"По суті, це закріплення того, що вже і так відбувається. Київський безпековий компакт полягає в тому, щоб зробити Україну здатною захистити себе від будь-якого російського нападу”, - пояснює один із авторів компакту, 12-й Генеральний секретар НАТО і колишній прем'єр-міністр Данії, Андерс Фог Расмуссен під час дискусії організованої Атлантичною радою США, у Вашингтоні.
"Ідея полягає в тому, щоб група міжнародних гарантів, таких як - США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Туреччина, Польща та інші, - взяли на себе зобов'язання допомогати Україні розбудувати спроможність захищати себе власними силами”.Один із авторів Київського безпекового компакту, Андерс Фог Расмуссен
Протягом 2-х місяців літа 2022-го, група експертів, колишніх посадовців різних країн та науковців працювали над документом та презентували його фінальну версію 13-го вересня, 2022. Міжнародну групу експертів очолили керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній Генсек НАТО, Андерс Фог Расмуссен. Компакт має на меті закріпити низку зобов’язань для країн-гарантів щодо надання Україні ресурсів для захисту від російських військ та їхніх поплічників.
“Для цього потрібна дуже сильна українська армія. Потрібна посилена співпраця у сфері розвідки між Україною та її партнерами. Потрібні спільні навчання та підготовка українських військових. Також потрібно будувати сильний український оборонний сектор. Саме такі зобов’язання дадуть потенційні гаранти. Отже, ідея полягає в тому, щоб група міжнародних гарантів, таких як США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Туреччина, Польща та інші, взяли на себе зобов'язання допомогати Україні розбудувати спроможність захищати себе власними силами”, - пояснює Расмуссен під час свого візиту до американської столиці.
"Нам потрібні не лише танки «Леопард», але й дозвіл Берліна, щоб інші країни, які мають на озброєнні «Леопарди», могли поставляти їх в Україну. Нам також потрібна додаткова допомога Франції. Париж вже поставив ракети CAESAR, і вони були дуже ефективними".Один із авторів Київського безпекового компакту, Андерс Фог Расмуссен
У документі використовуєтья термін «юридично обов’язковий» щодо партнерів, які погодяться надати нові гарантії Україні. Зокрема, це пов’язано із бажанням Києва дистанціюватися від Будапештського меморандуму 1994 року. Тоді українці не лише відмовились від ядерної зброї, але й передали її РФ. В обмін на це, Росія, США та Велика Британія заявили, що зобов’язалися утримуватися від нападу на Україну та визнавати її офіційні кордони, включаючи Крим.
“Росія порушила ці зобов’язання у 2014-му році, коли захопила Крим. Тому ми використовуємо термін «юридично обов’язковий», щоб відмежувати цей документ від Будапештського меморандуму. Однак, форма юридичного зобов’язання в кожній країні різна. В деяких країнах потрібно укласти угоду, в США потрібна підтримка більшості Сенату - 2/3 голосів , в інших країнах достатньо, щоб президент підписав документ і він матиме юридичну силу. Ми не будемо вдаватися у подробиці. Важливою є політична воля. Готовність реально постачати допомогу Україні”, - додає Расмуссен.
Документ вимагає юридичних гарантій безпеки для України в дипломатичній, економічній та військовій сферах, однак це не стосується військової присутності країн-партнерів. За словами дипломата, зокрема йдеться про збільшення поставок від країн Євросоюзу.
“Наприклад, німці повинні надати танки «Леопард». Як аргумент, Берлін заявляє, що вони не робитимуть це одноосібно. Але вони не одні. В США, на усіх рівнях, мені заявили: ми підтримуємо поставку нових танків. Тож це можна зробити. Але нам потрібні не лише танки «Леопард», але й дозвіл Берліна, щоб інші країни, які мають на озброєнні «Леопарди», могли поставляти їх в Україну. Нам також потрібна додаткова допомога Франції. Париж вже поставив ракети CAESAR, і вони були дуже ефективними. Останні заяви вказують на те, що французи готові поставити більше. Безсумнівно, Київ також потребує протиповітряну оборону, щоб не дати Росії знищити базову українську інфраструктуру ракетними атаками. І дрони теж показали свою ефективність. Зрештою, може знадобитись публічна заява Америки про те, що США підтримують ці поставки зброї. Я думаю, що це може змінити ситуацію”, - каже Расмуссен.
Також, за словами Расмуссена Київський безпековий компакт є в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів.
“По-перше, це надішле дуже чіткий сигнал Путіну – що ми допомагатимемо скільки буде потрібно і ви не виграєте цю війну. По друге, це допоможе вирішити т.з. проблему Росії. В інтересах Сполучених Штатів мати сильного та стабільного східноєвропейського партнера, який міг би стати оплотом проти російської агресії, який міг би забезпечити постійну стабільність в Європі. А це веде до третього інтересу для США: більше можливостей для вирішення реальної довгострокової проблеми, якою є Китай та Індо-Тихоокеанський регіон. Таким чином, стабільність у Європі дасть США більше ресурсів для боротьби з Китаєм”, - вважає колишній прем'єр-міністр Данії.
Автори Київського безпекового компакту вважають, що його потрібно ратифікувати вже зараз, тому що після потенційних мирних перемовин з РФ договір не матиме вагомого тиску на Москву. Також, за словами Расмуссена прийняття цього документа може стати потужною відповіддю на оголошення Володимира Путіна про незаконну анексію 4-х українських областей.
“Якщо ми пов’яжемо цей договір безпеки з майбутньою мирною угодою чи врегулюванням, буде надто пізно, тому що тоді Путін матиме стимул продовжувати конфлікт. Тож ми повинні продовжити постачати зброю в Україну і на додаток до цього підписати договір, щоб Путін знав – це не на один рік, це, можливо, на десятиліття”, - наполягає європейський дипломат і політик.
Київський безпековий компакт створено на основі ізраїльської моделі. У договорі є абзац, який процитовано зі спільної американо-ізраїльської декларації від 14 липня 2022 року, яку було підписано під час візиту президента США Джо Байдена у Ізраїль. “Фактично у цьому абзаці ми замінили слово "Ізраїль" на "Україна”, - каже Расмуссен. Окрім того, в документі прописані зобов’язання України проводити реформи та боротись із корупцією.
“Договір про безпеку є взаємним зобов’язанням. Звісно, це зобов’язання держав-гарантів постачати Україні зброю, фінансову та іншу допомогу. Але це також зобов’язання української сторони відповідати вимогам боротьби з корупцією, поважати верховенство права, налагодити ефективність державного управління тощо. Тому що українська безпека тісно пов’язана з її здатністю надавати основні послуги та забезпечувати безпеку для своїх громадян”, - підсумовує Расмуссен.
Нагадаємо, що під час засідання Радбезу ООН присвяченому підтримці миру та безпеки в Україні, 22-го вересня 2022 р, Міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба заявив, що "Київський безпековий договір гарантуватиме багаторівневий безпековий механізм для України".
Окрім того, під час відеозвернення в рамках 77-ї Генасамблеї президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота має взяти на озброєння план розроблений у Києві для подолання не лише російської агресії, але й інших воєн та конфліктів у світі.
Дивіться також: Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення.