Грузія більше не розглядає закупівлі додаткових обсягів газу від російського «Газпрому» і заповнить зрослі потреби Грузії додатковим імпортом 500 мільйонів кубічних метрів газу з Азербайджану. Що стосується переговорів з російською держкомпанією, незмінними залишаться умови контракту з «Газпромом» – тобто, Грузія буде як і раніше отримувати 10% від загального обсягу російського газу, що поставляється до Вірменії в якості оплати транзиту. Про це заявив міністр енергетики Грузії Каха Каладзе на зустрічі з грузинськими депутатами 9 березня.
Нагадаємо, згідно з грузинською стороною, Росія вимагала ввести грошову оплату Грузії за транзит газу до Вірменії. Грузинські експерти заявляли, що в такому випадку, країна буде отримувати «вдвічі менше газу», ніж сьогодні. Згідно з інформацією «Газпрому», в 2014 році компанія поставила в Грузію 0,3 мільярда кубометрів газу.
«Максимальний результат»
Зустріч Каладзе в парламенті Грузії тривала близько чотирьох годин на тлі гострих дебатів. Зокрема, депутати від опозиції вимагали від Каладзе пояснень щодо того, чому переговори з «Газпромом» були оповиті завісою секретності, і чому грузинська сторона заявляла, що Азербайджан не в змозі заповнити існуючий взимку дефіцит газу – представники азербайджанської держкомпанії «Сокар» ще в жовтні говорили, що зможуть забезпечити Грузію необхідними обсягами «блакитного палива». Відповідаючи на запитання депутатів, міністр енергетики зазначив, що для досягнення «максимального результату» важлива «конкуреція».
«У нас були власні міркування щодо того, щоб країна отримала максимальний результат від переговорів, які велися на цих двох фронтах ... І сьогодні я дійсно пишаюся тим, що результат, який ми отримали, значний», – заявив Каладзе, якого опозиція неодноразово звинувачувала в «лобіюванні» інтересів «Газпрому» в Грузії.
Примітно, що після того як Москва залишила Грузію в 2006 році без природного газу на тлі політичного загострення між країнами (за російською версією – «в результаті аварії»), з 2007 року Тбілісі припинив закупівлі російського газу, замінивши його (майже на 90 відсотків) на природний газ, що поставляється азербайджанської держкомпанією «Сокар». У 2015 році ця азербайджанська компанія забезпечила 88,5% всього спожитого Грузією газу.
«Постійний контроль»
З осені минулого року, коли стало відомо про проведені переговорах грузинської влади з «Газпромом», в Грузії не припинялися протести проти оформлення угоди з цією російською держкомпанією. Опозиція і частина громадськості висловлювали побоювання, що співпраця з «Газпромом» позбавить Грузію енергонезалежності. Остання з таких акцій, тобто «Живий ланцюг» від будівлі адміністрації уряду Грузії до будівлі, де розташована секція інтересів Росії при посольстві Швейцарії, пройшла в Тбілісі 6 березня, тобто вже після того, як стало відомо, що умови контракту з «Газпромом» не будуть змінені і через два дні після підписання договору про додаткові поставки азербайджанського газу міністром енергетики Грузії і президентом азербайджанської держкомпанії «Сокар» Ровнагом Абдуллаєвим. Опозиція, зокрема партія екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі «Єдиний національний рух» (ЕНД), пояснила проведену акцію недовірою до нинішньої влади і пообіцяла регулярно проводити подібні заходи, так, як за їхніми словами, не можна припиняти «постійний контроль» уряду Грузії.
«Той факт, що ми змусили нашу владу відмовитися від “Газпрому”, означає, що ця акція майже досягла своєї мети ... я говорю « майже» тому, що остаточно мета буде досягнута тоді, коли ми, грузинське суспільство, наші іноземні партнери переконаємося, що змусили владу остаточно відмовитися від повернення в епоху впливу Росії, “Газпрому” і російської темряви», – заявив ЗМІ депутат від ЕНД Давид Бакрадзе.
У той же час представники правлячої коаліції звинувачують ЕНД у тому, що, протестуючи, вони переслідують лише політичні цілі, називають їх критику «демагогічною», а акції – «ламанням відкритих дверей».
«Спільними зусиллями»
Експерт з економічних питань Гія Хухашвілі зазначив в інтерв’ю з «Голосом Америки», що стан справ у плані газозабезпечення країни на сьогоднішній день є задовільним і що Грузія зуміла дійсно досягти виграшного для себе положення. Хоча він вважає, що це стало можливим лише в результаті спільних зусиль опозиції і влади.
«Якщо на переговорах з “Газпромом” у грузинської сторони були державні цілі, то активність опозиції, як би це було не дивно чути, допомогла їм у їх досягненні, так як тиск громадськості є вагомим аргументом для зміцнення своєї позиції під час будь-яких переговорів», – вважає Гія Хухашвілі.
У той же час, експерт вказав на те, що роблячи політичні заяви, як представники уряду, так і опозиції намагаються «капіталізувати власні заслуги». Так, каже Хухашвілі, коли міністр енергетики Грузії заявив, що протести в країні заважали йому вести переговори, він «кривив душею», так як, переконаний експерт, «такий масштабний ажіотаж негативного характеру» створював додатковий аргумент для грузинської сторони для досягнення результатів під час переговорів з «Газпромом».
Дивіться також: Про сексизм в українській політиці розповіли Сироїд, Заліщук, Смаглій
