Щонайменше 115 українських громадян - така кількість політв’язнів, більшість з яких кримські татари, зараз перебуває у російських в'язницях. Допомогти їм було одним із завдань української адвокаційної місії щодо порушень прав людини в Криму, яка нещодавно здійснила візит до США.
Українські правозахисники відвідали Нью-Йорк та Вашингтон, щоб залучити партнерів до допомоги політв’язням на окупованому півострові. Ми поспілкувалися із співзасновником громадської організації КримSOS та заступником генерального директора Українського інституту Алімом Алієвим про те, що міжнародна спільнота та звичайні громадяни можуть зробити для того, щоб уже зараз вплинути на ситуацію.
Правозахисники зустрілися із представниками українських організацій та аналітичних центрів, а також провели зустрічі в Державному департаменті, Конгресі США та представництвах десятків країн при ООН. Серед іншого, вони внесли пропозиції до проекту резолюції ООН про ситуацію з правами людини у Криму, наголосивши на ув’язненні журналіста Радіо Свободи Владислава Єсипенка та першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Їхні прізвища мають бути включені в нову резолюцію.
Наріман Джелял - це найгучніший голос кримських татар і всіх вільних людей Криму, який сьогодні опинився за ґратами.Алім Алієв, співзасновник організації КримSOS
“Це важливо не тільки для них самих чи для їхніх родин. Це важливо для всіх політв’язнів, бо розголос на рівні ООН дає їм змогу залишатись живими, і хоча б не піддаватись тортурам, - розповідає Алім Алієв. - Щодо Нарімана Джеляла, то є багато роботи в середовищі громадських організацій, українська влада, і також Туреччина дуже активно включається в справу Нарімана, бо це абсолютно кричущий випадок. Що тут важливо розуміти: Наріман Джелял - це найгучніший голос кримських татар і всіх вільних людей Криму, який сьогодні опинився за ґратами”.
Однак окрім рейдів та ув’язнень, у Криму систематично тривають інші порушення прав людини. Зокрема - насильницьке розмивання кримськотатарської та української ідентичності. Алім Алієв каже, що протягом своїх зустрічей місія наголошувала на цьому також.
“Ми говорили і про руйнування культурної спадщини, і про вивезення культурних цінностей за межі Криму в Росію, говорили про мову - про зникнення кримськотатарської мови, і про те, що в Криму не залишилось жодної україномовної школи. Також говорили про заміщення населення - про те, що це є суттєвим порушенням міжнародного гуманітарного права. З Криму виїхало приблизно 50 тисяч осіб і щонайменше півмільйона нового населення було завезено з Росії”, - підкреслює Алієв.
З Криму виїхало приблизно 50 тисяч осіб і щонайменше півмільйона нового населення було завезено з Росії.Алім Алієв, співзасновник організації КримSOS
За словами правозахисника, зараз на півострові залишаються сотні тисяч людей, які чекають повернення Криму до України. А також діють підпільні ініціативи, які через ненасильницький спротив борються за те, щоб зберегти ідентичність - і разом з нею той Крим, який існував до окупації Росією, наскільки це можливо. Серед іншого, каже Алієв, слід працювати з дітьми, які народились вже в окупованому Криму - і пішли там до школи.
“Завтра, якщо цього не робити, ми отримаємо повністю русифікованих “нових” громадян в Криму”, - наголошує він.
За словами Алієва, чи не найважливіші завдання, які стоять перед міжнародною спільнотою та Україною зараз - об’єднати зусилля для посилення санкцій та виробити механізм деокупації Криму. Однак є також речі, які під силу і звичайним громадянам.
“Пам’ятати про людей, які живуть в Криму, пам’ятати про родини політв’язнів, бо сьогодні в нас є більше 200 дітей, які опинились без батьків, які є в тюрмах. Писати листи політв’язням, це теж дуже просто, і це можна робити. І в своїх середовищах говорити про Крим. Бо Крим - і тут важливо підкреслити - він тимчасово окупований”.
Дивіться також: Український журналіст Владислав Єсипенко вже понад сім місяців перебуває за гратами в окупованому Криму: інтерв’ю з його дружиною.
