«Україна у будь-якому випадку виграє. Попри проблеми з угодою по розподілу продукції, екологічні питання, незрозуміло чи це загалом буде позитивний проект для компаній, але – це позитивний момент для іноземних інвесторів, який дозволить Україні розвивати далі традиційний видобуток газу і видобуток на шельфі, працюючи з міжнародними компаніями», – сказав Голосу Америки експерт Інститут енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
Частково, потенційні проблеми можна було б оминути, якби не поспіх. Німеччина, наприклад, також готується розпочати видобуток сланцевого газу, але партія більшості заявила, що мова зайде про підписання угоди тільки після того, як буде розроблена правова документація. Україна цей етап перескочила і одразу дозволила працювати у себе на ринку.
Умови угоди дозволяли багато спекуляцій саме тому, що їх офіційно не розголошують. Для представників Харківської обласної ради – це створило особливий виклик. Вони повинні були проголосувати і дозволити Shell та Chevron працювати в регіоні, не прочитавши навіть про гарантії та зобов’язання компаній.
«Жоден з депутатів Харківської обласної ради в очі не бачив документа до голосування», – сказав депутат Харківської обласної ради Іван Варченко. «Тут одразу виникає друге питання – навіщо така поспішність, коли ми говоримо про 50 мільярдів доларів інвестицій. Дядько, який хоче побудувати у селі сарай, довше оформляє документи на цей сарай, ніж підписувалася ця угода».
Експерт аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович звертає увагу на те, що практика Shell під час роботи в інших країнах показує, що вона загалом не проти розкрити текст угоди, а тому він припускає, що саме українська сторона блокує цей крок. Для оприлюднення умов договору потрібна згода обох сторін.
Варченко заявив, що після тиску зі сторони депутатів, їм представили текст угоди, який він розмістив в Інтернеті. За цим документом, частка української держави буде від 30% до 60%. Проте, за контрактом, українська сторона буде представлена новоствореною компанією «Надра Юзівська» та «СПК- ГеоСервіс». Утім, кому належить друга компанія – невідомо . На запитання журналіста про це, міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький сказав, що це компанія, де працюють спеціалісти по геології, які вже більше п’яти років працюють з ведучими компаніями. А вся інформація є на офіційних сайтах міністерств і відомств, повідомляє Інтернет-портал ЛІГА.net.
Окрім умов розподілу потенційного газу, умови договору вигідно було тримати закритими і через пільги, які отримують іноземні кампанії. Згідно з оприлюдненим неофіційним текстом угоди, Shell матиме дуже обмежену кількість перевірок – одну на три роки. Також нормативні документи, які прийматиме український уряд, і які потенційно можуть обмежити права інвестора, не будуть на нього поширюватися.
«Також є ризик, що ці території покажуть низький дебет, тобто буде мало сланцевого газу, або будуть складні технологічні умови видобутку, і так його ціна стане надто високою, і компанії за два роки вирішать, що їм зручніше просто піти», – сказав Корольчук.
Екологічна складова угоди
Згідно з текстом угоди, результати перевірок роботи компанії будуть триматися у таємниці, це включає і екологічні перевірки. Самі ж екологи не мають достатньо ґрунтовних досліджень, щоб зробити висновки про те, як видобуток сланцевого газу позначиться на територіях
Представниця Громадської екологічної організації Тетяна Тимченко переконує, що території, на яких будуть вестися роботи по видобуванню газу, будуть вщент зруйновані та втратять свій чорнозем, також є ризик забруднення води.
Але є й інші експерти, які переконують, що такий економічний прогноз не гарантований – все залежить від дотримання екологічних норм та правил роботи. У цьому вказують на приклад Сполучених Штатів, де функціонуть 22 свердловини і жодного випадку екологічної аварії.
Різниця українського та американського сценарію в тому, хто і як швидко дійшов до бажаного результату.
«США 22 роки надавали фінансову підтримку з бюджету для розвитку сланцевих компаній. Вони винайшли цю технологію та змогли повністю налагодити виробництво. Завдяки цьому вони зараз фактично вийшли на самозабезпечення», – сказав Корольчук.
«Говорити, що Україна повторить такий сценарій – сумнівно, бо сама країна не володіє такими технологіями. Shell та Chevron не будуть ділитися технологіями, але дадуть покористуватися, так Україна може їх поексплуатувати».
Частково, потенційні проблеми можна було б оминути, якби не поспіх. Німеччина, наприклад, також готується розпочати видобуток сланцевого газу, але партія більшості заявила, що мова зайде про підписання угоди тільки після того, як буде розроблена правова документація. Україна цей етап перескочила і одразу дозволила працювати у себе на ринку.
Умови угоди дозволяли багато спекуляцій саме тому, що їх офіційно не розголошують. Для представників Харківської обласної ради – це створило особливий виклик. Вони повинні були проголосувати і дозволити Shell та Chevron працювати в регіоні, не прочитавши навіть про гарантії та зобов’язання компаній.
«Жоден з депутатів Харківської обласної ради в очі не бачив документа до голосування», – сказав депутат Харківської обласної ради Іван Варченко. «Тут одразу виникає друге питання – навіщо така поспішність, коли ми говоримо про 50 мільярдів доларів інвестицій. Дядько, який хоче побудувати у селі сарай, довше оформляє документи на цей сарай, ніж підписувалася ця угода».
Експерт аналітичного центру DIXI Group Роман Ніцович звертає увагу на те, що практика Shell під час роботи в інших країнах показує, що вона загалом не проти розкрити текст угоди, а тому він припускає, що саме українська сторона блокує цей крок. Для оприлюднення умов договору потрібна згода обох сторін.
Варченко заявив, що після тиску зі сторони депутатів, їм представили текст угоди, який він розмістив в Інтернеті. За цим документом, частка української держави буде від 30% до 60%. Проте, за контрактом, українська сторона буде представлена новоствореною компанією «Надра Юзівська» та «СПК- ГеоСервіс». Утім, кому належить друга компанія – невідомо . На запитання журналіста про це, міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький сказав, що це компанія, де працюють спеціалісти по геології, які вже більше п’яти років працюють з ведучими компаніями. А вся інформація є на офіційних сайтах міністерств і відомств, повідомляє Інтернет-портал ЛІГА.net.
Окрім умов розподілу потенційного газу, умови договору вигідно було тримати закритими і через пільги, які отримують іноземні кампанії. Згідно з оприлюдненим неофіційним текстом угоди, Shell матиме дуже обмежену кількість перевірок – одну на три роки. Також нормативні документи, які прийматиме український уряд, і які потенційно можуть обмежити права інвестора, не будуть на нього поширюватися.
«Також є ризик, що ці території покажуть низький дебет, тобто буде мало сланцевого газу, або будуть складні технологічні умови видобутку, і так його ціна стане надто високою, і компанії за два роки вирішать, що їм зручніше просто піти», – сказав Корольчук.
Екологічна складова угоди
Згідно з текстом угоди, результати перевірок роботи компанії будуть триматися у таємниці, це включає і екологічні перевірки. Самі ж екологи не мають достатньо ґрунтовних досліджень, щоб зробити висновки про те, як видобуток сланцевого газу позначиться на територіях
Окрім умов розподілу потенційного газу, умови договору вигідно було тримати закритими і через пільги, які отримують іноземні кампанії. Згідно з оприлюдненим неофіційним текстом угоди, Shell матиме дуже обмежену кількість перевірок – одну на три роки. Також нормативні документи, які прийматиме український уряд, і які потенційно можуть обмежити права інвестора, не будуть на нього поширюватися.
Представниця Громадської екологічної організації Тетяна Тимченко переконує, що території, на яких будуть вестися роботи по видобуванню газу, будуть вщент зруйновані та втратять свій чорнозем, також є ризик забруднення води.
Але є й інші експерти, які переконують, що такий економічний прогноз не гарантований – все залежить від дотримання екологічних норм та правил роботи. У цьому вказують на приклад Сполучених Штатів, де функціонуть 22 свердловини і жодного випадку екологічної аварії.
Різниця українського та американського сценарію в тому, хто і як швидко дійшов до бажаного результату.
«США 22 роки надавали фінансову підтримку з бюджету для розвитку сланцевих компаній. Вони винайшли цю технологію та змогли повністю налагодити виробництво. Завдяки цьому вони зараз фактично вийшли на самозабезпечення», – сказав Корольчук.
«Говорити, що Україна повторить такий сценарій – сумнівно, бо сама країна не володіє такими технологіями. Shell та Chevron не будуть ділитися технологіями, але дадуть покористуватися, так Україна може їх поексплуатувати».
