Науково підтверджено, що природа має позитивний ефект на емоційний стан людини. Лише спостерігаючи за деревами, квітами та іншими рослинами, у людини покращується настрій, зменшуються ритмічні Альфа коливання в головному мозку, що пов’язують із здатність людини розслаблятися. Тож все більше американських лікарень влаштовують на своїй території так звані цілющі або ж терапевтичні сади. В одній з найбільших лікарень країни, госпіталі імені Джонса Гопкінса в Балтиморі, таких садів декілька. Один з них призначений для особливих пацієнтів – дітей.
Йойо Кадил любить проводити час у цьому саду…. коли лікарі дозволяють йому залишити палату.
На створення цього саду надихнула книга «Маленький принц». Це була улюблена книжка дівчинки на ім’я Сара, яка лікувалась у цій лікарні, і батьки якої пожертвували гроші на сад.
Через серйозну хворобу Йойо – частий гість цієї лікарні. Лише нещодавно йому було зроблено операцію.
Говорить мати хворого Анна Кадил:
«Цей сад – чудова, так би мовити, нейтральна частина госпіталю. Я думаю, вона допомагає психологічно, дає дітям можливість відволіктися емоційно».
Лікарня має імідж чогось неприємного і нерідко лякає дітей, – каже Патріс Брилске, директор дитячого центру при госпіталі Джонса Гопкінса:
«Діти завжди важко переживають госпіталізацію. Вони бояться приходити в лікарню».
Тож, щоб розвіяти негативний імідж, чимало лікарень по всій країні влаштовують подібні місця відпочинку як для дітей, так і для дорослих. Тут хворі мають нагоду заспокоїтися, відволіктися від сумних думок за межами лікарняної палати. Патріс Брилске каже:
«Мета цього цілющого саду – дати дітям нагоду зітхнути, доторкнутися до трави, побачити пташок чи метеликів».
Сад Маленький принц – один з трьох цілющих садів при цьому госпіталі. Усі сади відкрити для дітей і дорослих, для родин пацієнтів та медичного персоналу.
Говорить ландшафтний архітектор і дизайнер цих оазисів природи у центрі Балтимора Сюзан Вайлер:
«Цілющі сади відносно нове явище, як інтегрована частина лікарні, однак сама ідея такого місця – древня. Взагалі, на мій погляд, кожен сад має цілющі якості».
За словами архітектора, для цілющого саду обов’язкові кілька елементів, які створюють заспокійливий ефект:
«Потрібно достатньо сонячного світла. І одночасно необхідно достатньо тіні. Треба спланувати так, щоб по саду було легко пересуватися».
Особлива увага приділяється рослинам, які повинні викликати позитивні емоції:
«Починаючи від дерев і закінчуючи травою, все має колір і структуру, які повинні гармоніювати».
Свій сад Сюзан обрамила матеріалами, які теж сприяють душевній стабільності.
«На мій погляд, коли люди бачать добротні матеріали, підсвідомо вони заспокоюються. Вони відчувають стабільність».
Сад заспокоює не лише з середини, а й зовні. Приємний дизайн милує око й з вікон лікарняних палат, каже Салі Макконел, завідувач господарською частиною госпіталю:
«Ви проходите, скажімо, коридором, і зупиняєте погляд на саду, можливо це матиме заспокійливий ефект на вас. Найбільше люди вражені тим, що не відчувають себе у центрі міста, хоча насправді ми розташовані у серці Балтимора».
Рослинність у цьому саду підібрана таким чином, аби його відвідувачі, в залежності від сезону, мали відчуття пори року.
Сад заспокоює не лише з середини, а й зовні
Йойо Кадил любить проводити час у цьому саду…. коли лікарі дозволяють йому залишити палату.
На створення цього саду надихнула книга «Маленький принц». Це була улюблена книжка дівчинки на ім’я Сара, яка лікувалась у цій лікарні, і батьки якої пожертвували гроші на сад.
Через серйозну хворобу Йойо – частий гість цієї лікарні. Лише нещодавно йому було зроблено операцію.
Говорить мати хворого Анна Кадил:
«Цей сад – чудова, так би мовити, нейтральна частина госпіталю. Я думаю, вона допомагає психологічно, дає дітям можливість відволіктися емоційно».
Лікарня має імідж чогось неприємного і нерідко лякає дітей, – каже Патріс Брилске, директор дитячого центру при госпіталі Джонса Гопкінса:
«Діти завжди важко переживають госпіталізацію. Вони бояться приходити в лікарню».
Тож, щоб розвіяти негативний імідж, чимало лікарень по всій країні влаштовують подібні місця відпочинку як для дітей, так і для дорослих. Тут хворі мають нагоду заспокоїтися, відволіктися від сумних думок за межами лікарняної палати. Патріс Брилске каже:
Сад Маленький принц – один з трьох цілющих садів при цьому госпіталі
«Мета цього цілющого саду – дати дітям нагоду зітхнути, доторкнутися до трави, побачити пташок чи метеликів».
Сад Маленький принц – один з трьох цілющих садів при цьому госпіталі. Усі сади відкрити для дітей і дорослих, для родин пацієнтів та медичного персоналу.
Говорить ландшафтний архітектор і дизайнер цих оазисів природи у центрі Балтимора Сюзан Вайлер:
«Цілющі сади відносно нове явище, як інтегрована частина лікарні, однак сама ідея такого місця – древня. Взагалі, на мій погляд, кожен сад має цілющі якості».
За словами архітектора, для цілющого саду обов’язкові кілька елементів, які створюють заспокійливий ефект:
«Потрібно достатньо сонячного світла. І одночасно необхідно достатньо тіні. Треба спланувати так, щоб по саду було легко пересуватися».
Найбільше люди вражені тим, що не відчувають себе у центрі міста, хоча насправді ми розташовані у серці Балтимора.Салі Макконел
«Починаючи від дерев і закінчуючи травою, все має колір і структуру, які повинні гармоніювати».
Свій сад Сюзан обрамила матеріалами, які теж сприяють душевній стабільності.
«На мій погляд, коли люди бачать добротні матеріали, підсвідомо вони заспокоюються. Вони відчувають стабільність».
Сад заспокоює не лише з середини, а й зовні. Приємний дизайн милує око й з вікон лікарняних палат, каже Салі Макконел, завідувач господарською частиною госпіталю:
«Ви проходите, скажімо, коридором, і зупиняєте погляд на саду, можливо це матиме заспокійливий ефект на вас. Найбільше люди вражені тим, що не відчувають себе у центрі міста, хоча насправді ми розташовані у серці Балтимора».
Рослинність у цьому саду підібрана таким чином, аби його відвідувачі, в залежності від сезону, мали відчуття пори року.
