Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
У США на Новий рік прийнято підбивати підсумки року, що минає, та визначати цілі на наступний рік. Зробимо це і ми. У 2017-му році Українська служба «Голосу Америки» запустила нову рубрику – блоги «Моя Америка», в яких ми розповідаємо про різноманітні аспекти американського життя. Читачі нас підтримали своєю увагою. Ось хіт-парад блогів, які найбільше зацікавили нашу аудиторію.
Редактор та найактивніший автор рубрики Тетяна Ворожко шляхом глибокого самоаналізу та широкого спостереження визначила, які «Українські звички шкодять дружбі та кар’єрі в США» .
У США непрохана порада сприймається як демонстрація власної переваги та втручання в особистий простір іншої людини
Серед них - невміння планувати, надмірна прямолінійність, критичність та непрохані поради.
«Українці інколи дають поради, про які їх ніхто не просить. (...)
У США непрохана порада сприймається як демонстрація власної переваги та втручання в особистий простір іншої людини. Навіть на Інтернет-форумах, де жінки розміщують питання для того, щоб інші матері поділилися з ними своїм досвідом, американки обережні.
«Це, звичайно, не моя справа, і у всіх свої обставини, але ось у нас вийшло так ...» - випереджають вони рекомендацію про те, як привчити дитину до горщика».
Аліна Голіната-Слота, у свою чергу, поглянула на те, що сприяє успіхові. За рік вона висвітила чимало історій українців, які досягли кар’єрних та особистих висот у США. Їхній досвід Аліна підсумувала в колонці «Як досягти успіху в житті: 5 цінних уроків від українців у США».
Успішні американські підприємці та митці українського походження радять не боятися пробувати нове, не кидати основну роботу, коли починаєте працювати над власними проектами, оточувати себе розумними людьми, а головне - зберігати свою автентичність та оригінальність.
«Важливо пам’ятати, що принцип автентичності та оригінальності стосується не тільки підприємництва – він застосовується у всіх сферах: людина є привабливою тоді, коли залишається самою собою і є свідома своєї унікальності. Усі історії успіху об’єднує те, що їхні герої вибрали собі ролі самі, згідно зі своїми нахилами і талантами, і, граючи їх, залишаються природніми та невимушеними», - пише Аліна.
Спостережлива Марія Прус вірить, що немає явища настільки дрібного, яке б не заслуговувало на увагу журналіста. Якщо ви не вірите, що можна захоплююче написати про посудомийку, пральну машину та подрібнювач сміття, читайте статтю «5 побутових дрібниць, які варто перейняти в американців».
«Пральна машина не існує окремо без сушарки. Це називається laundry unit, дослівно «пральна одиниця», продають і встановлюють їх разом. Є пралка – є й сушарка. Це непохитне правило. Питання, де сушити постіль, рушники й ковдри, не виникає.
Недорогі квартири такого «юніту» можуть не мати. Тоді є кімната для прання – і сушіння – одна на весь будинок. Якщо таких пралок у багатоквартирному будинку взагалі нема – показник, що живуть там зовсім небагаті люди. Їм залишаються лише громадські пральні.
Вручну американці не перуть взагалі нічого. Я мала проблему із тим, де купити тазик для прання вручну – знайшла лише на 'Амазоні'.
Пальта, костюми, сорочки й сукні – лише здають в хімчистку, яка ще й ремонтує одяг. Це взагалі окрема 'хімчисткова мафія', контрольована, переважно, вихідцями зі Східної Азії». А ви думали.
Вручну американці не перуть взагалі нічого. Я мала проблему із тим, де купити тазик для прання вручну – знайшла лише на 'Амазоні'
Романтична Юлія Ярмоленко звернулася до теми, яка викликала неабиякий резонанс у наших читачів та читачок, – «Побачення у США: Хто платить і скільки?»
«Коли ж, за неписаним етикетом 21 століття, американці вважають загальноприйнятним починати платити порівну? Зі свого досвіду, послухавши друзів і почитавши коментарі на форумах, я зрозуміла, що консенсус у цьому питанні лежить десь в районі третього – п’ятого побачення. Перших кількох зустрічей – пишуть у рубриці порад на популярному сайті знайомств Match.com – достатньо, аби хлопець продемонстрував свої «лицарські» якості, далі (якщо далі дійшло) – час дівчини показати, що вона готова до серйозних дорослих стосунків. Один із хлопців розповідав історію про те, як йому сподобалася дівчина, і вони сходили на два побачення, а коли на третьому вона запропонувала розділити рахунок, він зрозумів – у цих стосунків є майбутнє».
Більш досвідчена Мирослава Ґонґадзе, керівниця Української служби «Голосу Америки», взялася за тему менш романтичну – кредити. Не треба заздрити майну багатьох американців, бо чимало з цього їм самим не належить, пише вона. За результатами 2016-го року, загальна сума споживчого боргу склала 935,6 млрд доларів, що, у свою чергу, впливає не лише на фінансові, а і особисті плани американців.
«Подібні заборгованості є однією з причин, чому американці так пізно одружуються і народжують дітей. Вони не можуть взяти на себе додаткову, перш за все, фінансову відповідальність за родину, а жити з батьками у США не прийнято. Ті ж, які таки одружуються та заводять дітей, тут же потрапляють у нову фінансову залежність, цього разу - страхових компаній, банківських іпотек та кредитів на оплату дитячої освіти».
Заборгованості є однією з причин, чому американці так пізно одружуються і народжують дітей
Позбутися стресу американцям допомагають не лише звичні для українців методи – про це ми якось напишемо в одному з майбутніх блогів – а і … настільні ігри. Ярина Матвійчук розповідає, що вперше вона побачила, як дорослі з азартом роблять те, що на рідній їй Волині вважається забавкою для дітей, коли зайшла з чоловіком у паб, а потім і сама захопилася цією американською традицією.
«Більшість ігор не вимагає багато витрат, при цьому стимулює роботу мозку. Вони сприяють креативності: чи то люди малюють, чи думають, згадують чи уявляють, пишуть чи аналізують. Ігри стимулюють пам'ять та уяву. Вони не вимагають пластику, електроенергії чи пального.
Справжні ігри залишають надовго смак радості та відчуття задоволення, на відміну від відео-ігор чи купленої забавки
Справжні ігри залишають надовго смак радості та відчуття задоволення, на відміну від відео-ігор чи купленої забавки.
Не вірите? Переконайтесь на власному досвіді. Якщо для джанги необхідні дерев’яні бруски, можна почати з відомих в Україні лото чи доміно. Або ж проекспериментувати з грою «Хто я», вона передбачає лише шматок паперу та олівець. Вам сподобається, обіцяю», - дає обіцянки журналіст Української Служби «Голосу Америки» Ярина Матвійчук.
А Марія Моісеєва у 2017-му році зустріла на вулицях Вашингтону … робота Розі. Цей історичний момент, в якому також взяла участь її собака Текіла, вона зафіксувала в блозі «У Вашингтоні робот Розі патрулює вулиці, а її попередник Стів майже скоїв самогубство».
«Нещодавно в одному з районів Вашингтона почав працювати новий охоронець – робот. Її звати Розі, вона патрулює район Джорджтаун в американській столиці. Зустріти симпатичного робота, який патрулює вулицю – само по собі явище не надто звичне. А тут ще й хвилююча історія про критичний стан робота Стіва після падіння у фонтан», - ось так починається ця захоплююча історія.
Єдиний чоловік у лавах наших блогерів, а справедливіше буде сказати – блогерш – Богдан Цюпин з туманного Альбіону поділився своєю думкою щодо перенесення дати святкування Різдва в Україні з 6-го січня на 25 грудня у блозі «Чиє Різдво: європейське, американське, українське, християнське?».
Розглянувши усі плюси такого рішення – святкування одного з найбільших релігійних свят майже з усім християнським світом – Богдан вказав на один не дуже очевидний мінус.
«Проте реклама, гучні телешоу й метушливі закупи у переповнених крамницях можуть витіснити український тихий Святий вечір. Той факт, що більшість українців святкують його 6 січня, також допомагав оберігати традицію некомерціалізованого Різдва».
У результаті виграють всі – армія отримує найкращих військових, а військові після звільнення впевнено почувають себе на ринку праці
Оксана Бедратенко, яка сама не так давно переїхала у США, була вражена повагою, яку виявляють військовим у США, та всебічною програмою їх реінтеграції й цивільне життя. Один з факторів, який робить цю реінтеграцію простішою, а саме військо - найефективнішим у світі, - якість військової освіти, - вважає вона.
«Довіра, співчуття та "дисциплінована непокора" - серед навичок, на яких наголошує військове навчання в США. В воєнній ситуації надзвичайно важливо «критично мислити, проводити оцінку середовища на безпеку, адекватно діяти в умовах невизначеності, передбачати і керувати змінами, діяти на основі довіри, розуміння та емпатії. (…) В результаті виграють всі – збройні сили отримують найкращих військових, а військові після звільнення впевнено почувають себе на ринку праці».
За цей рік встигли ми написати і про шкільну та дошкільну освіту, і про собак, і про святкування Різдва в США, і про дитячий спорт, і про тоталітарні культи, і про благодійність та чимало іншого.
У 2018-му році ми продовжуватимемо висвітлювати різні аспекти життя американців – і ті, що можуть статися у нагоді українцям, і ті, на яких краще вчитися як на чужому досвіді – та розширюватимемо коло авторів.
Про що б Ви хотіли почитати в наших наступних блогах?
Будемо і далі брати участь в обговорюваннях наших тем з читачами в коментарях, бо Ваша думка, особливо коли вона чемно і доречно висловлена, нам важлива. І хотіли б почути від Вас: які теми Вас цікавлять найбільше? Про що б Ви хотіли почитати в наших наступних блогах?
Усім нашим читачам у 2018-му році бажаємо приділяти більше уваги головному в житті та менше перейматися дрібницям, берегти один одного, робити добро та бачити добро від інших. Щастя, здоров’я, успіху та натхнення!
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Підсумки року в українсько-американських відносинах. Відео
