«Кабальний кредит», «економічне самогубство», – в таких термінах оцінюють експерти угоди, привезені президентом Януковичем з Москви. Чи потрібні Україні аж такі гроші – 15 мільярдів? На які потреби вони підуть? Чим віддаватимем борги? І взагалі, чи має право брати кредити уряд, легітимність якого народ оспорює на майданах? Як сказав Голосу Америки відомий економіст і президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий, кредит Кремля не вирішує жодних проблем української економіки і взятий виключно для виживання режиму:
«Наркоману треба наркотик для того, щоб відновити життєздатний стан. Цей кредит це є наркотик уряду і влади, яка повністю збанкрутіла – у політичному, моральному та економічному відношенні. Вони продовжують собі існування ще на два роки буквально, до нових президентських виборів. Росія зрозуміла: Янукович не буде далі, тому кредит дають лише на ці два, можливо, три роки, а потім нас зобов’яжуть повернути ці 15 мільярдів. Такого чистого доходу українська економіка і держава сьогодні не утворюють!»
Взявши у Росії величезний кредит, який нічим віддавати, Україна здала частину суверенітету, – сказав Голосу Америки колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко:
«Якщо кредит надає банківська установа, то це просто фінансові зобов’язання перед банком, який не висуває жодних політичних умов і навіть не може їх теоретично висувати. Якщо ж кредит дається від держави, а тим більше, від такої держави, яка спить і бачить, щоб відновити Радянський Союз, то будь-який кредит фінансовий автоматично перетворюється в політичний. Тим більше, коли йдеться про те, що в будь-який момент ця держава може вимагати повернення цього кредиту, розуміючи, що грошей в Україні реальних немає. Отже, це дуже серйозний інструмент не тільки економічного, а насамперед політичного впливу на керівництво України. В цьому і є загроза».
У ситуації, коли нинішній уряд зрадив національні інтереси, Огризко закликає західних партнерів допомогти врятувати українську незалежність.
«Одним з варіантів виходу з ситуації могла б бути переуступка чи, скажімо, купівля боргів іншими сторонами, іншими банками, скажімо, європейськими, американськими, тими, які могли б це зробити на суто фінансовій основі, а не на політичній. Наскільки це можливо – це, звичайно, вже питання до європейських політиків, до американських політиків. Але якщо подумати, що Україні для того, щоб протриматися і не впасти в прірву, потрібно всього-на-всього кілька мільярдів доларів – не десятків, а кілька, тобто 3, 5, 7 – то для таких потужних утворень, як Європейський Союз чи таких країн, як США, це не є проблемою, це те, що можна зробити в будь-який момент, і навіть до Різдва».
Як додав дипломат, «Ми апелюємо до західної громадської думки, до західних політиків, щоб вони зрозуміли: йдеться зараз не про ці декілька мільярдів доларів, а про майбутнє Європи, про майбутнє безпеки в усьому Північноатлантичному просторі».
Скептично оцінюють економічні вигоди підписаних у Москві угод закордонні спостерігачі. Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів порівняв підписані вчора документи з Харківськими угодами:
«Коли були підписані Харківські угоди про Чорноморський флот, президент тоді заявив, що і ціни на газ будуть нижчі, і економіка буде розвиватися, Україна буде в топ-двадцятці держав світу – але маєте відповідь! Можемо оцінити те, що сталося вчора, в тих самих рамках. Я думаю, що сьогодні довіра владі – це те, чого народ НЕ має. І тому якісь там підписи, якісь угоди народ оцінить тоді, коли влада практично їх виконає. Тому я не дуже тішуся тим, що якісь угоди підписані. Це не є перша угода, не є остання. Є постійно якісь обіцянки, але ціна газу – ви тут живете, ви знаєте, яка є ціна, і я вас запитаюся, за останні 10 років краще сталося чи гірше?»
«Наркоману треба наркотик для того, щоб відновити життєздатний стан. Цей кредит це є наркотик уряду і влади, яка повністю збанкрутіла – у політичному, моральному та економічному відношенні. Вони продовжують собі існування ще на два роки буквально, до нових президентських виборів. Росія зрозуміла: Янукович не буде далі, тому кредит дають лише на ці два, можливо, три роки, а потім нас зобов’яжуть повернути ці 15 мільярдів. Такого чистого доходу українська економіка і держава сьогодні не утворюють!»
Взявши у Росії величезний кредит, який нічим віддавати, Україна здала частину суверенітету, – сказав Голосу Америки колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко:
«Якщо кредит надає банківська установа, то це просто фінансові зобов’язання перед банком, який не висуває жодних політичних умов і навіть не може їх теоретично висувати. Якщо ж кредит дається від держави, а тим більше, від такої держави, яка спить і бачить, щоб відновити Радянський Союз, то будь-який кредит фінансовий автоматично перетворюється в політичний. Тим більше, коли йдеться про те, що в будь-який момент ця держава може вимагати повернення цього кредиту, розуміючи, що грошей в Україні реальних немає. Отже, це дуже серйозний інструмент не тільки економічного, а насамперед політичного впливу на керівництво України. В цьому і є загроза».
У ситуації, коли нинішній уряд зрадив національні інтереси, Огризко закликає західних партнерів допомогти врятувати українську незалежність.
«Одним з варіантів виходу з ситуації могла б бути переуступка чи, скажімо, купівля боргів іншими сторонами, іншими банками, скажімо, європейськими, американськими, тими, які могли б це зробити на суто фінансовій основі, а не на політичній. Наскільки це можливо – це, звичайно, вже питання до європейських політиків, до американських політиків. Але якщо подумати, що Україні для того, щоб протриматися і не впасти в прірву, потрібно всього-на-всього кілька мільярдів доларів – не десятків, а кілька, тобто 3, 5, 7 – то для таких потужних утворень, як Європейський Союз чи таких країн, як США, це не є проблемою, це те, що можна зробити в будь-який момент, і навіть до Різдва».
Як додав дипломат, «Ми апелюємо до західної громадської думки, до західних політиків, щоб вони зрозуміли: йдеться зараз не про ці декілька мільярдів доларів, а про майбутнє Європи, про майбутнє безпеки в усьому Північноатлантичному просторі».
Скептично оцінюють економічні вигоди підписаних у Москві угод закордонні спостерігачі. Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів порівняв підписані вчора документи з Харківськими угодами:
«Коли були підписані Харківські угоди про Чорноморський флот, президент тоді заявив, що і ціни на газ будуть нижчі, і економіка буде розвиватися, Україна буде в топ-двадцятці держав світу – але маєте відповідь! Можемо оцінити те, що сталося вчора, в тих самих рамках. Я думаю, що сьогодні довіра владі – це те, чого народ НЕ має. І тому якісь там підписи, якісь угоди народ оцінить тоді, коли влада практично їх виконає. Тому я не дуже тішуся тим, що якісь угоди підписані. Це не є перша угода, не є остання. Є постійно якісь обіцянки, але ціна газу – ви тут живете, ви знаєте, яка є ціна, і я вас запитаюся, за останні 10 років краще сталося чи гірше?»
