Понад 50 іноземних учасників - країн та міжнародних організацій - підтвердили свою участь в саміті «Кримська платформа», який проходить в режимі онлайн 23 серпня, розповіла "Голосу Америки" перша заступниця голови МЗС Еміне Джапарова. Це більше ніж минулого року, коли в саміті взяли участь 47 іноземних держав та міжнародних організацій. Високим є і представництво учасників форуму, наприклад, до заходу особисто долучилися більшість очільників держав з так званої «Групи семи». Головна мета саміту «Кримської платформи» – деокупація Криму.
В інтерв’ю «Голосу Америки» Джапарова розповіла, що серед завдань її команди було і розширення географії заходу. Цього року «Кримську платформу» підтримала низка країн Африки, Латинської Америки та Азії. Також збільшилася і кількість організацій, наприклад, долучилася ОБСЄ.
Представники української влади, Джапарова та керівниця Служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» Марія Томак, також розповіли «Голосу Америки», що «Кримська платформа» - це далеко не лише щорічний міжнародний саміт. Значна робота в рамках цієї платформи ведеться протягом усього року - як із міжнародними партнерами, так й в середині країни.
Джапарова говорить, що з самого початку головним завданням «Кримської платформи» була деокупація Криму, а її інструментом – так звана політика невизнання світовою спільнотою неправомірних дій Росії. Джапарова переконана, Україна має успіхи у впровадження цієї політики.
«Російська Федерація не просто мовчазним чином спостерігала за цим, а робила все для того, щоб «Кримська платформа» не відбулась. Сам по собі саміт і весь рік після і сьогодні – це вже величезне досягнення - політика невизнання і політика розуміння того, що Крим - це Україна».
Джапарова пояснила, що, ця робота, зокрема, відбувалася шляхом сформованої мережі контактерів «Кримської платформи» - призначених працівників міністерств закордонних справ країн, які приєдналися до Декларації «Кримської платформи» минулого року.
«І весь цей рік ми у щотижневому форматі мали спілкування з контактними особами, надаючи їм інформацію: що відбувається в Криму, які тенденції, як відбувається окупація, які наслідки».
Джапарова відзначила зусилля українського президента в підтримці теми тимчасової окупації Криму Росією на міжнародному порядку денному, попри інші серйозні виклики безпеці, бо «фактично безкарність, яку Російська Федерація мала після окупації 2014 року, має як прямий наслідок цю повномасштабну агресію».
«Все починалось Криму, і як ми стверджуємо, має закінчитись деокупацією Криму, тому це дуже серйозний символізм», - говорить високопосадовиця.
Таміла Ташева: «Зараз люди в Криму дуже сильно чекають повернення України». Інтерв’ю
Марія Томак, керівниця Служби забезпечення діяльності «Кримської платформи» додає, багато з тих тем, які озвучувалися на минулорічному саміті, зокрема, мілітаризація півострова, політичні переслідування, показали, наскільки вони були та є критичними для міжнародної безпеки. У цьому році серед тем обговорення – реінтеграція та економічне відновлення Криму, а також - протестні настрої, які загострилися після 24-го лютого.
«Те явище, яке ми бачимо, яке дуже для нас цікаве та багатообіцяюче, – це якраз антивоєнні протести, які ми побачили в Криму. Це та хвиля, яка виникла відразу після 24 лютого, але вона досі тримається. Це має різні вияви. Є і публічні, коли люди записують відео або висловлюють свою позицію. Є ті, хто робить це непублічно - вони розклеюють листівки. Для нас це сигнали про те, що Крим чекає на повернення під контроль України», - сказала Томак в інтерв’ю «Голосу Америки».
Також вона розповіла, що на саміті буде підніматися справа Нариманя Джеляля, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, якого разом із кримськотатарськими активістами, братами Асаном і Азізом Ахтемовими затримали 4 вересня 2021 за звинуваченням в організації диверсії на газопроводі в кримському селі Перевальне. Майже рік Джеляль та брати Ахтемови перебувають в Сімферопольському слідчому ізоляторі.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський написав у Твіттері, що таким чином російська влада в Криму реагує на проведення «Кримської платформи», одним з учасників якої був Джеляль.
«Ми і раніше розуміли, що його затримали саме за участь публічну у «Кримській платформі», - говорить Томак. А зараз це, каже вона, проявляється й в матеріалах справи, сам звинувачений говорив про те, що йому так й сказали одразу після затримання.
Томак розповідає, що «Кримська платформа» стала також ефективним майданчиком для розробки вітчизняного законодавства, яке має відношення до Криму. В її рамках були розроблені та прийняті закони про корінні народи і соціальну та правову допомогу політв’язням, ведеться розробка законопроекту про статус кримськотатарського народу.
«Створена президентом консультативна рада щодо питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Криму об'єднує дуже багато зацікавлених сторін з урядового, а також неурядового сектору для того, щоб сприяти реалізації стратегії деокупації та реінтеграції», - пояснює Томак.
Другій саміт «Кримської платформи» – це лише початок тих заходів та завдань, які ставить перед собою команда майданчика на наступний рік, каже Джапарова. Вже в жовтні під егідою «Кримської платформи» відбудеться міжнародний парламентський саміт у Хорватії, в якому візьмуть участь голови парламентів, делегації парламентських асамблей та груп підтримки України.
«Політики, які представляють позицію держави, урядовці вони часто-густо бувають обмежені кон'юнктурою, обмежені політичними інтересами, обмежені позицією своїх виборців. І, звісно, парламент - ключовий з точки зору не лише політичного тиску, а й позиції, яка має підштовхувати уряди до більш рішучих дій», - сказала Джапарова.
Окрім цього, восени також має пройти Чорноморська безпекова конференція, на якій буде обговорюватися, в тому числі, і безпека судноплавства та інші наслідки повномасштабного російського вторгнення для регіону.
«Увесь спектр наслідків не завжди розуміють та не знають інші країни. Але головне - це такий, знаєте, заклик до країн НАТО з тим, щоб ми усвідомлювали рівень небезпеки того, що відбувається з 14-го року, і щоб з'явилося стратегічне бачення дій союзників, дій західних країн, дій чорноморських країн в Чорному морі», - пояснює вона завдання конференції.
Джапарова каже, війна – не є конвенційною та має багато інших вимірів - енергетичний, екологічний, міграційний, інформаційний. У цьому контексті «Кримська платформа» є додатковим інструментам у боротьбі з Росією. Тому вона переконана, що для України цей майданчик є дипломатичним «Рамштайном», за аналогією із самітом, який зібрав провідні країни задля військової допомоги Україні у боротьбі з російською агресією.
