Жодної альтернативи вступу України до ЄС нема. Про це заявила посолка ЄС у США Йовіта Нелюпшєне на події у Вашингтоні, де обговорювались головні виклики нового розширення Євросоюзу, перспективи членства України, Молдови та Балканських країн.
Онлайн-дискусію з нагоди двадцятої річниці приєднання до ЄС 10-ти нових членів, організувала у четвер, 2-го травня, Атлантична Рада, щоб поговорити про перспективи розширення та про уроки періоду після так званого "великого вибуху".
Тоді 1-го травня 2004 року членами ЄС офіційно стали 10 країн: три країни Балтії – Естонія, Литва та Латвія, країни Вишеградської групи – Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина, а також три країни Середземномор'я – Словенія, Мальта і Кіпр.
Говорячи про Україну в контексті ЄС, колишня литовська дипломатка сказала, що тепер в усьому Євросоюзі є розуміння того, у чому тоді були переконані лише сусіди України, що альтернативи її членству в ЄС не існує.
«Ми насправді знали і знаємо досі, що нема іншого шляху, нема жодної альтернативи (членству для України у ЄС - ред.), – сказала дипломатка. – Зі всіма вадами та недоліками в ЄС чи трансатлантичній громаді, кращого варіанту нема».
Тепер перед нами завдання не лише глибше інтегруватись, але й допомогти іншим країнам, які прагнуть стати членами європейської сім’ї, допомогти їм на цьому шляхуЙовіта Нелюпшєне
Нелюпшєне зауважила, що розв’язана Росією війна проти України, через 80 років після закінчення Другої світової війни, після 20 років останнього розширення ЄС лише довела, що ЄС тоді прийняв правильне рішення.
«Тож для українців європейський шлях – це також безальтернативний шлях. Отже, будучи частиною ЄС, я справді вірю, що тепер перед нами завдання не лише глибше інтегруватись, але й допомогти іншим країнам, які прагнуть стати членами європейської сім’ї, допомогти їм на цьому шляху», – заявила Нелюпшєне, яка раніше представляла Литву в ЄС, а цього року була призначена представляти Європейський Союз у США.
У 2014 році деякі лідери ЄС блокували розширення, нині йому немає альтернативи
За останні роки підтримка нового розширення ЄС всередині нинішніх членів зросла, каже Алена Кудзько, віцепрезидентка аналітичного центру Globsec в Братиславі. Європейські політичні лідери, які раніше відкрито блокували процес подання заявок, тепер приєдналися до голосів “за”.
«Навіть Еммануель Макрон сказав у тому числі тут, у Братиславі, що у питанні розширення не йдеться про те, чи це станеться, йдеться про те, як це станеться. Основне обговорення зараз полягає в тому, що розширення відбудеться. Існує розуміння того, що в поточній геополітичній ситуації у Європейського Союзу немає іншого вибору», – каже дослідниця.
Вона додає, що головна дискусія полягає в тому, щоб зробити цей процес прийнятним для громадян країн ЄС, а також переконатись, щоб кандидати на вступ не були розчаровані ані процесом, ані результатом.
Нові члени вступали в НАТО раніше, ніж в ЄС, зараз ситуація змінилася
Одним з найбільших викликів щодо приєднання до ЄС України, є безпекова ситуація, яка в 2014 році, коли Україна підписала Угоду про асоціацію, дуже відрізнялась від сьогоднішньої, каже вона.
Не було очікувань від Європейського Союзу забезпечити безпеку. Ситуація зараз іншаАлена Кудзько
«У більшості випадків країни приєдналися до НАТО, перш ніж приєднатися до Європейського Союзу. Не було очікувань від Європейського Союзу забезпечити безпеку. Ситуація зараз інша», – каже вона.
Експертка зазначає, що деякі країни Центральної та Східної Європи досі вважають, що лише НАТО може надати необхідні гарантії безпеки, які б справді забезпечили відсутність подальшої агресії, конкретно з боку Росії.
«Але надання Україні членства в НАТО чи конкретних та реальних термінів зараз є дуже складним процесом, і ті, хто підтримував це раніше, включаючи Сполучені Штати, тепер досить відкрито кажуть, що вони ще не готові підтримати цю конкретну пропозицію членства в найближчому майбутньому або принаймні не готові бути прив’язані до певного графіка», – каже Кудзько.
Зараз постає питання, чи зможе Європа стати геополітичним лідером
Зараз ведеться дискусія про те, що Європейському Союзу потрібно посилювати власні безпекові спроможності, втім мало хто вірить, що Європейський Союз сам може надати гарантії безпеки, які б захистили Україну чи Молдову, зауважує експертка.
Якщо на першому місці у питанні розширення ЄС у 2014 році стояла економіка, то сьогодні це геополітика, каже програмний директор Варшавського безпекового форуму Барт Котт.
«Це питання, чи готові ми як Європейський Союз відігравати роль геополітичного гравця. Ці дискусії тривають принаймні кілька років, вони були підкріплені певними кроками. Але я не вірю, що ми є у тій точці, де ми готові відігравати сильну геополітичну роль зараз, навіть у нашому регіоні», – каже Котт.
Серед інших викликів щодо вступу України до ЄС учасники дискусії назвали, зокрема, великий розмір економіки України, агропромислову політику та швидкість проведення реформ.
Цього року Україна затвердить 230 реформ в межах програми вступу до Європейського Союзу та інших співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, сказав Голосу Америки віцепрезидент Міжнародної фінансової корпорації з Європи, Латинської Америки та Карибів Альфонсо Гарсія Мора.
28 лютого 2022 року, невдовзі після початку російської широкомасштабної агресії Україна подала заявку на членство в ЄС. Президент України Володимир Зеленський попросив негайного вступу за «новою особливою процедурою», а президенти восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу
Як повідомляв раніше Голос Америки, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн з нагоди 20-річчя прийняття нових членів до ЄС заявила, що об’єднана Європа – це “обіцянка свободи, стабільності, миру і добробуту. І двадцятьма роками по тому та обіцянка виконана”.
“Європейці в тодішніх нових країнах – членах побачили перетворення своїх країн: ваші економіки швидко розвивалися, агровиробництво потроїлося, безробіття зменшилося наполовину”, – сказала Урсула фон дер Ляєн у спеціальній промові в Європейському парламенті.
Вона наголосила, що бажання подальшого об’єднання Європи зараз таке ж міцне, як і колись та вказала на приготування до вступу країн західних Балкан, а також України та Молдови.
Президент Польщі Анджей Дуда 1-го травня запропонував провести в Польщі, яка головуватиме в ЄС у 2025 році, два саміти – зі США та Україною, повідомляє Польське радіо. Саміти, на його думку, мають зосередитись на питаннях відбудови України та вступу України до Європейського Союзу.
