У той час, як російські тролі і хакери намагаються вплинути на політичні системи інших країн, у самій Росії посилюють контроль за соцмережами.
У дні, коли Сполучені Штати намагаються прояснити ступінь і серйозність російського втручання в американську внутрішню політику і суспільне життя (для чого, зокрема, засновнику і власнику Facebook Марку Цукерберґу довелося два дні відповідати на питання в Конгресі), Росія намагається максимально посилити контроль за використанням кіберпростору своїми громадянами.
Про це повідомляють як громадські активісти, які говорять про триваючий наступ на свободу Інтернету в Росії, так і незалежні російські медіа, що стежать за цією темою. На підтвердження їх занепокоєння, 12 квітня було прийнято кілька рішень, які ясно вказують на серйозність намірів влади Росії поставити Інтернет на території країни під жорсткий контроль.
Боротьба з Telegram
Зокрема, у четвер суд в Москві призначив на 13 квітня розгляд по суті заяви Роскомнадзору про блокування месенджера Telegram на території Росії. Раніше російська влада зажадала від власників Telegram передати ФСБ Росії так звані «ключі шифрування», проте винахідник месенджера Павло Дуров заявив, що це неможливо зробити з технічних міркувань.
Telegram використовується багатьма громадськими діячами, блогерами і журналістами як платформа для публікацій, також його використовують і державні структури. Проте, Роскомнадзор попросив заблокувати Telegram негайно, якщо в п'ятницю буде прийнято відповідне рішення суду
Напередодні слухань заступник директора з питань Східної Європи та Центральної Азії правозахисної організації Amnesty International Денис Кривошеєв заявив, що, намагаючись заблокувати Telegram, російська влада продовжує наступ на свободу вираження онлайн, яке вже призвело до блокування новинних сайтів, введення жорстких обмежень на зберігання даних про користувачів, і оголошення деяких ЗМІ «іноземними агентами».
«Сьогодні метою переслідування став один з найпопулярніших у Росії додатків, що мають мужність і принциповість, щоб захистити недоторканність приватного листування користувачів. Суд, якому завтра доведеться винести рішення, повинен вчинити так само, і проявити повагу до свободи вираження, не піддаючись репресивним вимогам влади» – вважають в Amnesty International.
Два російські журналісти, Олег Кашин і Олександр Плющев, 12 квітня звернулися до Європейського суду з прав людини зі скаргою на спроби російської влади закрити Telegram – вони вважають, що «при блокуванні сервісу їм доведеться відмовитися від Telegram-каналів, які є важливим способом поширення думок з актуальних питань».
Раніше російські суди відхилили подібні позови Олега Кашина і Олександра Плющева, що і змусило їх звернутися до ЄСПЛ.
У Кремлі явно готові до того, що Telegram скоро буде заблокований: як заявив у четвер в розмові з журналістами прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков. Він особисто поки не знає, чим замінити цей месенджер, але «вибір досить багатий».
Закони про блокування даних і регулювання соцмереж
Також у четвер Державна Дума прийняла в різних читаннях законопроекти, що обмежують для росіян можливості користування Інтернетом. Зокрема, в третьому читанні прийнято законопроект, що надає судовим приставам право блокувати в Інтернеті «інформацію, що порочить честь і гідність громадян та юридичних осіб».
Судові пристави зможуть звертатися в Роскомнадзор для блокування такої інформації в разі, якщо є рішення суду. Критики закону говорять, що в Росії немає незалежної судової системи, і закон може стати інструментом з блокування, зокрема, розслідувань, які розповідають про корумпованих чиновників, їх власності і доходи.
Ще більшу критику викликає обговорюваний Держдумою закон, який зобов'язує власників великих соцмереж (більше 100000 відвідувачів з Росії на день) створювати на території Росії своє представництво, а також вести реєстр звернень користувачів і видаляти за їхніми заявами недостовірну інформацію.
На основі цього закону користувачі соцмереж з Росії позбавляються будь-якої анонімності: вони повинні бути ідентифіковані самою мережею за номером мобільного телефона, що практично не дозволить приховувати особистість господаря аккаунта.
Нарешті, ще одне рішення, прийняте Держдумою раніше на цьому тижні - заборона на користування Інтернетом як одним з обмежувальних заходів при винесенні російськими судами вироків у різних справах.
Чи є заходи з контролю російської держави за користувачами Інтернету і дії пов'язаних з державою хакерів і тролів частиною державної політики? Чи пов'язані кібер-експансія за межі Росії і посилення контролю за Інтернетом всередині цих кордонів?
Леонід Волков: інтернет-активність влади всередині країни і за її межами непорівняльна
Леонід Волков, засновник Товариства захисту Інтернету і соратник опозиційного політика Олексія Навального, в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» нагадує, що російська влада вже давно сприймає Інтернет серйозно: «Ще після 2011 року держава зрозуміла, що Інтернет є стратегічною галуззю і може бути колективним організатором , і вирішила серйозно цим зайнятися, однак те, що вони робили всередині країни і поза нею, ніяк не пов'язане».
«Усередині країни у них була обрана стратегія зробити Інтернет смітником. Якщо раніше людина, переходячи за джерелом інформації від телевізора до Інтернету, отримувала більш-менш реальну картину, то за останні шість років органи влади все зробили так, щоб при цьому переході ти отримував купу домислів і розборок, щоб врешті-решт у тебе склалася думка, що правди взагалі немає, і розібратися ні в чому неможливо. На втілення цієї стратегії були пущені величезні ресурси», – говорить Леонід Волков.
«Що ж стосується їх зовнішньої стратегії, то, мабуть, в 2016 році органи влади експериментували, чи можна так само впливати на громадську думку в інших країнах. Але для цього потрібно багато-багато людей з хорошою англійською, Інтернет на Заході набагато більший, і така операція коштує набагато більше, а виконавців на неї немає в потрібній кількості. На мій погляд, вся історія з Facebook, Twitter і Reddit не варта виїденого яйця в порівнянні з тим, що вони зробили всередині країни» – впевнений засновник Товариства захисту Інтернету.
Леонід Волков наводить приклад: «Подивіться, вони на Reddit заблокували щось трохи більше 900 аккаунтів, пов'язаних з тролями – але кількість аккаунтів, які управляються «фабриками тролів» всередині Росії обчислюються в кількості від десятків до, можливо, сотень тисяч! І це доводиться на набагато меншу аудиторію. Щоб перетворити світовий Інтернет у смітник, у них немає ресурсів, і реально вплинути на американські вибори через соцмережі вони не могли ніяк».
«У 2010-2011 роках ми розслідували діяльність типовою «фабрики тролів» у Свердловській області, яка обслуговувала інтереси губернатора Мішаріна в його політичних проектах. Це було близько 40 осіб, цілком реальних, які управляли приблизно 4000 аккаунтами. Це було лише в одному регіоні Росії, не в столиці, і це цілком можна порівняти з масштабами всіх їхніх спроб впливати на вибори в США в 2016 році. Зрозуміло ж, що всередині країни вони були незрівнянно активнішими, ніж назовні» – резюмує Леонід Волков.
Артем Козлюк: створити «інтернет-щит», як в Китаї, їм поки не під силу
Керівник громадського проекту «Роскомсвобода» Артем Козлюк вважає, що тенденція до більшого контролю за Інтернетом властива не тільки Росії, але на Заході вона розвивається в інших умовах: «У західному світі це все відбувається під жорстким громадським контролем і при адекватній судовій системі, де громадянин має однакові права і свободи з представниками держструктур, або навіть дещо більші. Там у громадянина є набагато більше можливостей відстояти своє право на інформацію. У Росії це зробити важче».
«Діяльність російської« фабрики тролів», дійсно, розширюється, і зараз вже можна говорити про декілька таких фабрик, а також про їх вплив на мережі – Facebook, YouTube, Twitter. Але наскільки цей вплив потужний – питання дискусійне. Експерти мають різні думки з приводу того, чи можливо кількома сотнями постів перевернути ситуацію в країні. Спроба формування прокремлівського порядку – це факт, створення фабрик тролів – теж факт, але результат – можна сперечатися» – вважає Артем Козлюк.
Держава в Росії, на думку інтернет-активіста, «хоче мати велику залученість в Інтернет, більше впливати на нього, причому і всередині, і назовні, але зараз це відбувається в стадії якогось тестування».
«Вони намагаються регулювати Інтернет за допомогою законодавчих ініціатив, прямого впливу, формуючи пул служб щодо стеження за користувачами і трафіком, досліджуючи великі обсяги даних – «big data», але поки не можна говорити, по-моєму, про те, що вони збудували якусь то ясну стратегію, вони ще тільки пробують різні способи проникнення держави в цю середу. Вони поки не розуміють, що і як працює. Також незрозуміло, чи готові вони витрачати величезні кошти з бюджету, щоб формувати «інтернет-щит», як це зроблено в Китаї. Це мільярди доларів, а зараз їм це не під силу» – вважає Артем Козлюк.
Дивіться також: Барвники, що допоможуть хірургам розпізнати ракові клітини. Відео
Втім, на думку експерта, якщо нинішній політичний тренд в Росії продовжиться, то поступово керівництвом країни буде вироблена якась єдина стратегія щодо контролю за Інтернетом і дій у всесвітній мережі поза нею російського сегмента.
