається знайти своє звучання. Пошук - одна із тем його дебютного сольного альбому «Water»,записаного у Нью-Йорку. Ця музика мелінхолічна і лірична - через неї Фіма намагається відповісти найперше собі самому на екзистенційні питання.
«Задаю собі питання: що воно, нащо ми живемо?. Розумієш? Я намагаюся взагалі відповісти для себе музикою на те, нащо я тут саме, у цьому місці, в цьому шумі-гамі, нащо ми всі, як артисти трошки страждаємо тут, і там є також якась надія на те, що все буде краще», - каже музикант.
Дивіться також: Українці діляться історіями успіху власного бізнесу у США
