Рівень свободи інтернету на глобальному рівні знижується вже 14-й рік поспіль. Про це мовиться у звіті міжнародної організації “Дім свободи”, який оприлюднили 16 жовтня.
За даними дослідників, захист прав людини знизився у 27 країнах, де проводили дослідження, тоді як лише у 18-ти країнах помітили покращення із дотриманням прав людини.
Загалом оцінювали ситуацію у 72 країнах світу.
Дослідники наголошують, що цього року онлайн-цензура та маніпуляції в Інтернеті стали екстремальнішими, порівняно з минулими роками.
Вперше за 10 років Китай став країною із найгіршим середовищем для свободи в Інтернеті. Це місце він розділив із М’янмою.
Звіт розповідає, що влада Китаю “наполегливо намагається ізолювати внутрішній Інтернет” від решти світу, блокує міжнародний трафік на деякі вебсайти уряду та накладає великі штрафи на людей, які використовують VPN (приватна мережа, що забезпечує зашифрований трафік між клієнтом та сервісом).
“Уряд Китаю також продовжував систематично придушувати інакомислення, наприклад, цензурував онлайн-обговорення активіста та журналіста Сунь Ліня, який помер у листопаді 2023 року після того, як поліція побила його, що було очевидною помстою за його публікації в соціальних мережах щодо протестів проти лідера Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня”, - мовиться у звіті.
У М'янмі військовий режим запровадив нову систему цензури, яка посилила обмеження на віртуальні приватні мережі, пишуть дослідники "Дому свободи".
“З моменту захоплення влади, внаслідок державного перевороту у 2021 році, військові М’янми жорстоко придушили інакомислення та ув’язнили тисячі людей у відповідь на їхні виступи в Інтернеті, що створило режим масової цензури та стеження, щоб придушити діяльність цивільних активістів демократії та збройного опору”, - мовиться у звіті.
Третя країна за найбільшим придушенням свободи в Інтернеті - Іран. Офіційний Тегеран, як пишуть дослідники, криміналізував будь-який контент, що заохочує людей до бойкоту виборів чи протестів, або критикував кандидатів. Крім того, кандидатам на іранських виборах заборонили використовувати іноземні соціальні платформи, майже всі з яких й так заблоковані в країні.
Найрізкіше зниження свободи в Інтернеті зафіксували у Киргизстані, у звіті перелічують зусилля президента Садира Джапарова із придушення онлайн медіа.
Звіт “Дому свободи” також критикує недотримання свободи в Інтернеті в Росії. Зокрема, напередодні “фіктивних президентських виборів в Росії, в березні 2024 року, Кремль ухвалив низку законів, які ще більше придушили те, що і без того було дуже обмеженим інформаційним середовищем”.
Росія на законодавчому рівні заборонила розміщувати рекламу на тих вебсайтах і соцмережах, які були визнані в країні “іноземними агентами”. Як наслідок, кілька незалежних медіа країни, зокрема активних у Telegram і YouTube, змушені були скоротити свою діяльність і звільнити персонал.
Щонайменше у 56 країнах із 72-х, де оцінювали ситуацію, інтернет-користувачів заарештовували за їхні політичні, соціальні чи релігійні погляди, інколи вони отримували тюремні строки до 10 років.
За даними звіту, за онлайн-діяльність людей вбивали, на них нападали, в деяких країнах відключали інтернет, щоб припинити онлайн мовлення, а проти опозиції використовували технічну цензуру, щоб обмежити їх зв’язок із виборцями.
“Цензура та маніпуляція контентом поєднувались з метою вплинути на вибори, щоб підірвати здатність виборців ухвалювати обґрунтовані рішення, щоб повною мірою брати участь у виборчому процесі, і щоб їхній голос був почутий”, - мовиться у звіті “Дому свободи”.
Найкращі показники зі свободи в онлайн-середовищі продемонструвала Ісландія.
А Замбія показала найбільше покращення у рівні свободи на онлайн-платформах, порівняно з минулим роком.
Щоб покращити ситуацію зі свободою в Інтернеті, автори звіту рекомендують забезпечити громадянам доступ до “високоякісного, надійного та різноманітного інформаційного простору”, щоб вони мали можливість “формувати та висловлювати свої погляди, бути активними у своїх громадах та виступати за відповідальність уряду та компаній”.
“Політика втручання, спрямована на захист цілісності інформації, може допомогти зміцнити довіру в онлайн-середовищі за умови, що вона ґрунтується на свободі слова та інших основних правах”, - мовиться у звіті.
Freedom House оцінював свободу в Інтернеті за чотирма критеріями: прозорість в ухваленні рішень, взаємодія з місцевим громадянським суспільством, незалежне впровадження та демократичний нагляд, а також дотримання міжнародних стандартів прав людини.
Дослідники переконані, що ці критерії, серед іншого, допомагають захистити діяльність в Інтернеті від зловживань уряду та зміцнюють довіру серед громадськості.
Найбільш перспективні підходи до забезпечення свободи в Інтернеті виявили у Південній Африці, Європейському Союзі і на Тайвані.
Читайте також:
