Міжнародна організація Комітет захисту журналістів засудила атаки на представників мас-медіа в Україні та закликала українську владу дати можливість журналістам в Україні вільно висвітлювати розвиток подій. Комітет захисту журналістів заявив, що їм відомо про щонайменше 51 працівника ЗМІ, які стали жертвами насилля.
А що сьогодні про умови роботи в Україні та українські події думають міжнародні кореспонденти, десант яких висадився на Київ?
Спеціальний кореспондент «Голосу Америки», американець Джеймс Брук, який також прибув в Україну, каже, що міжнародні журналісти не чекали такої брутальності, втім залишаються на місці подій, аби розказати світовій аудиторії що насправді відбувається в Україні:
«Журналісти намагаються зрозуміти чому люди вийшли на вулиці, за мінусової температури. Як довго вони будуть там залишатися. Виглядає, що Віктор Янукович почуває себе у безпеці, що навіть полетів з України на чотири дні у Китай...».
Побиття людей правоохоронцями міжнародні медійники називають злочином і розповідають про це у своїх матеріалах:
«Закордонні журналісти шоковані тим, що сталося у суботу вранці. Десятки журналістів отримали поранення. Їм порозбивали голови. Усюди кров. Ми бачили відео як трощиться їхнє обладнання – дорогі відеокамери та фотоапарати, вартістю кілька тисяч доларів. Чи відшкодує їм втрати український уряд? Не відомо. Це жахливо. Журналісти показували свої посвідчення – але їх все одно жорстоко били. Доганяли на вулицях і били палицями. Я бачив синці і кров на тілі багатьох фотографів. Це шокуюче».
Для справедливості варто додати, що майже 170 правоохоронців були поранені – і це також не можна пробачити.
За словами Джеймса Брука, закордонним журналістам не просто розібратися у тонкощах українських реалій. Особливо коли владою та зацікавленими силами викидається чимало дезінформації, яка подається підконтрольними медіа як факт. Особливо вражає, каже Брук, як маніпулюють даними державні російські медіа:
«Росіяни все ще ностальгують за імперією. Вони відправляють в Київ свої знімальні групи, які посилають для москвської аудиторії дещо параноїдальне бачення подій. Я чув такі тези про те, що шведи намагаються переграти Полтавську битву, що Шведський, Литовський і Польський імперіалізм намагається завоювати Україну. Про те що українці – це маріонетки, що слухняно виконують накази та інструкції. Як правило росіяни кажуть, що Держдеп США маніпулює Україною. Сьогодні вони кажуть, що це роблять Польща і Литва, чи Швеція. У таких умовах, я думаю яскраво видно чому потрібні «Голос Америки», ВВС, чи «Час Тайм», закордонні газети в Україні і Росії. Особливо росіянам потрібно звіритися з реальністю. Це замкнене коло пропаганди безумовно має значний ефект».
При цьому Джеймс Брук зазначає, що традиційні медіа у Росії вже не здатні повністю контролювати потік інформації для своєї аудиторії:
«Багато росіян відмикають свої мас-медіа. Майже половина росіян беруть інформацію з Інтернету. Російське телебачення виглядає істерично, але насправді воно мовить для вузького кола осіб, які менш освічені, менш зацікавлені політикою».
Міжнародні журналісти звертаються до української влади забезпечити їм умови безпечної роботи при висвітленні подій в Україні та дозволити чесно інформувати світову громадськість про розвиток ситуації.
А що сьогодні про умови роботи в Україні та українські події думають міжнародні кореспонденти, десант яких висадився на Київ?
Спеціальний кореспондент «Голосу Америки», американець Джеймс Брук, який також прибув в Україну, каже, що міжнародні журналісти не чекали такої брутальності, втім залишаються на місці подій, аби розказати світовій аудиторії що насправді відбувається в Україні:
«Журналісти намагаються зрозуміти чому люди вийшли на вулиці, за мінусової температури. Як довго вони будуть там залишатися. Виглядає, що Віктор Янукович почуває себе у безпеці, що навіть полетів з України на чотири дні у Китай...».
Журналісти показували свої посвідчення - але їх все одно жорстоко били. Доганяли на вулицях і били палицями. Я бачив синці і кров на тілі багатьох фотографів. Це шокуючеДжеймс Брук, кореспондент «Голосу Америки»
Побиття людей правоохоронцями міжнародні медійники називають злочином і розповідають про це у своїх матеріалах:
«Закордонні журналісти шоковані тим, що сталося у суботу вранці. Десятки журналістів отримали поранення. Їм порозбивали голови. Усюди кров. Ми бачили відео як трощиться їхнє обладнання – дорогі відеокамери та фотоапарати, вартістю кілька тисяч доларів. Чи відшкодує їм втрати український уряд? Не відомо. Це жахливо. Журналісти показували свої посвідчення – але їх все одно жорстоко били. Доганяли на вулицях і били палицями. Я бачив синці і кров на тілі багатьох фотографів. Це шокуюче».
Для справедливості варто додати, що майже 170 правоохоронців були поранені – і це також не можна пробачити.
За словами Джеймса Брука, закордонним журналістам не просто розібратися у тонкощах українських реалій. Особливо коли владою та зацікавленими силами викидається чимало дезінформації, яка подається підконтрольними медіа як факт. Особливо вражає, каже Брук, як маніпулюють даними державні російські медіа:
«Росіяни все ще ностальгують за імперією. Вони відправляють в Київ свої знімальні групи, які посилають для москвської аудиторії дещо параноїдальне бачення подій. Я чув такі тези про те, що шведи намагаються переграти Полтавську битву, що Шведський, Литовський і Польський імперіалізм намагається завоювати Україну. Про те що українці – це маріонетки, що слухняно виконують накази та інструкції. Як правило росіяни кажуть, що Держдеп США маніпулює Україною. Сьогодні вони кажуть, що це роблять Польща і Литва, чи Швеція. У таких умовах, я думаю яскраво видно чому потрібні «Голос Америки», ВВС, чи «Час Тайм», закордонні газети в Україні і Росії. Особливо росіянам потрібно звіритися з реальністю. Це замкнене коло пропаганди безумовно має значний ефект».
При цьому Джеймс Брук зазначає, що традиційні медіа у Росії вже не здатні повністю контролювати потік інформації для своєї аудиторії:
«Багато росіян відмикають свої мас-медіа. Майже половина росіян беруть інформацію з Інтернету. Російське телебачення виглядає істерично, але насправді воно мовить для вузького кола осіб, які менш освічені, менш зацікавлені політикою».
Міжнародні журналісти звертаються до української влади забезпечити їм умови безпечної роботи при висвітленні подій в Україні та дозволити чесно інформувати світову громадськість про розвиток ситуації.
