Український контрнаступ триває в Запорізькій області, Росія може готуватися до наступу на півдні, щоб створити буферну зону навколо Луганської області, пишуть західні аналітики. Український контрнаступ просувається, але повільно, вважають у Пентагоні. “Якщо говорити про те, як проходить український контрнаступ, ми бачимо, що вони продовжують робити повільний прогрес і продовжують боротьбу”, – заявила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх під час брифінгу для преси у вівторок.
Про хід українського наступу, необхідне Україні озброєння, тренування на F-16, атаки українськими морськими дронами та операції в Криму Олексій Коваленко поговорив із контрадміралом ВМС США (у відст.) Марком Монтгомері. Контрадмірал Монтгомері 32 роки служив у морських силах США. На його думку, існує “тиранія очікувань” від українського контрнаступу, але час на боці України якщо Захід вчасно надаватиме Україні потрібну зброю в потрібній для перемоги кількості.
Олексій Коваленко: Експерти коментують український контрнаступ і погоджуються, що він просувається вперед, але супроводжується значними втратами. Яка ваша оцінка?
Звичайно, було б чудово, якби контрнаступ відбувався б швидше. Як з української точки зору, так і з точки зору західних союзників. Але це трохи тиранія очікувань.Марк Монтгомері
Марк Монтгомері: Звичайно, було б чудово, якби контрнаступ відбувався б швидше. Як з української точки зору, так і з точки зору західних союзників. Але це трохи тиранія очікувань. Не було до кінця зрозуміло, наскільки хорошу оборонну позицію вдалось зайняти росіянам. Також є вплив процесу прийняття рішень, який позбавив Україну деяких критичних елементів, необхідних для проведення цього контрнаступу – будь то касетні боєприпаси, достатня артилерія, достатня артилерія великої дальності, повітряні сили. Всього цього не вистачало або доставка значно затримувалась. Тому нас це не має дивувати.
О.К.: Чого з того, що ви перерахували, на вашу думку, не вистачає найбільше?
М.М.: Подивіться, українцям потрібно спорядження для розмінування, правильно? Те, що дозволить їм пройти через мінні поля, щоб прорвати оборонні позиції росіян. По-друге, їм потрібні касетні боєприпаси. І їм би не знадобилися касетні боєприпаси, якби була достатня кількість артилерії, 155мм снарядів. У нас немає і не буде, тому їм потрібні касетні боєприпаси.
І дуже корисно було б мати ATACMS, щоб мати можливість завдавати ударів на далекі відстані. Тож, касетні боєприпаси, озброєння для розмінування та ATACMS – три важливих речі. Дивіться, звичайно, добре якби було більше потужностей у повітрі, але не можна на це очікувати в найближчому майбутньому.
О.К.: New York Times нещодавно опублікував статтю, в якій американські високопосадовці анонімно зазначають, що Україна припускається помилки, не фокусуючись на одному напрямку контрнаступу. Інститут вивчення війни з такою оцінкою не погодився. Чи є в цієї оцінки якесь підґрунтя?
М.М.: По-перше, ми всі знаємо, що перемога має тисячу батьків, а поразка – є сиротою. Я маю на увазі те, що коли справи йдуть не настільки добре, десь збоку вислизають анонімні джерела в Пентагоні, але те що вони кажуть не має значення. Якби радник з нацбезпеки Джейк Салліван сидів там на трибуні і говорив, що українцям радили щось інше, радили дослухатись до порад, а тепер українська армія страждає – я б до такого прислухався. Але він каже щось цілком інше.
О.К.: Українська 82 бригада, яку вважають однією з найбільш оснащених і укомплектованих, приєдналась до контрнаступу. Що це може означати?
Україна має пишатись продуктивністю цих підрозділів і думкою, що вони змогли створити підрозділи з такою репутацією за останні дев’ять років.Марк Монтгомері
М.М.: Кожен із підрозділів, який об’єднується з нещодавно оснащеними бійцями, які пройшли певну підготовку в Німеччині, інших країнах Західної Європи, у Сполучених Штатах – має цінність. Безумовно, така досвідчена українська бригада має додаткову цінність. Це може бути ознакою, що українське Міноборони чи Генштаб знайшли вразливу точку для проникнення.
Але це також може означати, що вони, продовжують тестувати [лінію оборони]. Я б поки що не робив занадто багато висновків, але скажу, що Україна має пишатись продуктивністю цих підрозділів і думкою, що вони змогли створити підрозділи з такою репутацією за останні дев’ять років.
О.К.: Що на вашу думку, може стати переломним моментом для українського контрнаступу?
М.М.: Повітряні сили. Дивіться, США ніколи б не дозволили армії чи морпіхам воювати на землі без забезпечення повітряної підтримки чи одразу після забезпечення панування в повітрі. Жодна зі сторін не має контролю над повітряним простором, жодна зі сторін не має домінування у повітрі.
О.К.: Пентагон анонсував минулого тижня, що США тренуватимуть українських пілотів на F-16. Норвегія, Данія і Нідерланди нададуть Україні сумарно близько 60 винищувачів F-16. Чи цього достатньо, щоб змінити ситуацію на полі бою?
М.М.: Це питання довготривале, не на коротку перспективу. Підозрюю, що цього року ви не побачите F-16 над українським небом. Потрібно багато тренувань. Це займе певний час, потрібно тренувати також механіків. Винищувачі мають проходити обслуговування після кожної бойової місії, їх будуть обслуговувати українські механіки.
Хоча F-16 для такого типу винищувачів досить легкі в обслуговуванні, це все одно вимагає серйозних технічних знань. Тож потрібне тренування механіків, тренування пілотів, на все це потрібен час. Якщо по часу все буде правильно, напевно, можна чекати F-16 наступної весни чи літа.
Якщо по часу все буде правильно, напевно, можна чекати F-16 наступної весни чи літа.Марк Монтгомері:
Потрібно щоб з часом збільшилась кількість пілотів – близько 100 пілотів на 60 літаків. Думаю, що це найбільш розумне співвідношення. І потрібно знайти цих пілотів, не зменшуючи ряди тих пілотів, хто кожного дня підіймається в небо проти російських противників.
О.К.: Ми часто чуємо, що війна в Україні – марафон, а не спринт. На чиєму боці час?
М.М.: Точно не на боці Євгена Пригожина. Я вірю, що Захід продовжить підтримувати Україну. Українці продемонстрували відданість боротьбі за власну територію, за своє право обирати демократичний спосіб життя. Я вірю, що час на стороні України. Але час не буде на стороні України якщо ми не дамо їм потрібне озброєння. Якщо ми продовжуватимемо надавати необхідну зброю і почнемо робити це своєчасно, час буде на боці України.
О.К.: Ви зауважили жартома, що час не грає на користь Пригожина. Як новини про Євгена Пригожина та Дмитра Уткіна, а також про звільнення Сергія Суровікіна з посади командувача Повітряно-космічних сил РФ вплинуть на хід війни Росії проти України?
М.М.: Путін вбив, посадив у в’язницю чи вислав кількох успішних російських воєначальників за останні 18 місяців. Він залишається з головою генштабу Герасімовим, який стабільно показував себе некомпетентним. Я підозрюю, що це не покращить стан російських сил.
Ми побачимо, який буде результат за кілька місяців. Не думаю, що Путін зробив собі якусь послугу. Йому доводиться грати з картами, які в нього є, які в нього ще залишились, а залишилось їх вже дуже мало.
О.К.: До теми Чорного моря – Україна вже багато разів успішно використовувала морські дрони. Який вплив можуть мати ці морські дрони на хід війни?
М.М.: Варто сказати, що оператори цих дронів добре працюють з дронами домашнього виробництва, а також із системами західного типу Harpoon, які змусили російський флот бути за більш ніж 100 кілометрів, мабуть, навіть 130 кілометрів від українських берегів. Що це робить так це наближає битву до російських портів.
Є значне зростання атак на Керченський міст, це демонструє майбутні ризики для росіян, їхньої економічної та військової життєздатності. Я думаю, що це чудово. Нещодавно українці здійснили спеціальну операцію в Криму, щоб продемонструвати слабкість російської внутрішньої оборони та пошкодити деякі російські логістичні вузли. Ці атаки на міст, на порти й кораблі дуже важливі.
Нещодавно українці здійснили спеціальну операцію в Криму, щоб продемонструвати слабкість російської внутрішньої оборони та пошкодити деякі російські логістичні вузли.Марк Монтгомері
О.К.: Ви згадали спеціальну операцію в Криму на День Незалежності України. Як ви можете оцінити складність і важливість цієї операції?
М.М.: Щодо наслідків – це більше вирішувати народу України, але важливо, що президент Зеленський нагадав людям, що одна з його червоних ліній – повернення Криму і відновлення територіальних кордонів України, які передували 2014 року.
Наскільки на мою думку це було важко? Що ж, я не поінформований про шляхи входу і виходу, але припускаю, що було складно - потрібно було проскочити через російську оборону й обійти її. Але, вважаю, що за останні 18 місяців українські оператори показали себе найяскравіше. Ми не маємо бути здивовані їхньою можливістю це робити. На місці росіян, я був би дуже занепокоєний моїми логістичними лініями в Росії.
Українці не будуть використовувати американську артилерію та озброєння як вони й обіцяли Заходу, але це не обмежує українські спеціальні операції та виконання місій.
О.К.: Ви працювали у морських силах понад 30 років. З вашим досвідом, можете прокоментувати, наскільки укомплектовані українські морські сили, щоб дати відсіч Росії у Чорному морі?
М.М.: Українські морські сили дуже обмежені, але з тим що вони мають – включно морські сили, сухопутні сили підтримки – думаю, що вони роблять чудову роботу. Вони інноваційно використовують протикорабельні ракети та дрони. А в деяких випадках це просто змінює все. Немає ризику висадки амфібій на український берег саме тому, як працюють українські протикорабельні ракети.
Дивіться також: Брифінг. Обстріли України, атака дронами на Росію: реакції на Заході
Форум