Голос Америки: Президент Володимир Зеленський на переговорах з Генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом запропонував особливий, розширений формат співпраці України з Альянсом. Як сприймати цю пропозицію – як новий крок назустріч НАТО чи, навпаки, свідчення того, що у форматі власне членства Україна тепер менш зацікавлена?
Ми можемо вигадувати і «креативити» будь-які формати. Але є тільки один інструмент – План дій щодо членства в НАТО
Єлісєєв: Дуже важливо, що Україну відвідав Генеральний секретар НАТО. Дуже важливо, що йому надали платформу для виступу у Верховній Раді. Але при цьому усі дивилися на одне: що скаже і президент Зеленський, і Столтенберґ стосовно ключового питання – то чи дадуть Україні План дій щодо членства в НАТО?
Ми можемо вигадувати і «креативити» будь-які формати. Можемо вживати будь-які вислови на кшталт «інтенсифікація, активізація, посилення». Але є тільки один інструмент, який від початку цього століття допоміг набути членства понад десятку країн, передусім Європейського континенту. І цей інструмент – План дій щодо членства в НАТО. Це як компас, і саме завдяки йому багато країн успішно виконали умови і приєдналися до Альянсу.
ПДЧ – це гарантія для нас, що двері є відкритими. І це також зобов’язання з боку НАТО: якщо Україна виконає певні критерії, дати нам членство.
І тут не треба, як правильно сказав у Києві Генсек НАТО, озиратися на Москву і Росію. На жаль, поки що деякі країни Альянсу озираються на Кремль, і тому їм не вистачає політичної волі заявити: «Так, Україна заслуговує на План дій щодо членства в НАТО».
Ми реалісти. Ми розуміємо, що завтра нам не дадуть членства. Але принаймні якщо маємо цей інструмент, то маємо обопільну гарантію, що ми будемо в НАТО.
А на сьогодні, хто б що не казав, немає альтернативи членству в НАТО як безпековому механізму. Питання – чи напав би Путін на Донбас чи захопив би Крим, якби Україна була членом НАТО? Я думаю, це питання риторичне.
Голос Америки: Яке у Вас склалося враження від зустрічі Зеленського і Столтенберґа? Який сигнал ви почули з боку президента України стосовно НАТО: радше так, чи радше ні?
Якщо це дійсно щире прагнення президента, воно б мало матеріалізуватися у спільній або декларації, або заяві трьох гілок влади
Єлісєєв: Маємо одну позитивну новину – що президент Зеленський підтвердив важливість Плану дій щодо членства в НАТО. І я думаю, якщо це дійсно щире прагнення президента, воно б мало матеріалізуватися у спільній або декларації, або заяві трьох гілок влади: президента, прем'єр-міністра і парламенту, в якій містилося б підтвердження прагнення України отримати ПДЧ. Це був би дійсно промовистий сигнал, особливо напередодні грудневого саміту НАТО у Лондоні.
Чому це важливо – тому що всі розуміють: помінялися і парламент, і президент, і прем'єр-міністр, уряд. Отож країни-члени НАТО хотіли б почути, чи є беззаперечна підтримка членства в НАТО.
Тим більше, що у нас суспільство виступає на користь членства. Я думаю, треба очолити цей процес і підтвердити ПДЧ.
Зрозуміло, що заявка чинна з 2008 року, коли її подали, але зараз потрібно просто підтвердити намір це отримати, крапка.
Я думаю, що це не важко зробити. Але політичні наслідки для України були б дуже позитивними.
Голос Америки: Сполучені Штати завжди найбільш послідовно підтримували Україну в нашому прагненні приєднатися до Альянсу. Чи нинішній політичний скандал у США, пов'язаний з Україною, змінив ситуацію, послабив цю підтримку?
Єлісєєв: Те, що відбувається в українсько-американських відносинах, не є добре ні для Вашингтона, ні для Києва. Як наслідок виграє третя сторона – Російська Федерація, яка зараз, особливо останніми тижнями, розправила плечі.
Українсько-американське стратегічне партнерство перебуває на етапі випробування на міцність. Зараз - момент істини. Нам треба зробити ривок і відновити це партнерство.
Подивіться, тепер усі їдуть до Москви – відбувся візит прем'єр-міністра Угорщини, ідуть зустрічі з Генеральним секретарем ОБСЄ, президент Чехії прийняв якихось незрозумілих людей з окупованого Криму. Будується "Північний потік 2"; Данія після багатьох місяців спротиву дала дозвіл на реалізацію через свою територію цього сумнозвісного проекту.
Вершки знімає одна сторона – Кремль. І в цих умовах українсько-американське стратегічне партнерство перебуває на етапі випробування на міцність. Зараз - момент істини. Нам треба зробити ривок і відновити це партнерство.
Адже Сполучені Штати завжди були рушійною силою проукраїнської міжнародної коаліції. Саме завдяки США було посилено санкції проти Росії, і слідом за Америкою, ЄС теж запровадив економічні і секторальні санкції. Саме американська сторона надала нам першою летальну зброю. Саме американці нині допомагають з низкою економічних проектів, з реформами. І я думаю, що нам треба зараз кинути всі сили, весь свій український дипломатичний хист для того, щоб відновити довіру у відносинах і, найголовніше, відновити двопартійну підтримку з боку американської сторони.
Що ж до підтримки Америкою наших прагнень до НАТО – головне, щоб зараз ми самі підтвердили це прагнення.
ПДЧ для України – це була б найкраща санкція з боку міжнародної спільноти проти Кремля
Знову-таки усі три гілки влади повинні виступити із заявою про бажання отримати План дій щодо членства. Я вважаю, на зустрічі зі Столтенберґом президент уже дав сигнал, що це треба робити. І я дуже сподіваюся, що ближчими днями це все-таки відбудеться. Це було б дуже позитивно сприйнято партнерами. І дезавуювало б настрої скептиків.
На мою думку, ПДЧ для України – це була б найкраща санкція з боку міжнародної спільноти проти Кремля.
Дивіться також: Підсумки візиту генерального секретаря НАТО до Києва. Відео