Амбасадор борщу та української кухні МЗС України у США, шеф-кухар Діма Марценюк, працює кухарем вже 12 років, сім із них він був шеф-кухарем у “Веселці”, - культовому українському ресторані який відкрився у 1954-му р., в "Українському селі" (ред. East Ukrainian Village), в Нью-Йорку. На початку 2022-го Діма покинув "Веселку" та
"На початку, після 24го лютого, був шок. Кулінарія ніби відійшла на другий план. Але потім, всі українці зібралися з духом і зрозуміли, що потрібно розвиватися, потрібно з іще більшими зусиллями розвивати ту сферу, за яку кожен відповідає".Діма Марценюк, амбасадор борщу та української кухні в США
переїхав у Вашингтон, щоб відкрити власний ресторан. Він має стати першим українським закладом в американській столиці.
Журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова поспілкувалась із Дімою про роль традиційної української кухні у дипломатії та про його боротьбу на кулінарному фронті.
Катерина Лісунова, журналістка Голосу Америки: Ти відчуваєш більше інтересу зараз до України, до української кухні?
Діма Марценюк, український шеф-кухар, амбасадор борщу та української кухні в США: В будь-якому випадку, уваги в 1000% більше. В тому числі перепадає і кулінарії. Усі намагаються підтримати будь-яким чином. У мене знайомі дистриб'ютори українського пива. Так от, щоб їх підтримати, італійські, американські, французькі та інші ресторани купують у них українське пиво. Просто щоб підтримати. І таких історій безліч.
К.Л.: Чи World Central Kitchen пропонували тобі якусь співпрацю, щоб допомогти Україні?
Д.М.: Я планую відкривати у Вашингтоні ресторан української кухні. Він стане першим у цьому регіоні. World Central Kitchen почули про це і дуже зраділи та підтримали. Сказали, якщо буде потрібна будь-яка допомога, вони допоможуть: як із необхідними контактами, так і з продуктами, персоналом, рекламою і так далі. А їхній найвідоміший шеф-кухар ( ред. засновник World Central Kitchen) Хосе Андрес готовий підтримати нас персонально та прийти на відкриття.
К.Л.: Розкажи більше про свій шлях. Ти коли приїхав у Сполучені Штати Америки, ти одразу став шеф-кухарем?
Д.М.: Звичайно, ні. Я взагалі отримав освіту в Києві, на факультеті міжнародних економічних відносин. Потім приїхав сюди, планував на три місяці, щоб повчити мову, але врешті залишився. Моя перша робота тут була на кухні, в літньому таборі.
"Мій одногрупник, Євген Клопотенко. Людина з якою ми запізнилися на першу пару і зустрілися біля університетського розкладу - це була така величезна дошка. Так виявилось, що ми з однієї групи"Діма Марценюк, "амбасадор борщу та української кухні в США"
К.Л.: Розкажи невеличкий секрет - з ким ти навчався в Україні? Хто є одним із твоїх кулінарних партнерів зараз? Це людина яка теж не планувала бути шеф-кухарем, але в результаті, стала дуже відомим українським шеф-кухарем.
Д.М.: Із задоволенням розкажу. Це мій друг, мій товариш, мій одногрупник, Євген Клопотенко. Людина з якою ми запізнилися на першу пару і зустрілися біля університетського розкладу - це була така величезна дошка. Ми удвох там стояли, і намагалися розібратись у кого яка група. Так виявилось, що ми з однієї групи, ще й разом запізнились на першу пару.
К.Л.: Чим для тебе є той факт, що UNESCO нарешті визнало борщ нематеріальною спадщиною української культури, яка потребує захисту?
Д.М.: В першу чергу я відчуваю свій внесок у цю перемогу. Тому що, ми з Євгеном Клопотенком зробили кілька спільних проектів. І в принципі, з його ініціативи мене призначили "амбасадором борщу". Пізніше, вже без нього, я зробив багато заходів в США, щоб показати людям український борщ, дати скуштувати. Тобто величезна робота була зроблена з мого боку.
К.Л.: Якою далі буде твоя робота щодо популяризації борщу в світі?
Д.М.: По-перше, я планую відкривати власний ресторан і борщ у будь-якому випадку буде однією з основних страв. Ну, і, звісно, будемо продовжувати знайомити із борщем увесь світ, як американців так й інші країни. Також будемо імпровізувати та створювати різні версії борщу. Але окрім борщу я член клубу шеф-дипломатів при Міністерстві закордонних справ України і представляю українську кухню в США. Тобто, крім борщу у нас завдання поширювати культуру української кухні в Америці у всіх її проявах.
К.Л.: Розкажи детальніше, що означає твоя посада Амбасадора української кухні? Як це працює? Хто тебе призначив? І чия це ініціатива, взагалі?
Д.М.: Це ініціатива Міністерства закордонних справ України. Вони створили для цього окремий відділ. Наприклад, якщо я хочу поїхати в Мексику і зробити там майстер-клас із української кулінарії, або звану вечерю із українських страв, чи презентацію борщу, тоді МЗС може виділити мені кошти на цю поїздку. Тобто вони підтримують.
Також ми маємо кілька таких кулінарних амбасадорів у Європі: зокрема в Норвегії, Англії, Німеччині. Загалом, плюс-мінус в усьому світі. Ми з ними обговорюємо наш план дій на місяць, на рік. Плануємо різні фестивалі та інші можливості щоб прорекламувати та презентувати українську кухню.
"Я вважаю, що мій внесок як шеф-кухаря, - це смачно нагодувати наших гостей, щоб вони робили правильні рішення для підтримки України. Ось це мій внесок".Діма Марценюк, амбасадор борщу та української кухні в США
К.Л.: Твоя діяльність, як амбасадора українського кухні після 24 лютого, після повномасштабного вторгнення Росії, вона стала не на часі, меш потрібною? Чи навпаки, стала більш актуальною?
Д.М.: На початку, після 24 лютого, був шок. Кулінарія ніби відійшла на другий план. Але потім, всі українці зібралися з духом і зрозуміли, що потрібно розвиватися, потрібно з іще більшими зусиллями розвивати ту сферу, за яку кожен відповідає.
К.Л.: Як особисто ти будеш долучатись до перемоги України?
Д.М.: Тут, у Вашингтоні, я знаходжусь в центрі американської політики, в центрі роботи Конгресу. Я вже мав декілька приватних зустрічей, на які мене запрошувало Посольство України, щоб готувати для почесних гостей, таких як: держсекретар США Ентоні Блінкен, спікерка Палати представників Ненсі Пелосі, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, перша леді України Олена Зеленська, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та ін. І для усіх цих людей я кілька разів готував різні ланчі, вечері, перекуси.
Водночас, паралельно проходили різні засідання, різні зустрічі на яких обговорювали який вид допомоги надавати для України. Я вважаю, що мій внесок як шеф-кухаря, - це смачно нагодувати наших гостей, щоб вони робили правильні рішення для підтримки України. Ось це мій внесок.
На такого рівня вечерях, я завжди стежу за тарілками, як з’їдають мої страви. Я робив кілька раундів, - 1, 2, 3, 4 страви і завжди все з’їдали. А я був приємно здивований і від багатьох отримував компліменти.
К.Л.: Держсекретар США Ентоні Блінкен, нічого на тарілці не залишив?
Д.М.: Ні.
К.Л.: І спікерка Палати Представників Ненсі Пелосі, також?
Д.М.: І спікерка Палати Представників Ненсі Пелосі, також. (посміхається)
К.Л.: Чого би ти хотів побажати Україні та українцям?
Д.М.: В першу чергу, - це звісно, мирного неба. По-друге, швидкого відновлення. А також, моє найщиріше бажання… я бачу рівень і розміри допомоги які йдуть в Україну і на жаль рівень корупції, який залишається навіть у такі складні часи. Тому, моя найбільша мрія, - це знищити корупцію в Україні. І щоб дійсно, усі ці величезні кошти, які йдуть з усього світу, пішли на на справжнє відновлення нашої держави України.
Дивіться також: Як шеф-кухар Дмитро Марценюк поширює культуру української кухні в США.
