Спеціальні потреби

Начальник служби безпеки Конгресу назвав бійку українських депутатів ганьбою


Остання бійка в українському парламенті викликала чергову шокову реакцію на Заході. За застосуванням кулаків та підручних предметів українськими законодавцями у залі парламенту спостерігали телеглядачі багатьох каналів у США. Особливу реакцію це викликало ще й тому, що в американському Конгресі щось подібне траплялось сто років тому. Як вдається забезпечувати порядок на Капіталійському пагорбі розповів Теренс Ґейнер – начальник служби безпеки американського Конгресу.

Ґейнер, поліцейський з 20-річним стажем, керує службою безпеки Сенату уже шість років поспіль. Майже 50 тисяч правоохоронців, що знаходяться у його підпорядкуванні, забезпечують порядок у законодавчому органі США. За словами пана Ґейнера, сьогодні його робота не складна. Хоча після терористичних атак на США 11 вересня на Капітолійському пагорбі траплялись напади і навіть вбивства, Ґейнер каже, що останнє серйозне непорозуміння між самими законодавцями тут зафіксоване сто років тому:

«Багато, багато років у Сенаті не вибухала серйозна бійка. Остання, яку я згадаю, була під час Громадянської війни у США у старому залі Сенату. Один із сенаторів сказав щось образливе про члена Палати представників і брат цього законодавця прийшов і побив його палкою майже до смерті. Але такі випадки – це надзвичайна рідкість і моя робота, як керівника служби безпеки, надзвичайно проста».

Пан Ґейнер запоруку порядку бачить у повазі та толерантності законодавців один до одного. Під час виступів чи дискусій у залі засідань вони звертаються один до одного через модератора:

«Вони мусять спілкуватись за посередництвом головуючого. Навіть, якщо вони ведуть діалог щодо певного законопроекту, вони звертаються до головуючого і просять у нього дозволу задати запитання іншому законодавцю. Вони насправді не спілкуються один з одним напряму. Я мушу визнати, що вони можуть бути дуже емоційними , що можна побачити по їх обличчю і почути в голосі. До того ж між ними значна фізична відстань – демократи та республіканці сидять по різні боки зали засідань. Це допомагає їм зберігати надзвичайну повагу один до одного та до самого законодавчого процесу», – зазначає Теренс Ґейнер.

Що ж до самого прийняття законів, то це процес не простий. Він вимагає тривалих дискусій та компромісів. Достатньо голосу одного сенатору, аби зупинити ухвалення того чи іншого закону. Так що члени Конгресу змушені домовлятись між собою.

«Коли ви змішуєте емоції, швидкі рішення, незадоволення, злість і навіть трохи ненависті, тоді люди починають застосовувати кулаки, що тут для нас є неприйнятним», – каже Ґейнер.

Американського стража порядку просто шокували кадри бійки в українському парламенті. Спостерігаючи за рукоприкладством народних депутатів України, пан Ґейнер зазначив, що охоронці правопорядку у парламенті очевидно не виконали своєї роботи, допустивши до бійки, за що мусять відповідати. До того ж мають існувати правила та процедури, які б не допустили до таких дій – каже американський правоохоронець. Саму ж поведінку парламентарів він назвав ганьбою. Законодавці, каже Теренс Ґейнер, повинні показувати приклад суспільству:

«Особи на виборних посадах та поліцейські, особливо, не повинні себе так вести. Ганьба їм».

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Інше за темою

Розсилка

Відео - найголовніше

В Лос-Анджелесі вшанували пам'ять жертв Голодомору. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:49 0:00

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG