Тижневик «Дзеркало тижня» стверджує, що нинішня виборча кампанія переписала навіть узвичаєні, і без того доволі умовні, правила полювання на голоси електорату. Більшість претендентів спекулюють загальнонаціональними проблемами. Забувши, що борються не за мандати парламентаріїв, а за право засідати в місцевих радах. Залишається загадкою, яким чином майбутній міський голова Х зможе «пробити» створення професійної армії, а кандидат у депутати Київради Y примудриться забезпечити підписання вигіднішого контракту з МВФ? Учасники перегонів подібних «дріб’язкових» запитань собі не ставлять. Тож чи варто потім дивуватися виборцям, чому обрані ними депутати так неохоче цікавляться поганими дорогами, іржавими трубами, холодними батареями і невивезеним сміттям. Тижневик намагається повернути кандидатів у мери столиці із всесвіту безмежного фентезі у світ суворого реаліті і поцікавився у 12 претендентів на посаду київського градоначальника, якими будуть (у разі обрання) їхні три дебютні кроки на посаді міського голови. А також попросив вказати джерела фінансування цих ініціатив і точні терміни реалізації планів. Стаття називаєтья «Дванадцять друзів промОушена ».
США наполягають на обнуленні української Генпрокуратури. Тижневик «Фокус» розбирався, чи втримається у своєму кріслі генпрокурор Віктор Шокін, хто може прийти йому на заміну і чи призведе це до реальних реформ у відомстві. Видання нагадує, що рік роботи Віктора Шокіна в кріслі генпрокурора закінчується в лютому 2016-го, і, за інформацією тижневика, довше на своїй посаді він навряд чи протягне. Однак, головне питання – хто прийде йому на заміну. Ймовірні поки три кандидатури – парламентарія Юрія Луценка, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського і глави СБУ Василя Грицака. Докладніше тижневик розповідає у статті «Просять на вихід».
«Український тиждень» пише, що від моменту захоплення Слов’янська угрупованням російського диверсанта Ігоря Гіркіна та початку війни на Донбасі минуло вже півтора року, проте розслідування військових злочинів бойовиків і російських найманців на офіційному рівні досі фактично не ведеться. Незграбна державна машина важко справляється зі своїми обов’язками, слідчі часто марнують або ігнорують докази провини окупантів, а роботу МВС, ГПУ та СБУ в багатьох випадках виконують волонтери й активісти громадських організацій. За їхнім твердженням, правоохоронні органи України в Луганській та Донецькій областях не зацікавлені в покаранні винних і відверто саботують процес. Про причини тижневик розповідає в статті «Саботаж на всіх рівнях».
Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос розповідає в тижневику «Новое время» про найбільш резонансні злочини на Донбасі і стверджує, що наймасштабнішою проблемою армії, особливо на сході, стає її комерціалізація.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Громадянська війна у Росії може початись через Сирію - аналітики
