7 травня французькі виборці обирають нового президента, який визначить, чи Франція залишатиметься у статусі провідного члена Європейського союзу, чи стає на шлях до «Фрексіту» – виходу з ЄС.
Центрист Емманюель Макрон агітував за проєвропейську платформу, тоді як крайня права Марін Ле Пен сповідує антиімміграційну політику, хоче, щоб Франція вийшла з ЄС і відмовилася від валюти євро.
Вибори стануть кульмінацією поляризованої кампанії, в якій 48-річна Ле Пен прагнула зобразити 39-річного Макрона як представника еліти, котрий м’яко ставиться до ісламського фундаменталізму та інших потенційних загроз її баченню французької держави.
«Єдина стратегія Ле Пен полягає в тому, щоб завдати шкоди Макрону, показати його як кандидата-глобаліста, політика якого небезпечна для Франції», – сказав Радіо Свобода Мартін Мічелот, заступник директора Інституту європейської політики EUROPEUM.
Макрон лідирує в опитуваннях громадської думки з першого туру президентських виборів, що відбулися 23 квітня. Згідно з останніми опитуваннями від 5 травня, Макрон випереджає суперницю з 62% проти 38% у Ле Пен.
«По-суті, результати опитувань надто не змінилися, що вказує на те, що Марін Ле Пен ніколи не була взмозі… нав’язувати свої теми в кампанії», – сказав експерт.
Макрон назвав ле Пен «верховною жрицею страху» під час гарячих дебатів 3 травня, які щоденна газета «Монд» назвала «жорсткими від початку і до кінця». Звинувачена в надмірній емоційності під час дебатів, Ле Пен сказала радіо RTL, що її слова були нічим іншим, як відображенням гніву, що вибухне в країні. Макрон заперечив: «Мадам Ле Пен експлуатує гнів і ненависть», та назвав пункти її програми «великою дурницею».
Крім різного бачення внутрішньої політики, обидва кандидати мають достатньо різні погляди на політику зовнішню.
«Ле Пен хотіла би мати значно тіснішу співпрацю з Росією у боротьбі з тероризмом на Близькому Сході, а також нових політичних переговорів з Іраном, які, приміром, повністю суперечать цілям Сполучених Штатів і можуть призвести до ускладнень відносин зі США і президентом Трампом», – зауважив експерт Мартін Мічелот.
Зовнішня політика Макрона значною мірою буде продовженням курсу, визначеного нинішнім президентом Франсуа Олландом, соціалістом, в уряді якого Макрон працював міністром економіки з 2014 до 2016 року.
«Макрон є політиком, який у своїй кар’єрі ніколи не займався зовнішньополітичними питаннями, тому можна очікувати передбачуваності», – зазначив Мартін Мічелот, говорячи про питання безпеки ЄС та взаємини з Росією, чиє вторгнення в Україну та підтримка сепаратистів спровокували західні санкції. – Така ж сильна позиція стосовно Росії, важливість дотримання Мінських угод, невизнання незаконної анексії Криму», а також тверда прихильність НАТО.
Ле Пен, чия партія «Національний фронт» отримала у 2014 році багатомільйонний кредит від російського банку, підтримувала анексію Росією Криму і кілька разів зустрічалася з російським президентом Володимиром Путіним, останній раз у Москві наприкінці березня.
5 травня у штабі Макрона повідомили, що стали жертвою потужного зламу електронних скриньок і порівняли цю хакерську атаку з витоком листування Демократичної партії США під час минулорічних президентських виборів, у чому були звинувачені російські хакери, Хоч у самій Москві такі звинувачення спростовували. Президент Франції Франсуа Олланд пообіцяв провести ретельне розслідування.
Виборчі дільниці у континентальній частині Франції відкрилися о 8:00 за місцевим часом, голосування завершиться о 20:00. До цього часу оприлюднення будь-яких прогнозів чи часткових результатів заборонене. Опитування показали, що напередодні 7 травня 18% французьких виборців ще не визначилися.
Президент Франції обирається на п’ятирічний термін. Право на голосування мають майже 48 мільйонів виборців. Очікується, що явка буде високою, оскільки у першому турі в голосуванні взяли участь 77,8% виборців.
Дивіться також («Голос Америки»): Які очікування до французьких виборів у Європи?