Брюссель – Болючі Брюссель – Болючі реформи, яких від України вимагатиме створення зони вільної торгівлі із ЄС, повинні відкрити українцям доступ до європейського фінансування. Антикорупційній поведінці та діловій етиці українських підприємців на власному прикладі будуть вчити компанії з ЄС. А від «економічного пирога», який створюють Київ та Брюссель, частина перепаде і спритному російському бізнесові, тому Москві немає на що нарікати. Такі думки висловлює в інтерв’ю Радіо Свобода Джеймс Вілсон, голова Ділової Ради ЄС Україна (EU Ukraine Business Council).
– Якщо через сім тижнів у Вільнюсі підпишуть угоду про асоціацію та ЗВТ України і ЄС, який сценарій для української економіки Ви вбачаєте найреалістичнішим?
– Угода про зону вільної торгівлі потребуватиме тільки ратифікації в Європарламенті та Верховній Раді. Гадаю, обидва парламенти мають підтримати цю угоду доволі швидко. Це означає, що втілення її може розпочатися вже першого січня 2014 року і такий сценарій найвірогідніший. Тому, коли українські підприємці повернуться на роботу після новорічних та різдвяних свят, вони повинні одразу почати міркувати та діяти з огляду на нові реалії зони вільної торгівлі. У ній є різного роду багатообіцяючі положення з яких (українські бізнесмени) повинні почати отримувати вигоду.
– Економісти прогнозують, що найбільшим викликом для України буде початкове погіршення економіки із набранням чинності ЗВТ. Дехто навіть переконує, що без допомоги з боку МВФ українцям не обійтися...
– Втілення угоди пов’язане з деякими витратами. Відкриття ринку створить ризики для деяких малих та середніх підприємств, яких можуть поглинути великі багатонаціональні компанії ЄС. Навіть деякі продукти сільського господарства, що в Україні є недорогими, європейські компанії можуть продавати ще дешевше завдяки новітнім методам фермерства. Тож українські малі та середні підприємства повинні ретельно продумати, як пережити початкову фазу відкриття ринків. Тому, наша Ділова Рада Україна-ЄС готується до великої роботи щодо допомоги українським компаніям досягти кращих результатів в умовах єдиного європейського ринку.
– Є вже конкретні плани?
– Можливо, ще дещо рано це анонсувати, але ми плануємо на січень проведення великої конференції, присвяченої впливу зони вільної торгівлі а тому, що робити компаніям вже тепер, щоб спланувати впровадження цієї угоди.
– А як загалом вільний торгівельний простір із ЄС позначиться на бізнес-кліматі та інвестиційній привабливості України?
– Із наближенням зони вільної торгівлі, проблеми в Україні залишаються все ті ж: відсутність захисту прав власності, низький рівень поваги до верховенства закону та високий рівень корупції. Гадаю, угода допоможе залучити в Україну набагато більше компаній, які через належне корпоративне управління та через свою власну етику підприємництва допоможуть змінити поведінку всередині українського бізнесу.
– Після Вільнюса від України вимагатимуть проведення болючих реформ, практично таких самих, яких вимагають від держав-кандидатів на членство в ЄС. Однак, без доступу до європейських фондів. Чи справедливий такий підхід?
– Якщо ЄС дуже наполягатиме, щоб Україна провела дороговартісні реформи, скажімо, в сфері енергетики, скорочення шкідливих викидів, то повинні існувати фінансові механізми, що допомагатимуть компаніям задовольняти ці вимоги. Наприклад, зменшення викидів від електростанцій, що працюють на вугіллі – це надзвичайно дорого, і для цього має існувати фінансова підтримка. Все це довготривалі процеси, але я погоджуюся із зауваженням: складні вимоги з боку ЄС мають передбачати тривале фінансування, щоб зробити можливим виконання цих реформ.
– Чи приєднуєтеся Ви до думки, що після вдалого Вільнюського саміту Росія суттєво посилить тиск на Україну, зокрема, зробить все можливе, щоб втілення угод із ЄС коштувало українцям якомога дорожче?
– Я не можу коментувати політичний бік цієї справи. А щодо комерційного боку, то відомо, що російський бізнес дуже спритний, а в нових ринкових умовах в Україні з’явиться багато можливостей і для інтересів російського бізнесу. Не зачіпаючи геополітичних складових, повторюю, з точки зору бізнесу, (ЗВТ) створить чимало сприятливих умов для всіх, включно із російськими підприємцями.
– Тобто зона вільної торгівлі України та ЄС може позитивно відобразитися і на російському суспільстві, можливо, й на бізнес-кліматі в тій країні?
– На мій погляд, Україна та ЄС створюють значно більший «економічний пиріг». Це означає, що доля цього пирога для Росії теж буде більшою. Вільний комерційний простір має примножити двосторонню торгівлю між Україною та Євросоюзом і весь цей процес, зрештою, має полегшити рух товарів та послуг між ЄС, Україною та Росією. Тож, це, як на мене, тристороння комерційна вигода. Я не бачу в цьому жодних негативних сторін.
– Якщо через сім тижнів у Вільнюсі підпишуть угоду про асоціацію та ЗВТ України і ЄС, який сценарій для української економіки Ви вбачаєте найреалістичнішим?
– Угода про зону вільної торгівлі потребуватиме тільки ратифікації в Європарламенті та Верховній Раді. Гадаю, обидва парламенти мають підтримати цю угоду доволі швидко. Це означає, що втілення її може розпочатися вже першого січня 2014 року і такий сценарій найвірогідніший. Тому, коли українські підприємці повернуться на роботу після новорічних та різдвяних свят, вони повинні одразу почати міркувати та діяти з огляду на нові реалії зони вільної торгівлі. У ній є різного роду багатообіцяючі положення з яких (українські бізнесмени) повинні почати отримувати вигоду.
– Економісти прогнозують, що найбільшим викликом для України буде початкове погіршення економіки із набранням чинності ЗВТ. Дехто навіть переконує, що без допомоги з боку МВФ українцям не обійтися...
– Втілення угоди пов’язане з деякими витратами. Відкриття ринку створить ризики для деяких малих та середніх підприємств, яких можуть поглинути великі багатонаціональні компанії ЄС. Навіть деякі продукти сільського господарства, що в Україні є недорогими, європейські компанії можуть продавати ще дешевше завдяки новітнім методам фермерства. Тож українські малі та середні підприємства повинні ретельно продумати, як пережити початкову фазу відкриття ринків. Тому, наша Ділова Рада Україна-ЄС готується до великої роботи щодо допомоги українським компаніям досягти кращих результатів в умовах єдиного європейського ринку.
– Є вже конкретні плани?
– Можливо, ще дещо рано це анонсувати, але ми плануємо на січень проведення великої конференції, присвяченої впливу зони вільної торгівлі а тому, що робити компаніям вже тепер, щоб спланувати впровадження цієї угоди.
– А як загалом вільний торгівельний простір із ЄС позначиться на бізнес-кліматі та інвестиційній привабливості України?
– Із наближенням зони вільної торгівлі, проблеми в Україні залишаються все ті ж: відсутність захисту прав власності, низький рівень поваги до верховенства закону та високий рівень корупції. Гадаю, угода допоможе залучити в Україну набагато більше компаній, які через належне корпоративне управління та через свою власну етику підприємництва допоможуть змінити поведінку всередині українського бізнесу.
– Після Вільнюса від України вимагатимуть проведення болючих реформ, практично таких самих, яких вимагають від держав-кандидатів на членство в ЄС. Однак, без доступу до європейських фондів. Чи справедливий такий підхід?
– Якщо ЄС дуже наполягатиме, щоб Україна провела дороговартісні реформи, скажімо, в сфері енергетики, скорочення шкідливих викидів, то повинні існувати фінансові механізми, що допомагатимуть компаніям задовольняти ці вимоги. Наприклад, зменшення викидів від електростанцій, що працюють на вугіллі – це надзвичайно дорого, і для цього має існувати фінансова підтримка. Все це довготривалі процеси, але я погоджуюся із зауваженням: складні вимоги з боку ЄС мають передбачати тривале фінансування, щоб зробити можливим виконання цих реформ.
– Чи приєднуєтеся Ви до думки, що після вдалого Вільнюського саміту Росія суттєво посилить тиск на Україну, зокрема, зробить все можливе, щоб втілення угод із ЄС коштувало українцям якомога дорожче?
– Я не можу коментувати політичний бік цієї справи. А щодо комерційного боку, то відомо, що російський бізнес дуже спритний, а в нових ринкових умовах в Україні з’явиться багато можливостей і для інтересів російського бізнесу. Не зачіпаючи геополітичних складових, повторюю, з точки зору бізнесу, (ЗВТ) створить чимало сприятливих умов для всіх, включно із російськими підприємцями.
– Тобто зона вільної торгівлі України та ЄС може позитивно відобразитися і на російському суспільстві, можливо, й на бізнес-кліматі в тій країні?
– На мій погляд, Україна та ЄС створюють значно більший «економічний пиріг». Це означає, що доля цього пирога для Росії теж буде більшою. Вільний комерційний простір має примножити двосторонню торгівлю між Україною та Євросоюзом і весь цей процес, зрештою, має полегшити рух товарів та послуг між ЄС, Україною та Росією. Тож, це, як на мене, тристороння комерційна вигода. Я не бачу в цьому жодних негативних сторін.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
