Ще ніколи жінка не пробиралася так далеко в президентських перегонах, як Гілларі Клінтон. Цей факт не міг залишити гендерну тему поза суспільним та медійним дискурсом. У публічних обговореннях у контексті виборів американського президента доволі часто почали з’являтися теми рівності статей, дискримінації за ознакою статі, подвійних стандартів, «скляної стелі», сексизму та мізогінії.
Нещодавні події, пов’язані з погіршенням здоров’я Клінтон, викликали ажіотаж серед журналістів і громадськості. Увага ЗМІ була дуже загострена на запаленні легенів кандидатки, що породило запитання – чи однаково реагує суспільство на хворобу жінки і чоловіка? Чи ідентичні очікування щодо обох статей, коли мова йде про роботу та відпустку за медичними обставинами?
Під час виступу у п’ятницю на щорічному симпозіумі Black Women’s Agenda, організації афро-американських жінок, у Вашингтоні кандидатка в президенти від Демократичної партії зазначила: «Я прихворіла нещодавно. Цікаво, що моє запалення легенів викликало зацікавлення у деяких республіканців щодо жіночого здоров’я». На ці слова зал відповів сміхом. Клінтон, тим не менш, визнала, що їй варто було послухати лікарів, проте її інстинктом було пробиватися: «Це те, що жінки роблять кожного дня,» – зауважила вона.
Виступ Гілларі Клінтон на симпозіумі організації Black Women’s Agenda у Вашингтоні
І справді багато жінок відреагували на ці новини початку тижня з розумінням, проектуючи події в житті кандидатки на власний життєвий досвід. Багато з них зізналося в соціальних мережах, що їм часто доводилося працювати під час хвороби.
«Я не знаю, чому люди здивовані тим, що багато жінок все ще функціонує, поки вони хворі, у той час як очікується, що жінки мають повертатися до роботи через шість тижнів після пологів».
Жіноча тема у контексті виборів не обмежується тільки працею під час хвороби. Іншим наболілим питанням є недооцінення жінок як працівників і обмеження їх можливостей для самореалізації на робочому місці. Видання The Washington Post розповіло у вівторок про труднощі, на які наштовхувалися жінки, що працюють у Білому домі за адміністрації Обами, у своїх намаганнях бути почутими на виробничих нарадах. У боротьбі з несправедливістю цим працівницям довелося розробити особливу стратегію.
Як повідомляє видання, в адміністрації президента Обами лише третина помічників – жіночої статі. Щоб донести свої думки до присутніх на робочих зібраннях, жінки почали використовувати тактику «підсилення». Її суть полягає в тому, що коли одна з жінок навела основний аргумент, інша жінка повинна його повторити, віддавши належне автору, тим самим підштовхуючи присутніх чоловіків визнати її внесок і не даючи їм шансу присвоїти чужу ідею, пояснює автор статті.
У статті «Страх перед президентом жіночої статі», опублікованій у журналі The Atlantic, Пітер Бейнарт охоплює багато наукових досліджень щодо страху, який можуть викликати сильні жінки на суспільство і, зокрема, чоловіків. Кандидатура Клінтон розпалює сильну сексистську реакцію, описану науковцями, і якщо Гілларі стане президентом, ця реакція «може потрясти американську політику на багато років», підкреслює Бейнарт.
Незважаючи на те, що Клінтон підганяє свої погляди під загальну позицію партії, реакція на її кандидатуру нетрадиційна, й антипатія до Клінтон безпрецедентна, підкреслює автор. У матеріалі наводиться чимало сексистських виразів, які прикрашали рекламну продукцію під час республіканської національної конвенції. Журналіст також говорить про те, що жінок-лідерів рідше, ніж чоловіків, визнають за легітимно обраних і що навіть без Клінтон обурення розширенням прав і можливостей жінок є потужною силою: «Цієї весни 42% американців сказали, що вони вірять, ніби США стали "надто м’якими і жіночними". Уявіть як ці вже засмучені американці відреагують, якщо їхнім президентом стане жінка».
Дивіться також: Дональд Трамп симпатизує Путіну та планує вибудувати гарні стосунки з Росією
