Український Голодомор – трагедія, яка й досі залишається маловідомою сторінкою історії України. Виправити ситуацію у свій, мистецький спосіб, взявся американський композитор українського походження Вірко Балей. Він написав оперу «Голодомор», яка з’явилась на світ не де-небудь, а в університеті міста Лас-Вегас, де працює композитор. Нещодавно Вірко показав свою оперу в Нью-Йорку.
Майже тридцять років Вірко Балей працював над оперою «Голодомор». Тридцять років досліджень, створення образів та пошуку шляху показати не просто сторінки історії, а долю конкретних людей, які пройшли через жахіття Голодомору.
Композитор Вірко Балей розповідає:
«Це опера, і як опера вона має свою історію. Тут є текст і підтекст. Текст – трагедія трьох людей, дитини і двох дорослих, а підтекст – Голодомор. Ідея зацікавити людей у тексті, але головне завдання композитора показати емоційне життя персонажів.
Відтак, зазирнувши у внутрішній світ героїв, каже композитор, глядач неодмінно зацікавиться – а в якому ж історичному контексті жили ці персонажі:
«Кожна історія, якою вона б не була, має свою політку, своє історичне значення, свою специфіку», – підкреслює Балей.
Історик Олександр Мотиль так говорить про зацікавленість про зв’язок між оперою та історією:
«Люди, які зацікавлені оперою, зацікавляться її історією, і почнуть розшукувати інформацію. І якщо ми говоримо про одне із завдань, то це безперечно – зацікавити глядача. Щоб люди зацікавились тим всім. І тоді мистецька праця помагає людям у тому процесі».
Вперше перед широким загалом мелодія опери прозвучала у Гарвардському університеті.
Відтак у 2008 році частина, тоді ще незавершеного твору, була представлена на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у рамках кампанії поширення інформації про Голодомор. Історик Олександр Мотиль каже, що подібні твори - найефективніший спосіб донести правду про історичні події до широкого загалу:
«Що важливо є те, щоби було більше художніх творів про Голодомор. Це є надзвичайно важливо. Оперні такі речі, як Вірка Балея – надзвичайно важливі. Має бути більше романів, більше фільмів, навіть на голлівудському рівні. Фільм Янчука «Голод 33-го» є досконалий та чудовий, але це арт-гаузний фільм, який в основному недоступний для ширшої публіки, для ширшого глядача, а мають бути фільми, вірші, романи тощо, і тоді усвідомлення Голодомору увійде у широке усвідомлення Заходу, та і самої України».
Виконавець однієї з головних партій опери «Голодомор» Джон Дайкерс працює з Вірком понад тридцять років. За цей проект він взявся перш за все через його абсолютну відмінність від попередніх. Для нього ця роль не лише професійна нагода, але й громадський обов’язок:
«Я був просто шокований. Ми знаємо про Голокост, трохи знаємо про турецько-вірменські події. Ми повинні знати більше про Голодомор. Люди мають знали про цей злочин проти людства. Проти всіх нас, насправді. Проти людської раси. І може це принесе зміни».
Співак Тод Фітцпатрік, грає померлого батька. Чи не вперше у професійній кар’єрі, ділиться враженнями Тод, йому вдалося передати таку глибину емоцій, частково завдяки Вірку, який як ніхто інший, вміє використати потенціал артиста:
«Вірко насправді розкриває весь діапазон мого інструменту, з самої нижньої ноти, на яку я здатний, до самої високої. І це створює враження, що мене вже нема на цьому світі. А потім він підсилює мій голос, міняє його якість, і ми отримуємо такий собі містичний звук».
Прозвучала остання нота, з оплесками не поспішали. У залі утворилось мовчання в пам’ять жертв трагедії. Глядачі ледве стримували емоції.
Своїми враженням поділилася глядачка Олена Печеняк:
«Дуже емоційно. Це дуже важливо для України мати нарешті щось таке емоційне та велике, оперу про Голодомор, про одну з найбільших трагедій в історії українського народу».
Подібні враження і в глядача Богдана Печеняка:
«Такі образи, які створені через слова, через музику, то важко описати, що відбувається в душі, коли собі думаєш, як було тоді цим людям в ті часи, в таких обставинах виживати, щоб надія не вмирала, щоб не опускати руки».
Натхнені першими успіхами, організатори шукають партнерів для постановки опери у супроводі повного симфонічного оркестру, з декораціями та показом уривків документальних фільмів про Голодомор.
Майже тридцять років Вірко Балей працював над оперою «Голодомор». Тридцять років досліджень, створення образів та пошуку шляху показати не просто сторінки історії, а долю конкретних людей, які пройшли через жахіття Голодомору.
Композитор Вірко Балей розповідає:
«Це опера, і як опера вона має свою історію. Тут є текст і підтекст. Текст – трагедія трьох людей, дитини і двох дорослих, а підтекст – Голодомор. Ідея зацікавити людей у тексті, але головне завдання композитора показати емоційне життя персонажів.
Відтак, зазирнувши у внутрішній світ героїв, каже композитор, глядач неодмінно зацікавиться – а в якому ж історичному контексті жили ці персонажі:
«Кожна історія, якою вона б не була, має свою політку, своє історичне значення, свою специфіку», – підкреслює Балей.
Історик Олександр Мотиль так говорить про зацікавленість про зв’язок між оперою та історією:
«Люди, які зацікавлені оперою, зацікавляться її історією, і почнуть розшукувати інформацію. І якщо ми говоримо про одне із завдань, то це безперечно – зацікавити глядача. Щоб люди зацікавились тим всім. І тоді мистецька праця помагає людям у тому процесі».
Вперше перед широким загалом мелодія опери прозвучала у Гарвардському університеті.
Відтак у 2008 році частина, тоді ще незавершеного твору, була представлена на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у рамках кампанії поширення інформації про Голодомор. Історик Олександр Мотиль каже, що подібні твори - найефективніший спосіб донести правду про історичні події до широкого загалу:
«Що важливо є те, щоби було більше художніх творів про Голодомор. Це є надзвичайно важливо. Оперні такі речі, як Вірка Балея – надзвичайно важливі. Має бути більше романів, більше фільмів, навіть на голлівудському рівні. Фільм Янчука «Голод 33-го» є досконалий та чудовий, але це арт-гаузний фільм, який в основному недоступний для ширшої публіки, для ширшого глядача, а мають бути фільми, вірші, романи тощо, і тоді усвідомлення Голодомору увійде у широке усвідомлення Заходу, та і самої України».
Виконавець однієї з головних партій опери «Голодомор» Джон Дайкерс працює з Вірком понад тридцять років. За цей проект він взявся перш за все через його абсолютну відмінність від попередніх. Для нього ця роль не лише професійна нагода, але й громадський обов’язок:
«Я був просто шокований. Ми знаємо про Голокост, трохи знаємо про турецько-вірменські події. Ми повинні знати більше про Голодомор. Люди мають знали про цей злочин проти людства. Проти всіх нас, насправді. Проти людської раси. І може це принесе зміни».
Співак Тод Фітцпатрік, грає померлого батька. Чи не вперше у професійній кар’єрі, ділиться враженнями Тод, йому вдалося передати таку глибину емоцій, частково завдяки Вірку, який як ніхто інший, вміє використати потенціал артиста:
Я був просто шокований. Ми знаємо про Голокост, трохи знаємо про турецько-вірменські події. Ми повинні знати більше про Голодомор. Люди мають знали про цей злочин проти людства. Проти всіх нас, насправді. Проти людської раси. І може це принесе зміни.Джон Дайкерс
Прозвучала остання нота, з оплесками не поспішали. У залі утворилось мовчання в пам’ять жертв трагедії. Глядачі ледве стримували емоції.
Своїми враженням поділилася глядачка Олена Печеняк:
«Дуже емоційно. Це дуже важливо для України мати нарешті щось таке емоційне та велике, оперу про Голодомор, про одну з найбільших трагедій в історії українського народу».
Подібні враження і в глядача Богдана Печеняка:
«Такі образи, які створені через слова, через музику, то важко описати, що відбувається в душі, коли собі думаєш, як було тоді цим людям в ті часи, в таких обставинах виживати, щоб надія не вмирала, щоб не опускати руки».
Натхнені першими успіхами, організатори шукають партнерів для постановки опери у супроводі повного симфонічного оркестру, з декораціями та показом уривків документальних фільмів про Голодомор.