Українські студенти отримали можливість стажуватись у парламентах та наукових центрах країн Євросоюзу. Відповідну програму здійснює Всеукраїнське громадське об’єднання «Молодіжна альтернатива». У п’ятницю в Києві її активісти представили новий напрямок молодіжної співпраці – з парламентом Молдови.
Десятеро студентів з України у ці дні допомагають депутатам парламенту Молдови аналізувати соціально-економічну ситуацію в країні, працювати з виборцями та розробляти законопроекти. Тим часом, і молдовські студенти мали змогу працювати упродовж трьох місяців у своєму національному парламенті. Після чого, приїхавши до Києва, вони поділилися враженнями з українськими однодумцями.
Михай Бурунчук розповів, що стажувався у парламентському комітеті із закордонних справ і європейської інтеграції. «Я проаналізував основні напрямки діяльності нашої країни на міжнародній арені та адаптування законодавства відповідно до європейських стандартів. Це стажування – стимул для моєї майбутньої діяльності, яке дає нові можливості та приносить багато знань», – каже він.
Як повідомив Радіо Свобода експерт Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради України Сергій Герасимчук, Молдову обрано не випадково: в останні два роки вона демонструє значний прогрес у реформуванні національної «державної машини», необхідної для євроінтеграції країни.
«У Молдові внаслідок так званої «хвилі революцій» до влади прийшов «Альянс за європейську інтеграцію». Комуністи опинились в опозиції. Вочевидь, у парламенті Молдови з’явилось багато нових облич, які становлять ліберально орієнтовану демократичну більшість у парламенті країни, – зазначає Герасимчук. – Значна частина представників неурядових організацій Молдови теж опинились у парламенті або ж пішли до органів виконавчої влади».
На думку Герасимчука, молодим українцям знадобиться досвід Молдови, а також Грузії, Естонії, Латвії, Литви, які зламали радянський бюрократичний апарат і доволі швидко збудували інституції державотворення на європейських демократичних засадах.
Європейський досвід – українське працевлаштування
Молдова – не перша країна, яка приймає українських студентів. За словами голови «Молодіжної альтернативи» Людмили Кудіної, молоді українці здобували європейський досвід у Великобританії, Німеччині та Польщі. Але не всі учасники програми стажування на Заході після повернення до України вирішили працювати у бюрократичній системі країни.
Із цього приводу Людмила Кудіна зауважила: «Більшість людей продовжує навчатись, у першу чергу за кордоном – це приблизно 25 відсотків із наших студентів. Приблизно 20 відсотків працюють у державних установах, здебільшого на регіональному рівні. У комерційних організаціях працює до 7 відсотків, і 17 відсотків – це міжнародні організації».
Учасниця програм «Молодіжної альтернативи», студентка Національного університету імені Шевченка Діана Гольдштейн пройшла стажування у Верховній Раді України, а пізніше – вивчала досвід британського парламентаризму та роботу економічної системи Великобританії у Лондонській школі економіки. Щоправда, працювати Діана збирається у міжнародній корпорації, але при цьому зауважує: «Я не готова працювати у державних органах (на даному етапі). Але це рішення було свідомим, і завдяки моєму стажуванню я мала можливість побачити, як це, і що не боги горшки ліплять, а реальні люди, які хочуть працювати!».
Члени «Молодіжної альтернативи» переконані, що стажування в органах влади, у наукових центрах України і держав ЄС дозволяє відкрити молодим людям шлях до політичної та державотворчої діяльності. Адже Україна потребує оновлення політичної, бюрократичної, ділової еліти.
Десятеро студентів з України у ці дні допомагають депутатам парламенту Молдови аналізувати соціально-економічну ситуацію в країні, працювати з виборцями та розробляти законопроекти. Тим часом, і молдовські студенти мали змогу працювати упродовж трьох місяців у своєму національному парламенті. Після чого, приїхавши до Києва, вони поділилися враженнями з українськими однодумцями.
Михай Бурунчук розповів, що стажувався у парламентському комітеті із закордонних справ і європейської інтеграції. «Я проаналізував основні напрямки діяльності нашої країни на міжнародній арені та адаптування законодавства відповідно до європейських стандартів. Це стажування – стимул для моєї майбутньої діяльності, яке дає нові можливості та приносить багато знань», – каже він.
Як повідомив Радіо Свобода експерт Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради України Сергій Герасимчук, Молдову обрано не випадково: в останні два роки вона демонструє значний прогрес у реформуванні національної «державної машини», необхідної для євроінтеграції країни.
У Молдові внаслідок так званої «хвилі революцій» до влади прийшов «Альянс за європейську інтеграцію».Значна частина представників неурядових організацій теж опинились у парламентіСергій Герасимчук
На думку Герасимчука, молодим українцям знадобиться досвід Молдови, а також Грузії, Естонії, Латвії, Литви, які зламали радянський бюрократичний апарат і доволі швидко збудували інституції державотворення на європейських демократичних засадах.
Європейський досвід – українське працевлаштування
Молдова – не перша країна, яка приймає українських студентів. За словами голови «Молодіжної альтернативи» Людмили Кудіної, молоді українці здобували європейський досвід у Великобританії, Німеччині та Польщі. Але не всі учасники програми стажування на Заході після повернення до України вирішили працювати у бюрократичній системі країни.
Більшість людей продовжує навчатись, у першу чергу за кордономЛюдмила Кудіна
Із цього приводу Людмила Кудіна зауважила: «Більшість людей продовжує навчатись, у першу чергу за кордоном – це приблизно 25 відсотків із наших студентів. Приблизно 20 відсотків працюють у державних установах, здебільшого на регіональному рівні. У комерційних організаціях працює до 7 відсотків, і 17 відсотків – це міжнародні організації».
Завдяки моєму стажуванню я мала можливість побачити, що не боги горшки ліплятьДіана Гольдштейн
Члени «Молодіжної альтернативи» переконані, що стажування в органах влади, у наукових центрах України і держав ЄС дозволяє відкрити молодим людям шлях до політичної та державотворчої діяльності. Адже Україна потребує оновлення політичної, бюрократичної, ділової еліти.
Передрук з "Радіо Свобода" |