В п’ятницю, 3-го липня, Центрвиборчком Росії затвердив результати голосування-референдуму про поправки до Конституції РФ. За даними російського ЦВК, поправки підтримали майже 78% тих, хто брав участь у референдумі.
Серед змін – обнуління президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому можливість залишатися у керма Росії як мінімум до 2036-го року та поправка про захист цілісності Росії, яка, говорять спостерігачі, може вплинути на процес повернення Криму Україні.
Вашингтонські оглядачі, опитані «Голосом Америки», не очікують негайної активізації зусиль Росії на Донбасі чи в Криму у зв’язку із проведенням референдуму.
«Я дійсно не бачу змін. Путін утримував міцний контроль, а тепер він залишатиметься ще до 2036 року, а, можливо, й довше. Тож змін немає. Ми сподіваємось, що зміняться обставини, які змусять Путіна оцінити, що в Росії немає інтересу продовжувати війну. Але наразі він вважає, що це та політика, яку він хоче проводити», - говорить колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер, який нині працює науковим співробітником у вашингтонському аналітичному центрі Центр аналізу європейської політики.
На думку Марка Сімаковського, старшого наукового співробітника аналітичного центру Атлантична рада, Росія зацікавлена й далі підтримувати «теплий конфлікт», щоб мати можливість підняти його градус у будь-яку вигідну для них мить. Але він також припускає, що Путін не вважає, ця мить вже настала.
«У нього багато внутрішніх проблем – пандемія COVID-19, погіршення відносин із Сполученими Штатами. Йому вигідно як для досягнення внутрішніх, так й зовнішніх цілей підтримувати статус кво в Україні», - говорить він.
Наталія Бугайова, керівниця групи з вивчення Росії Інституту дослідження війни, говорить, що референдум кардинально не змінить цілей Путіна щодо України.
«Його пріоритетним завданням залишається відновлення домінуючого впливу на прийняття рішень в Україні, а також - інтеграція ширшого колишнього радянського простору у сферу впливу Росії, але в межах конкретних економічних структур та організації безпеки, якими керує Росія», - говорить Бугайова.
З іншого боку, надій на досягнення мирного врегулювання стало менше, вважає старший науковий спеціаліст Центру військово-морської аналітики Майкл Кофман.
«Політика щодо України – це, перш за все, політика Володимира Путіна. Зникла будь-яка надія, що російська політика щодо України зміниться із приходом нового лідера, може навіть не більш ліберального, а такого, хто вбачає в цьому помилку».
У референдумі не лише взяли участь мешканці Криму, а також – жителі самопроголошених ДНР-ЛНР, яких для цього вивозили на територію Росії.
«Думаю, що Путін намагається легітимізувати як свої проксі-республіки на Сході України, так і окупацію Криму, - таким чином оцінює цей факт Бугайова. - Також останнього року ми спостерігали посилення схеми інтеграції та консолідованого контролю над представниками Кремля на Донбасі.
По-друге, я думаю, що це насправді має стосунок до внутрішньоросійської політики. Путіну потрібно проявляти і підтримувати сприйняття того, що так званий руський світ його підтримує. І демонстраційна підтримка в рамках так званих ДНР та ЛНР, де Росія, до речі, повністю контролює інформаційний простір, є частиною плану Путіна з демонстрації підтримки йому та руському світу. А ще йому просто фізично потрібні голоси».
Кофман вважає, що Путін вже не бачить необхідності легітимізації Криму, бо на їхню думку, Крим вже ж є невід'ємною частиною російської території. Але у тої же час відбувається «сильніша політична та економічна анексія сепаратистської частини Донбасу», який вже асимільований на 100%.
У тої же час Волкер не бачить інтересу в Росії до анексії Донбасу.
«Я не бачу руху у напрямку до референдуму щодо незалежності чи референдуму про анексію щодо Донбасу. Я думаю, що Росія досі сприймає це як політичний інструмент, який вона може використовувати для тиску на Україну».
Експерти вказують на інші фактори, які можуть мати набагато більший вплив на розрахунок Путіна відносно України ніж референдум.
«Росія дуже сильно постраждала від коронавірусу. Хоча цього не видно на поверхні, я впевнений, що це впливає на Путіна та сприйняття ним його популярності, сприйняття його як сильного лідера.
Одночасно, він може побачити, що й Україна сильно постраждала від коронавірусу, і відчути, що країна перебуває в слабкій позиції, а також - Західна Європа та США значною мірою закриті для подорожей, що він теж може сприйняти як шанс для Росії. Але в той же час, я не думаю, що він може значно посилити свої дії, не завдаючи шкоди інтересам Росії», - вважає Волкер.
Бугайова вважає, що зменшення постачання води з України в Крим та, на погляд Путіна, неподатливість України в мирному процесі збільшує шанси ескалації на півдні України.
«Водночас, ціна військової ескалації на півдні України надзвичайно висока для Путіна. І це не лише фінансові та людські втрати. Українські військові зараз сильніші, ніж це було навіть два роки тому. Вжито багато профілактичних заходів. Але все ж, я думаю, на сьогоднішній день ризик ескалації на півдні України вищий, ніж рік тому».
З нею не погоджується Майкл Кофман.
«Так, зазвичай є сплеск обстрілів з червня по серпень, а також часто взимку, після новорічного перемир’я. Не думаю, що щось зміниться цього року. У нас щороку люди пишуть, що Крим пересихає і російським військам доводиться проводити наступ на південь України, щоб захопити канал. Я скептично до цього ставлюся, бо люди, які попереджають про російський наступ на певну частину України помиляються приблизно у 99% випадків».
США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів.заява Державного депртаменту США
Державний Департамент США висловив стурбованість проведенням конституційного референдуму в Росії, який дозволить Володимиру Путіну потенційно залишатися при владі до 2036 року. «Наша принципова позиція по всьому світу є такою: США не підтримують конституційні зміни, які допомагають чиним лідерам чи дозволяють їм залишатися при владі довше, особливо немає необхідних умов для вільних та чесних виборів», – заявила речниця Держдепу.
Ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України назвало проведення російського опитування в Криму Посольство США в Україні. Розкритикували голосування як фіктивне та як спробу узаконити авторитарний режим і в Конгресі.
Волкер розповів, що в Конгресі налаштовані продовжувати підтримувати і, можливо, навіть посилювати санкції проти Росії.
«Крім того, є ще й інша причина – просочилася інформація, що Росія, можливо, платила талібам за вбивство американських солдатів в Афганістані. Я думаю, що це збільшить вимоги Конгресу щодо подальших кроків чи подальшого тиску на Росію», - говорить він.
Що стосується підтримки Україні, то він, розповів Волкер, протягом останніх кількох місяців мав багато розмов, з яких він зробив висновок, що двопартійна підтримка України залишається неймовірно сильною.
«Існує глибоке розуміння труднощів, які має Україна з Росією та її агресією, труднощів, які викликає коронавірус. У Конгресі в обох партіях, в аналітичних центрах та навіть в адміністрації існує велика підтримка України».
На думку Сімаковського, Україні, втім, не варто розраховувати на зміцнення відносини зі США на найвищому політичному рівні.
«Я думаю, що зв'язки між Україною та США на даний момент заморожені. Не думаю, що хтось із адміністрації США може принципово наполягати на політиці, яка зміцнює відносини між Україною через занепокоєння, що президент все ще має антипатію до України через досвід минулого року з імпічменту. Тому багато в чому Україна опинилася у складній ситуації: вони намагаються переконатися, щоб справи хоча б не погіршилися».
Кофман говорить, що погляди Трампа щодо України «хаотичні» та «суперечливі» і він ставиться із симпатією до російської та антипатією до української позиції. Але одночасно в України залишаються гарні відносини на урядовому та на рівні Конгресу.
«Більшість з того, що хоче Україна, вона рано чи пізно отримує. Ви не бачите жодних погіршень в американській фінансовій підтримці чи матеріальній підтримці для України. Тут важливіше для України виконувати зі свого боку ті зобов’язання, які вона на себе бере», - каже він.
Україна закликала ООН засудити проведення Росією референдуму на території Криму та на Донбасі. Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця заявив, що голосування відбувалось з використанням примусово виданих Росією паспортів і тому не може вважатись легітимним.
Дивіться також: Ленінопад по американськи: демонтаж пам’ятників конфедератам та за що під загрозою опинився монумент Рузвельту. Відео
