Під час сімейних свят, таких як минуломісячний День подяки, чи, скажімо, Різдво, американці споживають чимало їжі, і чимало... викидають у сміття. Щороку, приблизно сорок відсотків придатних для споживання харчів, вироблених у Сполучених Штатах, опиняються на смітниках. Зупинити марнотраство намагаються благодійники. Гуманітарні організації працюють над утилізаціє продуктів, які не потрібні ресторанам, продуктовим базам чи фермерам.
Щодня Ґреґорі Джоунс, разом з іншими, готує десять тисяч обідів на «Центральній кухні Вашингтона» – неприбутковій організації, що допомагає нужденним мешканцям столиці.
Ґреґорі керує групою волонтерів, у яких тут не відчувають нестачі. Ґреґорі подобається його робота. Він також переконаний, що вона врятувала йому життя. Колишній наркоман, Ґреґорі пройшов курс кулінарної програми при цій організації і вже ніколи не повернувся до наркотиків. Він каже:
«Це чудово, що я отримав можливість ділитися тим, чим нагородив мене Господь. Це був довгий шлях для мене».
Керівник організації Майкл Куртін каже, що доля Ґреґорі є підтвердженням їх особливої місії. Тут не дають пропасти ані харчам, ані людям:
«Ми керуємося дуже простим принципом – марнотратство це погано. Чи то марнування харчів, чи людських ресурсів».
Кількість харчів, які опиняються на смітниках Америки – вражає. За підрахунками експертів Ради збереження природних ресурсів, щороку американці викидають придатних для споживання продуктів на суму у 165 мільярдів доларів. І це у час, вказує одна з авторів дослідження Дейна Ґандерс, коли кожен шостий американець недоотримує необхідних для повноцінного харчування продуктів.
«Ми підрахували, якщо зменшити марнування харчів на п’ятнадцять відсотків, то можна прогодувати 25 мільйонів голодних американців».
У «Центральній кухні Вашингтона» над цим працюють вже понад 25 років. Тут не лише готують обіди. Щодня водії підбирають залишки харчів з крамниць, від оптових мереж, з ресторанів та господарств.
Цим разом фермер Карл Бреді віддав дві тони гарбузів та кабачків, яких не міг продати:
«Я ненавиджу марнотратство. Доклавши трошки більше зусиль, я можу зробити щось корисне. Взагалі то мені обходиться дорожче віддати їх, але це частина процесу. Вони повинні піти на щось корисне».
Те, що не потрібно фермеру опиниться на столі у соціально незахищеної групи населення, наприклад, які мешкають у центрі продовженого дня в одному з бідних районів столиці.
За словами керівника центру Деніс Лейсі, діти часто не знають, чи матимуть, що їсти вдома.
«Я вирішила влаштовувати для них вечерю, адже чимало з цих дітей, можливо, не матимуть їжі вдома».
Як каже Майк Куртіс, його організація щодня годує п’ять тисяч дітей з потребуючих районів столиці. Щороку тут утилізують харчів на суму в понад мільйон двісті тисяч доларів, які інакше опинилися б на смітниках. Ці залишки тут перетворюють на два мільйони порцій здорової їжі.
Щодня Ґреґорі Джоунс, разом з іншими, готує десять тисяч обідів на «Центральній кухні Вашингтона» – неприбутковій організації, що допомагає нужденним мешканцям столиці.
Ґреґорі керує групою волонтерів, у яких тут не відчувають нестачі. Ґреґорі подобається його робота. Він також переконаний, що вона врятувала йому життя. Колишній наркоман, Ґреґорі пройшов курс кулінарної програми при цій організації і вже ніколи не повернувся до наркотиків. Він каже:
«Це чудово, що я отримав можливість ділитися тим, чим нагородив мене Господь. Це був довгий шлях для мене».
Керівник організації Майкл Куртін каже, що доля Ґреґорі є підтвердженням їх особливої місії. Тут не дають пропасти ані харчам, ані людям:
«Ми керуємося дуже простим принципом – марнотратство це погано. Чи то марнування харчів, чи людських ресурсів».
Кількість харчів, які опиняються на смітниках Америки – вражає. За підрахунками експертів Ради збереження природних ресурсів, щороку американці викидають придатних для споживання продуктів на суму у 165 мільярдів доларів. І це у час, вказує одна з авторів дослідження Дейна Ґандерс, коли кожен шостий американець недоотримує необхідних для повноцінного харчування продуктів.
«Ми підрахували, якщо зменшити марнування харчів на п’ятнадцять відсотків, то можна прогодувати 25 мільйонів голодних американців».
У «Центральній кухні Вашингтона» над цим працюють вже понад 25 років. Тут не лише готують обіди. Щодня водії підбирають залишки харчів з крамниць, від оптових мереж, з ресторанів та господарств.
Цим разом фермер Карл Бреді віддав дві тони гарбузів та кабачків, яких не міг продати:
«Я ненавиджу марнотратство. Доклавши трошки більше зусиль, я можу зробити щось корисне. Взагалі то мені обходиться дорожче віддати їх, але це частина процесу. Вони повинні піти на щось корисне».
Те, що не потрібно фермеру опиниться на столі у соціально незахищеної групи населення, наприклад, які мешкають у центрі продовженого дня в одному з бідних районів столиці.
За словами керівника центру Деніс Лейсі, діти часто не знають, чи матимуть, що їсти вдома.
«Я вирішила влаштовувати для них вечерю, адже чимало з цих дітей, можливо, не матимуть їжі вдома».
Як каже Майк Куртіс, його організація щодня годує п’ять тисяч дітей з потребуючих районів столиці. Щороку тут утилізують харчів на суму в понад мільйон двісті тисяч доларів, які інакше опинилися б на смітниках. Ці залишки тут перетворюють на два мільйони порцій здорової їжі.
