Служби безпеки Фінляндії повідомляють про зростання кількості спроб онлайн-шпигунства проти їхньої країни з боку Росії після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фінська служба безпеки та розвідки (Supo) заявляє, що після початку повномасштабної війни Росії в Україні та вступу Фінляндії до НАТО країна стикається зі зростаючими загрозами з боку Росії, включаючи кібератаки та дезінформацію.
Після видворення кількох дипломатів із Гельсінкі Росія перенесла фокус збору розвідданих в онлайн. У червні президент Фінляндії оголосив про видворення дев'яти осіб з російського посольства, заявивши, що «їхні дії суперечили Віденській конвенції про дипломатичні відносини». Норвегія та Швеція також протягом останніх місяців вислали низку росіян, звинувативши їх в роботі на розвідку.
Важливі сфери інтересу російських шпигунів включають членство Фінляндії в НАТО, підтримку України та пошук шляхів ухилення від санкцій через Фінляндію, кажуть аналітики.
"Очевидно, що Росія має потенціал у кіберсфері, тому ми готові, — цитує старшу аналітикиню служби розвідки Суві Альварі The Guardian. - Ми оцінюємо ймовірність того, що Росія продовжить здійснювати атаки, під час яких хакери блокують для користувачів доступ до сервісів, інформаційних систем, пристроїв та інших ресурсів".
"Але ми вважаємо малоймовірним, що Росія спробує завдати фізичної шкоди нашій критичній інфраструктурі на фінській землі в найближчому майбутньому", - каже Альварі.
У понеділок Швеція також заявила, що зіткнулася зі зростаючими загрозами кібервійни з боку Росії та інших акторів.
Начальник відділу кіберзахисту збройних сил Швеції генерал-майор Йохан Пеккарі заявив телекомпанії SVT, що країна відчуває "підвищену активність у кіберсфері" та готується захистити критичну інфраструктуру від майбутніх кібератак.
Альварі сказала, що найбільшою зміною у відносинах з Росією після вступу Фінляндії до НАТО цього року стало "ставлення Росії до нас – те, як Росія розмовляє з нами публічно".
За її словами, до вторгнення Росії в Україну між двома країнами були "функціональні відносини", але зараз Росія вважає Фінляндію недружньою країною, чого не було десятиліттями.
Альварі каже що Росія використовує дезінформацію для створення негативного іміджу Фінляндії в державних російських ЗМІ, до якого може бути вразливим 80-тисячне російськомовне населення Фінляндії.
"Росія хоче послабити імідж Фінляндії в очах її власного населення, і тому про нас багато негативних репортажів", — сказала вона.
Минулого тижня фінські слідчі заявили, що не можуть виключити, що «сили іншої країни» несуть відповідальність за пошкодження підводного газопроводу в Балтійському морі. Путін відкинув будь-які заяви про те, що за цим стоїть Росія, назвавши їх "сміттям".
“Цілком ймовірно, що пошкодження як газопроводу, так і кабелю зв’язку є результатом зовнішньої діяльності”, — заявив президент Фінляндії Саулі Ніїністе у соцмережі X (колишній Twitter), додавши, що причина пошкодження ще не з’ясована.
У заяві, оприлюдненій у понеділок увечері, Національне бюро розслідувань Фінляндії заявило, що його робота триває і що "залишається ще кілька напрямків розслідування".
Як повідомляв Голос Америки, США, ЄС та НАТО підтримали розслідування цього інциденту, а український експерт прокоментував, що Росія "зондує" реакцію Заходу.
Форум