Поки північнокорейські війська готуються приєднатися до російських військ у війні проти України, Київ посилює інформаційно-психологічну кампанію, спрямовану проти північнокорейських солдатів, заявив високопоставлений український чиновник.
Ці зусилля можуть отримати підтримку від групи південнокорейських військових спостерігачів, які, як заявив міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен, цього тижня відправляться в Україну, щоб спостерігати та аналізувати дії північнокорейських військ на полі бою.
Минулого тижня проєкт української військової розвідки "Хочу жити" випустив відеозвернення корейською мовою у соцмережах YouTube та опублікував повідомлення корейською мовою в Telegram.
Послання закликають північнокорейських солдатів здаватися, вказуючи на те, що вони не мають "безглуздо вмирати на чужій землі". Їм запропонували надати їжу, притулок і медичні послуги.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив українській службі Голосу Америки в середу, що "в майбутньому будуть опубліковані додаткові відео за участю північнокорейців".
"Мета російської армії - "деокупація", як вони це називають, Суджі, і північнокорейців будуть застосовувати в реальних боях. Будуть спочатку навчати сучасній війні, а потім, застосовувати в боях паралельно. От тому з Курщини також будуть докази їхньої участі у війні", - сказав Коваленко.
"Ми (Центр протидії дезінформації РНБО) залучені до ідентифікації тих людей, які приїхали і в які підрозділи вони вливаються", - додав Коваленко.
Кампанія впливу
Україна проводить подібні психологічні операції щодо російських солдатів з початку російського вторгнення, заявляють американські експерти.
"Україна робила це з росіянами на початку війни, — сказав Брюс Беннетт, старший аналітик з питань оборони корпорації RAND в коментарі Голосу Америки у четвер. — Вони змусили багатьох росіян втекти, і я підозрюю, що вони спробують зробити те ж саме з північнокорейцями".
Беннетт додав, що дрони також можна використовувати для надсилання повідомлень у листівках та аудіоформі північнокорейським солдатам у зоні бойових дій.
Девід Максвелл, колишній полковник спецпідрозділів США, який служив у командуванні об’єднаних сил США та Південної Кореї, сказав, що це може бути "чудовою можливістю" навчитися застосовувати психологічну тактику проти північнокорейських сил під час війни.
"Бомбардування та стрілянина не відбуваються цілодобово, без вихідних, — сказав він Корейській службі Голосу Америки в середу. — Військові операції також характеризуються великою кількістю байдикування та бездіяльності, коли солдати чекають, що щось станеться, і це час, коли гучномовці та листівки дійсно можуть мати ефект, тому що ці повідомлення дають їм над чим подумати".
Раніше цього тижня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль і президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові домовилися "інтенсифікувати обмін розвідданими та досвідом" і "розробити стратегію дій і перелік контрзаходів", йдеться в заяві, оприлюдненій Офісом президента України.
Деякі експерти в Південній Кореї заявили, що група південнокорейських військових спостерігачів, яка прямує до України, ймовірно, включатиме експертів з інформаційно-психологічної війни, які можуть дати поради українським чиновникам.
Чо Хан Бум, старший науковий співробітник державного Корейського інституту національного об’єднання, сказав, що психологічна війна може бути реальною загрозою для північнокорейської армії.
"У випадку з північнокорейськими солдатами їх зараз мобілізували для війни без будь-яких підстав, — сказав він у вівторок Корейській службі Голосу Америки. — Навряд чи вони мають сильну волю або високий моральний дух".
Роль Південної Кореї
Чо сказав, що уряд Південної Кореї може допомогти Україні розробити тактику психологічного впливу проти північнокорейських солдатів, оскільки країна "має ноу-хау довготривалої психологічної війни з Північною Кореєю".
Пан Кіл Джу - старший професор Інституту міжнародних відносин Корейського університету Ільмін вважає, що психологічна війна може допомогти послабити військову єдність Росії та Північної Кореї.
"Українці мало знають про Північну Корею, не розуміють північнокорейської культури, як і ми, — сказав Пан. — Ми можемо надати непряму підтримку більше у соціальній сфері, а не військову чи оперативну підтримку".
Пан додав, що для південнокорейської команди важливо бути "добре інтегрованою в українські війська", щоб досягти бажаного політичного та оперативного ефекту інформаційно-психологічної кампанії.
Та не всі експерти впевнені, що інформаційно-психологічна кампанія буде ефективною для переконання північнокорейських солдатів здатися.
Микола Поліщук, автор книжки "Північна Корея людською мовою", який десятки разів їздив до КНДР, заявив, що контрпропаганда України не працюватиме з північнокорейськими солдатами.
"Що стосується північних корейців вони не дуже політизовані. Ці люди, їм зовсім не цікава політика, — сказав Поліщук Українській службі Голосу Америки. — Оця надмірна можливо політизація, настільки відбила інтерес до будь-якої політики і до будь-яких змін в їхній державі, що їм це просто нецікаво".
Роберт Репсон, колишній тимчасовий повірений у справах і заступник голови місії в посольстві США в Сеулі з 2018 по 2021 рік, сказав корейській службі Голосу Америки, що Південній Кореї слід визначитися з тим, чи дійсно варто брати участь у інформаційно-психологічній кампанії разом з Україною.
"Якщо Південна Корея все-таки вирішить направити технічний персонал в Україну виключно для моніторингу та надання консультацій українським військовим з питань, пов’язаних з північнокорейськими військами, розміщеними в регіоні, їм потрібно буде упевнитися, чи вони не отримають випадково — статусу учасників бойових дій, — сказав він. — Звичайно, існують очевидні ризики для персоналу з Південної Кореї незалежно від того, є вони учасниками бойових дій чи ні".
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія поглибила військові зв'язки з Північною Кореєю. За даними Державного департаменту США, Північна Корея експортувала в Росію десятки балістичних ракет і понад 18 000 контейнерів із боєприпасами та матеріалами, пов’язаними з боєприпасами, після вторгнення.
У червні дві країни підписали угоду про всеосяжне стратегічне партнерство, що передбачає негайну військову допомогу, якщо будь-яка з них зазнає нападу з боку третьої країни.
