Організація IREX завершила роботу над п’ятнадцятим, ювілейним звітом, у якому оцінується, наскільки засоби масової інформації виконують роль четвертої гілки влади у двадцяти двох країнах світу. Експерти дивляться на ряд показників, у тому числі стан свободи слова в країні, професіоналізм преси, плюралізм думок, існування структур, які підтримують повноцінну роботу незалежних ЗМІ та безпеку роботи журналістів. Україна в цьому році трохи піднялась у рейтингу, втім певні виклики, які не дозволяють назвати її країною з повністю стійкими та незалежними ЗМІ, залишаються, каже віце-президент IREX Александер Дарделі.
Україна в цьому році зберегла статус кво, отримавши 2.04 бала, що позиціонує її у третій з чотирьох категорій «Майже стійкі» – трохи вище середини. Причому, каже Александер Дарделі, найвищу оцінку «Повністю стійкі» не отримала жодна з країн, це швидше прагнення, а не реальність, каже експерт. У 2016 в Україні відбулось ряд позитивних зрушень, підкреслює він.
Віце-президент IREX Александер Дарделі каже:
«Одне з найбільших досягнень, це збільшення простору для вільних та незалежних ЗМІ, у тому сенсі, що держава відпустила контроль та відмовилась від цензури, до якої вдавалась у минулому. У 2015 році Україна прийняла важливий закон про роздержавлення мовлення. Це означає, що держава визнає, що повинна віддати контроль над пресою. Також у цьому році відбулась ліквідація державного органу, який займався цензурою. Також позитивним є те, що журналісти намагаються донести до громадян України саме ті новини та саме ту інформацію, які турбують українців».
Виклики, з якими зіткнулися українські ЗМІ, експерти IREX поділяють на глобальні та місцеві, притаманні лише Україні та іншим країнам регіону:
«Серед регіональних та глобальних тенденцій, я б відокремив навалу російської проплаченої пропаганди чи навіть дезінформації, як також рух проти іноземних не державних організацій, який посилився в країнах регіону – зокрема, в Росії, Таджикистані – та країнах, де це не очікувалось, як то в Болгарії. Інша регіональна тенденція – це контроль над ЗМІ з боку власників, чи структур, які використовують ці засоби масової інформації для просування власних інтересів чи дуже наближені до державної повістки та урядової політики», – говорить Дарделі.
Найбільше занепокоєння у фахівців щодо ситуації з пресою в Україні викликає високий рівень насильства проти журналістів. Дарделі продовжує:
«Україна залишається одним з найбільш небезпечних місць для працівників преси у світі. Вона не займає найнижчу сходинку, але в самому низу. І це дуже непокоїть».
Голос Америки: Ви не побачили змін у 2015?
Дарделі: «Ситуація дещо змінилась, але загальна тенденція погана. ЗМІ та НДО, які займаються дослідженнями у сфері преси, вказують на нездатність уряду протидіяти насильству проти журналістів».
Г.А.: Що робити, прийняти кращі закони? Встановити кращі процедури?
А.Д.: «Це великий виклик і це не зміниться за один день. Для цього потрібна активна позиція з боку самих представників ЗМІ, як також громадянського суспільства України та самих громадян, які повинні вимагати від уряду змін. Якщо такої громадської вимоги не буде, уряд не буде реагувати».
«Також певну роль мають зіграти європейські прагнення України. Україна має дуже важливі зобов’язання у рамках її інтеграції в ЄС. І на цьому шляху вона повинна продемонструвати ґрунтовні зрушення».
Оцінюючи кожну країну, IREX використовує п’ять показників, першим з яких – це стан свободи слова. Запит на свободу слова в Україні після Майдану залишається на високому рівні, каже експерт. Щодо другого показника – професіоналізму представників ЗМІ – Україні є над чим працювати. І пов’язано це з тим, що пресу продовжують контролювати олігархи, кажуть американські експерти.
Віце-президент IREX Александер Дарделі каже:
«Те, що існувало раніше – жорстка державна цензура – замінена ідеєю самоцензури. Журналісти, ЗМІ дуже прислухаються до бізнес-інтересів своїх власників та рекламодавців. Вони не стануть критикувати чи якимось чином дратувати великих рекламодавців, які платять за контент та за рахунок яких існують ці ЗМІ. І такий тип цензури – самоцензура – посилюється.
Г.А.:Чи існує в Україні плюралізм новин?
А.Д.: «В Україні багато джерел новин, сотні засобів масової інформації. Одні належать одному олігарху – інші – другому, якісь пов’язані з урядом чи опозицією. Так що плюралізм є, однак у цьому широкому спектрі, окремі його частини залежать чи від політичної партії, чи від уряду, чи від олігарха, що значно погіршує якість інформації».
І, очевидно, одним з найбільших викликів не тільки для України, але і регіону загалом, залишається інформаційна війна, яку веде Росія. Відповідь, утім, каже Дарделі – не пропаганда, а надання якісного продукту широкого спектру та викриття брехні прокремлівської преси.
Дивіться також: ВВП України зростатиме, хоч і повільніше, а Росії - падатиме - МВФ
