Адміністрація президента Джо Байдена намагалася за лаштунками домовитися зі спікером Палати представників Майком Джонсоном про ухвалення пакета допомоги Україні, який частина республіканських конгресменів затримує протягом кількох місяців.
Однак оглядачі у пресі вважають, що така співпраця у рік виборів може бути небезпечною для політичної кар’єри лідера республіканців у Конгресі.
Як повідомляє часопис Politico, помічники Байдена приватно працювали з Джонсоном, щоб переконати спікера винести на голосування пакет допомоги Україні на понад 60 мільярдів доларів.
Часопис посилається на двох представників адміністрації, які розповіли, що Білий дім підтримував контакт з офісом Джонсона, щоб домовитися про пакет допомоги Україні.
Як наголошує Politico, Байден і його команда заради цього навіть відмовилися від критики особисто Джонсона, хоча вони різко критикували інших республіканців, які затримували ухвалення додаткової допомоги Києву.
Таким способом вони прагнули дати Джонсону простір для маневру у керівництві дедалі більш роздрібненою фракцією Республіканської партії, яка поволі втрачає свою більшість голосів.
Адміністрація натякала на можливість компромісу в питані, яке найбільше турбує республіканців – безпека мексиканського кордону.
У своєму зверненні до нації Байден був готовий піти на поступки республіканцям, але, як пише Politico, Республіканська партія відмовилася від них, бо це не пасувало Дональду Трампу, фавориту серед республіканських кандидатів на виборах президента.
На думку авторів часопису, Трамп не хоче віддавати Байдену перемогу в питанні імміграції у рік президентських виборів.
Тоді почали з'являтися інші пропозиції – зокрема, про оформлення допомоги Україні як позики. Таку пропозицію схвалював навіть сам Трамп, але і вона не має повної підтримки республіканців. Крім того, як зазначають оглядачі, якщо економічну допомогу ще можна було б оформити як позику, то з військовою міг би бути створений небезпечний прецедент.
Використання російських активів для спрямування їх в Україну, як зазначають оглядачі, залежить не так від США, як від європейських партнерів, адже більшість цих грошей лежить на європейських рахунках.
Часопис пояснює, що представники адміністрації намагаються допомогти Джонсону внести до законопроєкту невеликі зміни, щоб представити голосування в Палаті представників як свою політичну перемогу, щоб ухвалення допомоги Україні не коштувало йому втратою посади.
Конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін, яка звинувачує Джонсона у тому, що він працює "явно не американський народ", погрожує ініціювати голосування за його усунення його з посади спікера, якщо він проведе голосування за допомогу Україні в будь-якій формі.
Вона нагадує, що у вересні минулого року, до того, як Майк Джонсон став спікером Палати представників, він проголосував проти направлення Україні допомоги6 хоча йшлося "лише" про 300 мільйонів доларів.
"Але тепер, коли він став спікером, він каже, що для нього пріоритетом є відправлення в Україну 60 мільярдів доларів", – каже вона у мережі Х (колишня Twitter) і запитує, що вплинуло на позицію спікера.
Критика спікера лунає і з табору прихильників України. Історик Єльського університету Тімоті Снайдер пише, що дії спікера Джонсона якраз були послідовними, але спрямованими проти України.
"Протягом останніх шести місяців усі хитрощі Джонсона мали однакову логіку. Пообіцяти, створити надію, виправдати бездіяльність Європи та виконавчої влади, послабити Україну, просувати російський геноцид", – вважає Снайдер.
У своєму пості у мережі Х він пише, що преса помилково висвітлює маневри спікера, який, на його думку, послідовно уникав фінансування України.
"Висвітлення в пресі зараз зосереджується на надії, а не на нагадуванні, що вся діяльність Джонсона на посаді спікера передбачає нечесні махінації, спрямовані на те, щоб запобігти фінансуванню України", – зауважує Снайдер.
Історик вважає, що конгресмени не повинні сподіватися на добру волю спікера і діяти в обхід Джонсона шляхом підписання відповідної петиції, яка дозволяє ставити питання на голосування навіть тоді, коли його не висуває спікер.
Як зауважують оглядачі, представники адміністрації та політики, якби законопроєкт про допомогу Україні був поставлений на голосування у Палаті представників, він би набрав достатню кількість голосів за затвердження.
