Більшість мешканців незаконно анексованого Росією Криму відзначають, що зростання рівня цін на півострові стало одним із помітних наслідків "інкорпорації" (мова доповіді - прим. ГА) Криму до складу Російської Федерації. Окрім того кримчани загалом демонструють високий рівень недовіри регіональним та місцевим політичним інститутам, а кримські татари зокрема скептично налаштовані щодо нинішнього режиму на півострові. Про це йдеться у доповіді, оприлюдненій Центром східноєвропейських та міжнародних досліджень у Берліні (ZOIS).
ZOIS провів опитування на території півострова у період з березня по травень 2017-го року.
Доповідь центру вказує на наступні результати опитування :
- Населення Криму по суті відрізане від України у сенсі здатності здійснювати індивідуальні мандрівки (лише 12% здійснили подорожі до інших частин України з 2014-го року) та доступу до ЗМІ. Контакти з родичами з інших частин України різко скоротились;
Має місце значний відтік населення з регіону. 22% респондентів мають родичів, які залишили Крим з 2014-го року, а 10% - розмірковують над тим, щоб покинути Крим
- Населення Криму є самозануреним: в останні три роки лише 22% подорожували до Росії і 3% до інших країн;
- Має місце значний відтік населення з регіону. 22% респондентів мають родичів, які залишили Крим з 2014-го року, а 10% - розмірковують над тим, щоб покинути Крим. Найпопулярнішими цілями міграції є Москва та інші частини Росії;
- Життя у ЄС, або перспектива приєдання України до ЄС мало приваблює кримчан;
- Події, які відбулись після 2014-го посилили регіональну ідентичність, яка уособлюється терміном "кримчанин", напротивагу іншим категоріям, таким як "росіянин";
Сильне відчуття окремої регіональної ідентичності не лише зберігає силу у Криму, але і посилилося після інкорпорації до Російської Федерації
"У відповідь на запитання про ідентичність, видається, що ті, хто найбільш незадоволені своїм статусом громадян Росії проголошують себе "кримчанами". Якщо розділити опитаних та кримських татар та "інших" - то 39% кримських татар називають себе "кримчанами", - відзначає дослідження.
"Порівняно з іншими етнічними групами, переважно росіянами, більша частина кримських татар підтвердила наявність українського громадянства, або подвійного громадянства, як свою ідентичність - все це вказує на їх незадоволення автоматичним наданням громадянства Росії після березня 2014-го року. Сильне відчуття окремої регіональної ідентичності не лише зберігає силу у Криму, але і посилилося після інкорпорації до Російської Федерації", - йдеться у доповіді.
- Майже половина респондентів визнала, що дії Росії у 2014-му році стали для них несподіванкою;
- Населення Криму, включно з кримськими татарами, погоджуються, що уряд України приділяв недостатньо уваги регіону протягом багатьох років. Майже третина опитаних вказують на це, як на головну причину подій 2014-го року;
Більшість респондентів вказують, що підвищення рівня цін у Криму є одним із буденних наслідків інкорпорації Криму до складу Російської Федерації
- Більшість населення Криму проголосувала би за збереження статусу кво, якщо у майбутньому відбувся б повторний референдум щодо статусу Криму. Більшість також висловлює довіру російським державним інституціям;
- Кримські татари лишаються значно більш скептично налаштованими щодо нинішнього режиму;
- Більшість респондентів вказують, що підвищення рівня цін у Криму є одним із буденних наслідків інкорпорації Криму до складу Російської Федерації;
- Населення Криму проявляє високий рівень недовіри до регіональних та місцевих політичних інституцій.
Дивіться також: Як з брудної води отримати електроенергію та добрива – приклад очисної станції американської столиці
