Компанія Гугл використовує штучний інтелект, щоб зберегти культурну спадщину різних країн світу у цифровому форматі. Серед них і Україна. Українські пам’ятники, церкви, музеї, рідкісні артефакти, пам’ятки архітертури як у великих містах, так і в найменших селах, тепер є у форматі 3D у пошуковику Гугл на сайті Google Art and Culture у проєкті “Україна тут” (Ukraine is Here).
Як запевняють куратори платформи, таким чином Гугл намагається демократизувати доступ до мистецтва та культури.
Детальніше про проєкт, де перетинаються технології та мистецтво, Голосу Америки розповів головний програмний менеджер компанії Гугл, який курує ініціативу “Гугл: мистецтво і культура” Ченс Кокенауер.
За його словами, проєкт “Україна тут” за три роки з маленького вебсайту перетворився на один з найбільших у світі ресурсів для освітян, дослідників і небайдужих, які хочуть знати більше про українське мистецтво та культуру.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Ірина Матвійчук: Ченс, розкажіть про проєкт “Україна тут”, створений в рамках “Гугл: мистецтво і культура”?
Ченс Кокенауер, головний програмний менеджер компанії Гугл, проєкт “Гугл: мистецтво і культура”: Це один із моїх улюблених проєктів, тому що я багато років відповідаю за питання щодо збереження спадщини в проєкті “Гугл: мистецтво та культура”. Цей проєкт, безумовно, дуже важливий для нас.
Ми працюємо з культурними закладами України вже понад 5 років. Google має операційний офіс у Києві, і ми співпрацювали з міністерством культури та різними національними та місцевими музеями.
Проєкт "Україна тут" активно розпочався, я вважаю, у 2020 році, мета полягала в тому, щоб зосередитися на збереженні та розповіді історії про культурну спадщину України світові та Україні. Щоб люди могли отримати до нього доступ онлайн.
У 2022 році ми запустили перший етап проєкту за підтримки першої леді України, у тісній співпраці з міністерством культури та близько 10 інших партнерів з України.
І.М.: Чия це була ідея - обрати Україну?
Ч.К.: Google arts and culture є технічним партнером у сфері світової культурної спадщини вже понад десять років. Зараз ми працюємо у більш ніж 80 країнах, у нас понад 3000 партнерів.
Наша співпраця зазвичай починається з розмов із міністерствами та місцевими партнерами, які хотіли б приєднатися до мистецтва та культури Google.
Цей проєкт досі триває, це довгострокова співпраця. На щастя, він продовжує рости. Міністерство культури України знайомить нас з місцевими музеями, місцевим партнерам, рекомендує та підказує, в якому напрямку нам разом рухатися. Це спільні зусилля.
Насправді лише кілька тижнів тому ще більше українських культурних інституцій почали звертатися до нас. Вони кажуть, що хочуть приєднатися, продемонструвати свої колекції в проєкті “Гугл: мистецтво і культура”. Ми безумовно всіх запрошуємо.
І.М.: Ваш проєкт фокусується на історії, але небагато інформації з інших культурних сфер, як то література, релігія чи мовне питання. Чи ви дивитесь у цьому напрямку?
Ч.К.: Я б сказав, що ми як платформа надаємо партнерам місце для обміну історіями, які вони хочуть розповісти, і ми допомагаємо об’єднати їх у відповідний спосіб, тематично, за категоріями і так далі.
У першій частині проєкту, два роки тому, він справді був більше зосереджений на мистецтві, тому що були художні музеї, які тоді закрилися [через повномасштабне російське вторгнення - ред.].
Люди не могли потрапити в музеї. Тож у музейників виникла ідея викласти мистецтво в Інтернет, створити віртуальні галереї, щоб люди могли побачити і досліджувати його.
Вже на наступних етапах втілення проєкту ми також додали пам’ятники, місця культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, велику частину яких складають церкви.
Я знаю, що є кілька дуже гарних соборів, які були зняті у форматі 3D. Деякі з них ви можете збільшити онлайн, побачити фрески на внутрішній стороні стелі, що дуже вражає. Ви можете обертатися навколо, збільшити масштаб, насправді це багато чого охоплює.
Коли йдеться про літературу, письменників, композиторів, музикантів, сценічне мистецтво, це була частина, якої, як ми знали, не вистачало на першому етапі проєкту, і це те, що ми запустили цього року.
Основна увага зосереджена на видатних українцях, які зробили внесок як в українську історію, так і в суспільство. Про винахідників, які продовжували винаходити речі, які позитивно та багатьма способами вплинули на світ.
Якщо презентувати історію, культуру та мистецтво, це дуже багато інформації, це дуже широкий спектр. Ми визнаємо, що неможливо все охопити, але це наша мета. Це завжди наша рухома ціль, і цікаво спостерігати, чого ми змогли досягти в кожній країні.
І.М.: Скільки людей залучено до цього проєкту? Хто забезпечує вам контент?
Це насправді співпраця між Google, міністерством культури та всіма партнерами та установами, які ви бачите у списку на вебсайті.
Я б сказав, що понад 90% партнерів базуються в Україні. Деякі з них є національними державними установами, деякі з них є невеликими некомерційними організаціями та організаціями, які займаються 3D-скануванням.
Також цього разу ми запустили проєкт з "Українським домом" у Вашингтоні, який є культурним центром посольства України у США, вони також проводять регулярні художні виставки. Вони стали партнером "Гугл: мистецтво і культура" (Google arts and culture). Це дійсно величезна кількість людей.
Як ресурс це один із найбільших хабів, де можна знайти українське мистецтво та культуру онлайн.
Для порівняння я б сказав, що цей проєкт Google значною мірою ведеться з України. Ми, по суті, створюємо платформу для історій, які можна розповідати та якими можна ділитися. Я думаю, як ресурс це один із найбільших хабів, де можна знайти українське мистецтво та культуру онлайн. Це те, що міністерство культури нам казало з самого початку проєкту.
У питанні мови проєкту, він доступний українською та англійською мовами. Звісно, ви також можете використовувати Google Translate, якщо розмовляєте французькою чи іспанською.
Одним із наших пріоритетів є щоб такі проєкти були доступні місцевими мовами. Тож із самого початку ми зробили його доступним українською.
І.М.: Хто фінансує проєкт?
Ч.К.: Це інвестиція Google у створення платформи, яку ми продовжуємо вдосконалювати та розвивати. Щоб усі наші партнери по всьому світу мали такий ресурс як “Гугл: мистецтво та культура”.
Якщо хочете, це вклад Гугл, щоб забезпечити безкоштовну платформу для використання нашими партнерами.
І.М.: Чи передбачений тут захист інтелектуальної власності?
Ч.К.: Абсолютно, повністю. Кожен партнер, з яким ми працюємо, укладає угоду про партнерство, яка гарантує, що, по суті вони надають ліцензію, дозвіл розміщувати у нас їхній контент.
Вони мають можливість видалити його в будь-який момент, вони мають повний контроль над цим.
Ми є технічним партнером культурного сектору в багатьох країнах, де ми маємо проєкти, по всьому світі.
І.М.: Хто ваша основна аудиторія? Коли створюєш якийсь продукт, завжди уявляєш, для кого я це роблю.
Ч.К.: Це гарне запитання. З наших численних розмов з різними партнерами, можу сказати - немає якоїсь єдиної аудиторії.
Аудиторія, яку партнери хотіли б в першу чергу охопити, це українці в Україні, які, можливо, не мають змоги відвідувати місцеві музеї та дізнаватися про українське мистецтво та історію.
Це платформа для будь-кого, де б вони не були, досліджувати українську історію, культуру та дізнаватися про людей, які допомогли сформувати українське суспільство.
По-друге, українці, які живуть за кордоном. Маючи можливість використовувати Street View, щоб віртуально відвідати музеї. Вони, можливо, згадають місця свого дитинства. 3D-моделі деяких із цих місць є знаковими пам’ятками України.
По-третє, це світ. Це платформа для будь-кого, де б вони не були, щоб досліджувати українську історію, культуру та дізнаватися про людей, які допомогли сформувати українське суспільство.
І по-четверте, це викладачі. Багато викладачів у всьому світі використовують “Гугл: мистецтво і культура” як ресурс у своїх класах. Ми також відкрито заохочуємо це, щоб реалізувати цю можливість, зробити її онлайн-ресурсом для людей, які навчаються, щоб використовувати його для освіти.
І.М.: Проєкт “Україна тут” у пошуковику Гугл - це дуже яскравий вебсайт, він викликає позитивні емоції. Але Україна в історії пережила також багато страшних трагедій. Одна з них Голодомор. Чи ви висвітлюєте цю тему? І загалом, сумні сторінки української історії?
Ч.К.: Насправді там вже є кілька історій, які торкаються цього питання. Думаю, одну створив фонд Всесвітніх пам’яток. Ще один був зроблений Центром культурної спадщини, яким керує Центр культурної спадщини Державного департаменту США.
Це історії, які розповідають, як зберегти та захистити спадщину в регіоні людського конфлікту. Ці центри співпрацюють з місцевими установами в Україні та допомагають їм знаннями чи фінансово. Вони, по суті, створили контент, щоб розмістити його на сторінках проєкту “Україна тут”, бо у цьому регіоні відбувається людський конфлікт. Ми запропонували нашим партнерам додати більше історій про це.
Створення цифрового двійника об’єкта чи артефакту - це спосіб збереження пам’яті про культуру
У питанні 3D-сканування культурних пам’яток конфлікт є ключовою частиною, тому що деякі визначні пам’ятки та пам’ятники, які були оцифровані за допомогою 3D-технологій, вони були зроблені ще до початку конфлікту. І зараз оцифровування продовжується, щоб їх зберегти. Створення цифрового двійника об’єкта чи артефакту - це спосіб збереження пам’яті про культуру.
І.М.: Давайте поговоримо про технічну сторону проєкту? Що для вас було найбільшим викликом у його створенні?
Ч.К.: Один із найскладніших викликів з самого початку був на деяких ранніх етапах цього проєкту, коли потрібно було просто підтримати наших місцевих українських партнерів.
Я пам’ятаю багато електронних листів з різними партнерами, де вони казали, що ми просто хочемо ще раз перевірити: чи можемо ми використовувати платформу “Гугл: мистецтво та культура” для архівування, завантаження, для фактичного резервного копіювання деяких своїх архівів. У них були зображення своїх артефактів, свій архівний матеріал, метадані. І ми сказали “абсолютно”.
Я пам’ятаю, як мав визначати пріоритетність ресурсів, щоб переконатися, що у нас достатньо людей, щоб допомогти із цим.
Міністерство культури виступило в ролі парасольки. Вони допомогли нам викликати величезний інтерес серед українських установ. Вони нам казали, що сприймають платформу як можливість, як платформу для демонстрації їхніх історій. Питали, чи можуть працювати з нами. І ми сказали: "Так, звісно!"
Знаєте, я працював у багатьох частинах світу. І коли стаються стихійні лиха, наприклад, землетрус, пожежі, то, на жаль, культурна спадщина під загрозою в першу чергу.
Культурна спадщина дуже важлива, вона пов’язує нас із нашим минулим, дозволяє нам вчитися на минулому, щоб рухатись у майбутнє.
І це наша мета - зберегти цю спадщину і зробити її доступною, поділитися нею.
Це основна частина місії "Гугл: мистецтво і культура" — демократизувати доступ до мистецтва та культури. І на мою думку, проєкт "Україна - тут" справді - в основі нашої місії.
І.М.: Чи ви коли небудь були в Україні?
Ч.К.: Ні, але дуже хочу. Я багато років працюю із заступником міністра культури і, на жаль, ми ніколи не зустрічалися особисто. Ми все робили за допомогою відеоконференцій.
Це платформа, на якій ви можете дізнатися та дослідити світову культуру та історію мистецтва, на перехресті історії мистецтва та технологій.
Хоча, це також свідчення того, що можуть зробити технології, коли подорожі обмежені, через пандемію чи конфлікти.
І.М.: Платформа “Гугл: мистецтво і культура” презентує не лише Україну, але й багато інших країн. Зокрема, російське мистецтво. Розкажіть загалом про цей проєкт Гугл?
Ч.К. “Гугл: мистецтво і культура” - це платформа, безкоштовний додаток, який можна завантажити на телефон чи будь-який інший гаджет.
Я б просто рекомендував завантажити і спробувати його. По суті, це платформа, на якій можна дізнатися та дослідити світову культуру та історію мистецтва, зокрема на перехресті історії мистецтва та технологій.
Коли ви завантажите програму, ви побачите опції Explorer, Play та Inspire. Це три різні шляхи входу на платформу. Там є кілька справді веселих і цікавих функцій. Ми тепер використовуємо генеративний штучний інтелект, щоб допомогти дослідити найцікавіші способів взаємодії з мистецтвом і культурою.
Велику увагу впродовж десяти років ми приділяємо партнерствам з музеями, великими та малими, від музею Метрополітен до дуже маленького сільського музею з України, що було дуже приємно.
Це приклад, де великі і малі партнери збираються разом, щоб презентувати свої колекції, своє мистецтво, свою історію, відео, фотографії та історії широкому світу. Все це стало можливим безкоштовно та багатьма мовами.
Ми почали з дуже малого, лише з кількома музеями. Але зараз у нас понад 3000 партнерів із понад 80 країн.
Дивіться також:
