Чи вчили вас у школі як правильно чхати, щоб не заразити інших? Чи демонстрували вам хоч раз як правильно мити руки? Мушу визнати - мене ні.
Скажу більше, коли я виростала у нас туалет був на вулиці, така дерев'яна будка з діркою. Про гарячу воду чи ванну кімнату вдома я також мріяла усе дитинство. Про туалетний папір годі було і думати. Замість білого рулончика паперу у нас була порізана клаптиками газета “Правда”. Коли проводив час в туалеті, можна було ще й патріотичним самовихованням зайнятись.
Та ти в радянські часи росла! Яка там особиста гігієна, коли їсти не було чого, скажете ви. Так, але чи справді так все змінилось? Підніміть руки ті, хто, завітавши до будь-якої державної установи в Україні сьогодні - суд, Кабмін, міський комітет - знайшов там чисту вбиральню та ще й з туалетним папером і милом для рук. Мені на це майже ніколи не щастило. І чим довше я жила поза Україною тим більше цей стан вбиралень без паперу та мила кидався мені у вічі.
Та що це ти все про туалети? Обуритесь ви. Та тому, що туалет, як на мене, є обличчям гігієни родини, грамадського місця, ресторану чи установи і зрештою країни. А те, як люди ставляться до питання особистої гігієни є індикатором ставлення до власного здоров'я окремо взятої особи чи нації.
І знову визнаю - мені довго довелось змінювати свої звички тут у США. І завдячую я цьому частково своїм дітям. Бо вже вони, повертаючись зі школи, тренували мене тому чого навчились самі – чхати або кашляти не в руку, а в лікоть, обов'язково мити руки багато разів на день, не лише після туалету чи перед їжею.
Правильно мити їх з милом хоча б 20 секунд, або так довго, щоб встигнути заспівати двічі пісеньку вітання з днем народження -Happy Birthday .
Я згадала як вони мене повчали, коли вчергове у ці дні пандемії коронавірусу з Лондона подзвонила вже доросла донька і почала жалітись, що європейці не дотримуються особистої гігієни. Вона, яку з дитинства в школі тренували як правильно кашляти чи як і скільки мити руки, обурювалась, що її колеги по роботі чи студенти в університеті ігноруюсь елементарні правила гігієни наражаючи на небезпеку зараження не лише себе, але й оточуючих.
У США питання особистої гігієни введено у культ. Щоденний душ, чистка зубів двічі на день, миття чи дезінфекція рук декілька разів на день - цьому малечу з дитинства привчають і тренують. Існує маса ігор, навчальних програм, книжок і мультфільмів, де дітям прищеплюють ці правила. І навіть при цій американській стерильності і страху перед бактеріями хвороба знайшла собі місце і тут. Що вже говорити про інші країни...
Коли я спитала доньку, як часто їх вчили правильно кашляти, закриваючи обличчя не рукою, а ліктем, вона відповіла: "Так часто, що це стало для мене залізною звичкою".
За останні роки світ змінився, глобалізація і відкритість робить поширення інфекцій миттєвим. Тому щоб вберегти себе і не заражати інших зробіть наступні звички залізними для себе і власних дітей.
Сім важливих звичок особистої гігієни.
-Часто мийте руки з милом під проточною водою не менше 20 секунд.
-Якщо мило і вода недоступні — використовуйте дезінфікуючий засіб для рук, який містить не менше 60% спирту. Це особливо важливо після користування громадським транспортом.
-Намагайтеся не торкатися очей, носа і рота немитими руками.
-Уникайте тісного контакту з хворими людьми будь-якими можливими способами. Дотримуйтеся дистанції в громадських місцях.
-Чхайте чи кашляйте прикривши обличчя одноразовою серветкою чи рукавом.
-Чистіть і дезінфікуйте часто використовувані предмети і поверхні вдома і на роботі – особливо телефон, ключі, окуляри.
-Якщо ви погано себе почуваєте, залишайтеся вдома та зверніться до лікаря.
Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Оновлення: як у США намагаються захистити себе від коронавірусу. Відео
