В умовах застою і дефіциту в СРСР грузинські підприємці створили другу – процвітаючу – економіку, проте держава в цій ринковій схемі відсутня. У Радянському Союзі подібна підприємницька діяльність називалася спекуляцією і переслідувалася в кримінальному порядку. Про те, яку роль грузини грали в тіньовій економіці СРСР, розповів дослідник вашингтонського Інституту Кеннана Ерік Скотт.
Грузини забезпечували громадян Радянського Союзу квітами – необхідним атрибутом численних свят, цитрусовими, винами, тютюном, чаєм, мінеральною водою, винами і целофановими пакетами, зазначив Ерік Скотт, виступаючи у вашингтонському центрі Вудро Вільсона в понеділок 11 червня.
Погіршення політичних відносин між Москвою і Тбілісі в 2000-х роках призвело до витискування грузинських товарів із російського ринку.
Однак бізнес цей мав мало спільного з державою: він контролювався і регулювався кримінальними структурами. У криміналі, за словами аналітика, грузини займали елітне положення злодіїв в законі, а в тіньовому бізнесі домінували серед інших «спекулянтів» з інших радянських республік. На думку Скотта, СРСР був «імперією діаспор», що мали вирішальний вплив на всі сфери життя соціалістичної держави.
Грузія, за даними експерта, поставляла на радянський прилавок 95% чаю. 97% тютюну, використовуваного радянськими тютюновими фабриками для виробництва сигарет, і 95% цитрусових вирощувалися в Грузії. Громадяни СРСР піднімали тости з грузинським вином і поправляли здоров’я з грузинським «Боржомі».
«В епоху застою, коли офіційна економіка СРСР перебувала в стані стагнації, друга – неформальна – економіка процвітала у грузинів, які створили канали постачання товарів на радянські міські ринки і діяли за принципом малого бізнесу, що допомагало їм сховатися від пильної уваги КДБ, який концентрувався на великих махінаціях», – сказав Ерік Скотт.
Погіршення політичних відносин між Москвою і Тбілісі в 2000-х роках призвело до витискування грузинських товарів із російського ринку, а в самій Грузії сприяло занепаду традиційних галузей, таких як чаївництво, підкреслив експерт Інституту Кеннана.
Ерік Скотт повідомив, що його дослідження стане основою для книги про роль грузинської діаспори в СРСР, і що в роботі над нею він використовує дані недавно розсекречених архівів КДБ Грузії.
Грузини забезпечували громадян Радянського Союзу квітами – необхідним атрибутом численних свят, цитрусовими, винами, тютюном, чаєм, мінеральною водою, винами і целофановими пакетами, зазначив Ерік Скотт, виступаючи у вашингтонському центрі Вудро Вільсона в понеділок 11 червня.
Погіршення політичних відносин між Москвою і Тбілісі в 2000-х роках призвело до витискування грузинських товарів із російського ринку.
Погіршення політичних відносин між Москвою і Тбілісі в 2000-х роках призвело до витискування грузинських товарів із російського ринку.
Однак бізнес цей мав мало спільного з державою: він контролювався і регулювався кримінальними структурами. У криміналі, за словами аналітика, грузини займали елітне положення злодіїв в законі, а в тіньовому бізнесі домінували серед інших «спекулянтів» з інших радянських республік. На думку Скотта, СРСР був «імперією діаспор», що мали вирішальний вплив на всі сфери життя соціалістичної держави.
Грузія, за даними експерта, поставляла на радянський прилавок 95% чаю. 97% тютюну, використовуваного радянськими тютюновими фабриками для виробництва сигарет, і 95% цитрусових вирощувалися в Грузії. Громадяни СРСР піднімали тости з грузинським вином і поправляли здоров’я з грузинським «Боржомі».
«В епоху застою, коли офіційна економіка СРСР перебувала в стані стагнації, друга – неформальна – економіка процвітала у грузинів, які створили канали постачання товарів на радянські міські ринки і діяли за принципом малого бізнесу, що допомагало їм сховатися від пильної уваги КДБ, який концентрувався на великих махінаціях», – сказав Ерік Скотт.
Погіршення політичних відносин між Москвою і Тбілісі в 2000-х роках призвело до витискування грузинських товарів із російського ринку, а в самій Грузії сприяло занепаду традиційних галузей, таких як чаївництво, підкреслив експерт Інституту Кеннана.
Ерік Скотт повідомив, що його дослідження стане основою для книги про роль грузинської діаспори в СРСР, і що в роботі над нею він використовує дані недавно розсекречених архівів КДБ Грузії.