Українське генеральне консульство та Конгрес українців Канади (UСС) вимагають зняти фільм «Росіяни на війні» з програми Міжнародного кінофестивалю у Торонто.
Українська дипломатична установа виступила з протестом проти "спроби використати Міжнародний кінофестиваль у Торонто TIFF для відбілювання злочинів російських солдатів в Україні".
"Фільм Russians at War «Росіяни на війні», знятий колишньою режисеркою-документалісткою Russia Today Анастасією Трофімовою, яка нещодавно піддала сумнівам російські звірства у Бучі у своїх заявах у Венеції, навмисно спотворює реалії війни Росії проти України", – заявив Генеральний консул України в Канаді Олег Ніколенко у п'ятницю, 6-го вересня.
Український дипломат додав у своєму дописі в мережі Facebook, що підтримує заяву UCC, який також у п'ятницю вимагав зняти фільм «Росіяни на війні» з програми Міжнародного кінофестивалю у Торонто.
Крім цього, UCC виступив проти використання грошей канадських платників податків на підтримку фільму, який, на думку української організації, виправдовує російську агресію проти України.
У заяві, зокрема, лунають запитання, чому Канадський медійний фонд (Canada Media Fund) використав кошти платників податків на підтримку фільму, який "намагається виправдати геноцидну війну й агресію Росії проти України" і знятого режисером, чиї попередні фільми транслювалися на телеканалі RT, раніше Russia Today, який є під санкціями канадського уряду.
UCC опублікував скріншот титру стрічки, на якому видно, що він мав підтримку державно-приватного Канадського медійного фонду, що фінансується урядом Канади.
За даними UCC, стрічка, яка є копродукцією Франції та Канади, отримала 340 тисяч доларів з державних коштів.
Заява долучає листа, якого Конгрес українців Канади адресував керівнику фестивалю Джеффрі Ремедіосу ще 19-го серпня, в якому йшлося про те, що українська громада є глибоко стурбована рішенням фестивалю демонструвати фільм режисерки Анастасії Трофімової.
"Ви заявляєте, що «Росіяни на війні» нагадують нам про людську ціну з обох сторін». Це є моральна еквівалентність найганебнішого роду. Якою б не була "людська ціна", яку несе Росія – це вина Росії. До того ж смішно звинувачувати «пропаганду» чи «туман війни» за поведінку росіян, які вторглися в Україну – росіян, які ґвалтують, катують, вбивають і знелюднюють українців. Це інфантилізація злочинця, і намагання зняти моральну і юридичну відповідальність зі злочинця за його злочини", – мовиться у листі.
Керівництво фестивалю не надавало публічної відповіді на цього листа.
Як зауважив Ніколенко у своєму дописі, керівництво фестивалю не відреагувало і на звернення українських дипломатів.
"На жаль, після тижнів інтенсивного спілкування вище керівництво фестивалю не продемонструвало бажання належним чином вирішити наші занепокоєння", – написав Ніколенко.
Фільм Трофімової було представлено 6-го вересня на Венеційському кінофестивалі, що викликало обурення українських та проукраїнських коментаторів у соцмережах.
Українська продюсерка Дар'я Бассель, чий військовий документальний фільм «Пісні землі, що повільно горить» також демонструється на Венеціанській бієнале, переглянула стрічку у Венеції, і написала у мережі Facebook, що "цей фільм представляє дуже спотворену картину реальності".
За її словами, він поширює неправдиві наративи, "називаючи російське вторгнення та анексію Криму громадянською війною; припускаючи, що російська армія не вчиняє жодних воєнних злочинів; представляючи тих, хто є частиною армії агресора, жертвами".
Сама режисерка, яка, заявила, що знімала фільм, перебуваючи з російськими солдатами на Донеччині, сказала, що ні вона, ні її співрозмовники "не помітили жодних слідів воєнних злочинів російських солдатів в Україні".
"Мене вразило, наскільки вони витримують те, що з ними відбувається. Навколо фізичні поневіряння, розпач, смерть. Але попри це люди намагаються триматися і залишатися людьми", – сказала Трофімова, описуючи свої враження від російських солдатів, з якими, знімаючи фільм, вона провела декілька місяців.
Тим часом спеціальна кореспондентка на Венеційському кінофестивалі ліберального видання "Новая Газета Европа" назвала фільм "видатною роботою"
"Анастасія Трофімова зняла унікальний фільм, наблизившись до російських солдатів, їхніх прикрощів і радощів, впритул, на відстані сестринських обійм. Наративно і візуально – це видатна робота", – мовиться у статті.
Натомість інша коментаторка родом з Росії, письменниця і художниця Катерина Марголіс, яка живе у Венеції, різко засудила спроби замаскувати російську пропаганду під "європейську толерантність".
"Фільм показаний на фестивалі, коли Україна буквально тоне у крові своїх дітей. Все знову в дусі європейської толерантності і людяності, на яких так любив всі ці десятиліття і продовжує успішно паразитувати "русский мир", – пише Марголіс у своєму дописі у Facebook.
"Я сподіваюся, що це не залишиться без наслідків.
І в тому числі для журі та керівництва Бієнале.
За цю європейську псевдотолерантність, а насправді шкурні інтереси та/або байдужість українці платять життями своїх дітей прямо зараз", – каже Марголіс.
Керівництво Венеційського фестивалю не висловлювало публічно своєї позиції щодо суперечки через фільм Трофімової.
