Спеціальні потреби

У Вашингтоні стоятиме пам’ятник жертвам Голодомору


Четвертого грудня у Вашингтоні відбулась подія, якій передувало 12 років роботи активістів української громади до яких приєднались працівники посольства України в Сполучених Штатах Америки.

У серці американської столиці, неподалік Конгресу США, поряд із залізничним вокзалом відбулась церемонія закладення пам’ятника жертвам Голодомору.

На подію зібрались десятки людей: американські законодавці, українські та іноземні дипломати, громадськість та українське духовенство. З особливими почуттями присутні вітали, конгресмена від штату Мічиган Сенді Левіна. Саме завдяки його підтримці у жовтні 2006 року Конгрес США прийняв законопроект, який дозволив спорудження пам’ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. Підпис під постановою підписав тогочасний президент Джордж Буш-молодший.

конгресмен Сенді Левін
конгресмен Сенді Левін
«Це місце стане святим. Сюди зможуть приходити люди аби згадати життя мільйонів людей чиї мрії та надії зупинив голод», зауважив під час виступу на церемонії конгресмен Левін.

Ідея встановити пам’ятник народилась на початку двохтисячних років в Українському Конгресовому Комітеті Америки, президентом якого тоді був Михайло Савків.

«Український Конгресовий Комітет Америки закликав нашу українську громаду звертатися до своїх членів Конгресу, щоб вони підтримали законопроект про будівництво пам’ятника Голодомору тут у Вашингтоні. І завдяки громаді, тисячі листів, електронних повідомлень було надіслано членам Конгресу із закликом підтримки», згадує Михайло Савків.

За законами столиці, пам’ятники у місті повинні стосуватися історії Сполучених Штатів або ж бути подаровані урядом іншої держави. Тож до проекту підключилося посольство України в США. Нинішній посол Олександр Моцик перебрав цю справу від попередника, і визначив її одним з пріоритетів своєї роботи.

О.Моцик
О.Моцик
«Дуже важливо, що цей пам’ятник буде, що він буде у Вашингтоні. Вашингтон на сьогодні, це столиця найбільш впливового світового гравця, і дуже важливо, у цьому контексті, щоби такі трагедії більше ніколи не повторювалися. Крім того, Вашингтон, це перехрестя світових доріг, це перша столиця світу, сюди приїздить високих офіційних делегацій мабуть більше ніж в будь-яку іншу країну світу», каже Олександр Моцик.

Фінансування усього складного процесу встановлення пам’ятника відбувалося з кількох джерел, розповідає Михайло Савків. Уряд України зробив внесок на проведення планувальної частини. Гроші на саму побудову, два з половиною мільйона доларів, пожертвував бізнесмен Дмитро Фірташ.

М.Савків
М.Савків

«Українська громада також включилася досить сильно включилася до фінансування. Різні наші українські федеральні кредитові спілки додали свої пожертви. Це були кошти, потрібні щоб завершити проект ще до будівництва», додає пан Савків.



Проект пам’ятника народився у студії вашингтонського архітектора українського походження Лариси Курилас. У 2011 році, вона перемогла в анонімному конкурсі, який проводив уряд України. Робота над пам’ятником вже почалась в одній з ливарень у штаті Пенсільванія. Лейтмотивом Лариса обрала пшеницю. Пшеницю, з якої зняли тривимірні зображення і відтворять у бронзі, Лариса привезла з Канади, з господарства українського фермера. На її погляд, пшениця є потужним символом, який зрозуміють американці.
проект пам'ятника
проект пам'ятника

«Я тут народилась, ходила до школи, і майже єдине, що ми вивчали про Україну, що вона колись була хлібницею Європи. І я знала, що автоматично, американець це зрозуміє», пояснює свій вибір Лариса Курилас.


Поміж людей, які зібрались на церемонію закладення меморіалу, був дев’яносто однорічний Олександр Северин з Нью-Йорка. Він пережив голод дитиною у Донецькій області, тож участь у цій події була особливо зворушливою для нього.

«Слава Богу, що я дожив до цього часу, щоб бути свідком такої епохальної нагоди. Справа в тому, що пам’ятник, для майбутніх поколінь, дуже важлива річ», ділиться своїми враженнями Олександр Северин.

Меморіал жертвам Голодомору стане частиною Національних Парків США та Національної алеї архітектурних пам’яток та музеїв Вашингтона.

  • 16x9 Image

    Зореслав Байдюк

    Зайнявся журналістикою у вісім років, коли почав друкувати домашню газету "Україна", в який висміював рідних. Оскільки не всім це подобалося, початкову видавничу діяльність довелося припинити після другого номеру. Потім була газета класу, в якій критикував однокласників, що теж було далеко не всім до вподоби.

    Професійно зайнявся телевізійною журналістикою у 19 років, ще навчаючись на другому курсі інституту журналістики.  До того, як у 2000-му році приєднався до "Голосу Америки", працював у теле-, радіо- та друкованих ЗМІ, як в Україні, так і у США.  На "Голосі Америки" працював радіорепортером, продюсером, редактором та ведучим. З розширенням телебачення, у 2004 році повернувся до улюбленої справи – телевізійної журналістики. З відеокамерою об’їздив практично всі великі поселення українців у США. Висвітлював генеральні асамблеї ООН, саміти НАТО, з’їзди демократичної партії США. Коли "Голос Америки" запустив проект «Час-Тайм», був постійним ведучим програми.  Сьогодні ведучий тижневика «Вікно в Америку», першої телевізійної програми усього "Голосу Америки".

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Threads

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Threads

XS
SM
MD
LG