Київ – Євросоюз уже згортає справи з Україною у відповідь на проблеми з демократією і верховенством права, кажуть експерти. Україна не чує стурбованих голосів, що лунають з ЄС, переконують у Брюсселі, проте поки що офіційно про застосування якихось санкцій не говорять. При цьому експерти прогнозують: якщо міжнародні спостерігачі визнають парламентські вибори в Україні, які мають відбутися 28 жовтня цього року, такими, що не відповідають міжнародним стандартам, тоді можна буде очікувати подальшого згортання Євросоюзом відносин із Україною та застосування інших важелів впливу.
Екс-президент Латвії, нині – член Європейської ради з толерантності Вайра Віке-Фрейберґа, перебуваючи нещодавно у Києві, зазначила, що в ЄС стурбовані ситуацією в Україні та погіршенням взаємин Києва і Брюсселя. Вона заявила, що нині ситуація в Україні з огляду на її євроінтеграцію погіршилась, зокрема через переслідування опозиції, ув’язнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко, відсутність реформ та високий рівень корупції. І як додала Віке-Фрейберґа, Україна не чує стурбованих голосів, що лунають із Євросоюзу.
Традиційно щодо країн, які мають намір вступити в Євросоюз, найбільшим важелем впливу з боку ЄС є ухвалення рішень, які відкривають дорогу до вступу. Україна не є офіційним кандидатом в члени Євросоюзу, тому саме цей найбільший важіль впливу на українське керівництво не працює, зауважив Радіо Свобода науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
«Це підважує суттєво всю систему важелів. Тому що, як свідчить практика, щодо багатьох проблемних країн саме важіль перспективи членства і подальших кроків до членства мав принципову роль. Зокрема, саме цей фактор допоміг часто уникати негативного розвитку ескалації на Балканах, де вибухонебезпечний регіон, який пережив кілька війн. І саме перспектива членства засвідчила, що цей важіль може бути дієвим навіть в дуже проблематичних ситуаціях. У нас його немає. Можна тільки гадати, як би він діяв, якби він був», – зазначає Олександр Сушко.
Восени можливе згортання Євросоюзом відносин із Україною
Експерт переконує: наразі для Євросоюзу першочерговим питанням є забезпечення демократичності процесів, зокрема, виборчого. І тому найбільш імовірний фактор, який може призвести до подальшого застосування важелів впливу Євросоюзу на Україну – це проведення виборів. Якщо парламентські вибори, які мають відбутися в Україні 28 жовтня цього року, будуть визнані міжнародними спостерігачами такими, що не відповідають міжнародним стандартам, тоді можна буде говорити про подальше згортання Європейським союзом відносин із Україною.
Євросоюз є одним із найбільших та найвпливовіших зовнішньополітичних партнерів України, тому від нього залежить, зокрема, повноцінна участь України у міжнародних справах. І тут Євросоюз уже використовує свої важелі впливу, наголошує науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
«Наприклад, згортаючи справи з Україною у відповідь на проблеми з демократією і верховенством права в Україні, Євросоюз зменшує контакти з вищим керівництвом України. Як наслідок, згортається поле для маневру для української сторони, яка опиняється сам на сам, наприклад, з Росією, якщо говорити про енергетику, геополітику. Однак, на подив багатьох, українська сторона воліє жертвувати своїм міжнародним положенням, своїм простором для маневру і своїми політичними альтернативами, тому що ті питання, які є предметом дискусії між Україною та ЄС для керівництва України є надто принциповими. Тобто, як виявилося, ув’язнення деяких політиків для нинішньої влади є набагато важливішим, ніж нормальні стосунки з Євросоюзом, ніж угода про асоціацію тощо», – наголошує Олександр Сушко.
Україна дотримується зобов’язань перед ЄС – представник МЗС
Тим часом у Києві згортання стосунків із ЄС ніби не помічають. Україна не є членом Європейського Союзу, але дуже прагне ним стати, тому завжди дотримується низки зобов’язань, які має перед європейською спільнотою, сказав Радіо Свобода директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олег Волошин.
«Якщо ухвалюється якийсь закон, який суперечить нормам європейського права, то такий закон повинен бути переглянутий, у нас є це, звичайно, в рамках наших зобов’язань перед ЄС. Наприклад, була критика щодо закону про державні закупівлі, тендерні – його змінювали, була жорстка критика щодо закону про біометричні паспорти – зараз його знову переробляють, хоча такий закон потрібен. І, звичайно, якщо ми хочемо тримати безвізовий режим з ЄС – ми маємо ухвалювати ті закони в цій царині, які ЄС вимагає. Якщо ЄС не подобається якась політика в якомусь напрямку – треба обговорювати, що конкретно не подобається, наскільки це їх справа», – говорить Волошин.
Сушко: Україна не поступається в питаннях судочинства
Експерт Олександр Сушко погоджується, що Українська сторона йде на зустріч Європарламенту в багатьох питаннях, зокрема, того, що стосується виборчого законодавства, але не поступається в питаннях судочинства і долі лідерів опозиції, оскільки це для українського керівництва є принциповим питанням.
Проте представник Міністерства закордонних справ України Олег Волошин зауважує, що на судові справи не може вплинути ані Президент, ані Європарламент, оскільки це – справа суддів.
«Якщо це, наприклад, напряму стосується нашої перспективи вступу в ЄС – там є конкретні завдання, умовно кажучи, змінити Кримінально-процесуальний кодекс. Наприклад, потрібен закон про біометричні паспорти – погано що його нема, потрібно його ухвалювати. Але, наприклад те, що в ЄС просто вимагають негайного звільнення Юлії Тимошенко – нехай запропонують юридичний механізм. І головне, що судді, наприклад, не зобов’язані дослухатися до політично-вмотивованої думки. Не можна ухвалювати судові рішення відповідно до того, як це вплине на зовнішню політику країни, тоді це буде не суд, а філіал Міністерства закордонних справ», – каже Олег Волошин.
Він також зазначає, що в Євросоюзі наразі взагалі не йде мова про санкції щодо України, бо немає для цього причин.
Також одним із дієвих важелів впливу Євросоюзу на Україну є договірно-правові відносини, зокрема, це і укладання угоди про асоціацію, і навіть зміни до угоди про спрощення оформлення віз. Наприклад, Євросоюз дав «зелене світло» для Молдови щодо переходу в другу фазу плану дій з візовою лібералізацією, що суттєво наблизило Молдову до скасування візового режиму з боку ЄС. А щодо України таке рішення не ухвалене і невідомо, коли буде ухвалене, кажуть експерти. Це теж важіль впливу, тому що безвізовий режим є серйозною перевагою для країн і є однією з важливих цілей, задекларованих українською стороною.
Проте наразі офіційно представництво ЄС поки-що не говорить про те, як Євросоюз насправді буде впливати на керівництво України в разі його неправових дій.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
Екс-президент Латвії, нині – член Європейської ради з толерантності Вайра Віке-Фрейберґа, перебуваючи нещодавно у Києві, зазначила, що в ЄС стурбовані ситуацією в Україні та погіршенням взаємин Києва і Брюсселя. Вона заявила, що нині ситуація в Україні з огляду на її євроінтеграцію погіршилась, зокрема через переслідування опозиції, ув’язнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко, відсутність реформ та високий рівень корупції. І як додала Віке-Фрейберґа, Україна не чує стурбованих голосів, що лунають із Євросоюзу.
Традиційно щодо країн, які мають намір вступити в Євросоюз, найбільшим важелем впливу з боку ЄС є ухвалення рішень, які відкривають дорогу до вступу. Україна не є офіційним кандидатом в члени Євросоюзу, тому саме цей найбільший важіль впливу на українське керівництво не працює, зауважив Радіо Свобода науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
«Це підважує суттєво всю систему важелів. Тому що, як свідчить практика, щодо багатьох проблемних країн саме важіль перспективи членства і подальших кроків до членства мав принципову роль. Зокрема, саме цей фактор допоміг часто уникати негативного розвитку ескалації на Балканах, де вибухонебезпечний регіон, який пережив кілька війн. І саме перспектива членства засвідчила, що цей важіль може бути дієвим навіть в дуже проблематичних ситуаціях. У нас його немає. Можна тільки гадати, як би він діяв, якби він був», – зазначає Олександр Сушко.
Восени можливе згортання Євросоюзом відносин із Україною
Експерт переконує: наразі для Євросоюзу першочерговим питанням є забезпечення демократичності процесів, зокрема, виборчого. І тому найбільш імовірний фактор, який може призвести до подальшого застосування важелів впливу Євросоюзу на Україну – це проведення виборів. Якщо парламентські вибори, які мають відбутися в Україні 28 жовтня цього року, будуть визнані міжнародними спостерігачами такими, що не відповідають міжнародним стандартам, тоді можна буде говорити про подальше згортання Європейським союзом відносин із Україною.
Євросоюз є одним із найбільших та найвпливовіших зовнішньополітичних партнерів України, тому від нього залежить, зокрема, повноцінна участь України у міжнародних справах. І тут Євросоюз уже використовує свої важелі впливу, наголошує науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Ув’язнення деяких політиків для нинішньої влади є набагато важливішим, ніж нормальні стосунки з ЄвросоюзомОлександр Сушко
«Наприклад, згортаючи справи з Україною у відповідь на проблеми з демократією і верховенством права в Україні, Євросоюз зменшує контакти з вищим керівництвом України. Як наслідок, згортається поле для маневру для української сторони, яка опиняється сам на сам, наприклад, з Росією, якщо говорити про енергетику, геополітику. Однак, на подив багатьох, українська сторона воліє жертвувати своїм міжнародним положенням, своїм простором для маневру і своїми політичними альтернативами, тому що ті питання, які є предметом дискусії між Україною та ЄС для керівництва України є надто принциповими. Тобто, як виявилося, ув’язнення деяких політиків для нинішньої влади є набагато важливішим, ніж нормальні стосунки з Євросоюзом, ніж угода про асоціацію тощо», – наголошує Олександр Сушко.
Україна дотримується зобов’язань перед ЄС – представник МЗС
Тим часом у Києві згортання стосунків із ЄС ніби не помічають. Україна не є членом Європейського Союзу, але дуже прагне ним стати, тому завжди дотримується низки зобов’язань, які має перед європейською спільнотою, сказав Радіо Свобода директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олег Волошин.
Якщо ЄС не подобається якась політика в якомусь напрямку – треба обговорювати, що конкретно не подобаєтьсяОлег Волошин
«Якщо ухвалюється якийсь закон, який суперечить нормам європейського права, то такий закон повинен бути переглянутий, у нас є це, звичайно, в рамках наших зобов’язань перед ЄС. Наприклад, була критика щодо закону про державні закупівлі, тендерні – його змінювали, була жорстка критика щодо закону про біометричні паспорти – зараз його знову переробляють, хоча такий закон потрібен. І, звичайно, якщо ми хочемо тримати безвізовий режим з ЄС – ми маємо ухвалювати ті закони в цій царині, які ЄС вимагає. Якщо ЄС не подобається якась політика в якомусь напрямку – треба обговорювати, що конкретно не подобається, наскільки це їх справа», – говорить Волошин.
Сушко: Україна не поступається в питаннях судочинства
Експерт Олександр Сушко погоджується, що Українська сторона йде на зустріч Європарламенту в багатьох питаннях, зокрема, того, що стосується виборчого законодавства, але не поступається в питаннях судочинства і долі лідерів опозиції, оскільки це для українського керівництва є принциповим питанням.
Проте представник Міністерства закордонних справ України Олег Волошин зауважує, що на судові справи не може вплинути ані Президент, ані Європарламент, оскільки це – справа суддів.
Вимагають негайного звільнення Юлії Тимошенко – нехай запропонують юридичний механізмОлег Волошин
«Якщо це, наприклад, напряму стосується нашої перспективи вступу в ЄС – там є конкретні завдання, умовно кажучи, змінити Кримінально-процесуальний кодекс. Наприклад, потрібен закон про біометричні паспорти – погано що його нема, потрібно його ухвалювати. Але, наприклад те, що в ЄС просто вимагають негайного звільнення Юлії Тимошенко – нехай запропонують юридичний механізм. І головне, що судді, наприклад, не зобов’язані дослухатися до політично-вмотивованої думки. Не можна ухвалювати судові рішення відповідно до того, як це вплине на зовнішню політику країни, тоді це буде не суд, а філіал Міністерства закордонних справ», – каже Олег Волошин.
Він також зазначає, що в Євросоюзі наразі взагалі не йде мова про санкції щодо України, бо немає для цього причин.
Також одним із дієвих важелів впливу Євросоюзу на Україну є договірно-правові відносини, зокрема, це і укладання угоди про асоціацію, і навіть зміни до угоди про спрощення оформлення віз. Наприклад, Євросоюз дав «зелене світло» для Молдови щодо переходу в другу фазу плану дій з візовою лібералізацією, що суттєво наблизило Молдову до скасування візового режиму з боку ЄС. А щодо України таке рішення не ухвалене і невідомо, коли буде ухвалене, кажуть експерти. Це теж важіль впливу, тому що безвізовий режим є серйозною перевагою для країн і є однією з важливих цілей, задекларованих українською стороною.
Проте наразі офіційно представництво ЄС поки-що не говорить про те, як Євросоюз насправді буде впливати на керівництво України в разі його неправових дій.
Запис випуску «Європа на зв’язку»:
