Посилюється міжнародний тиск на режим Моамара Каддафі. У Брюсселі відбулася надзвичайна сесія НАТО, присвячена ситуації у Лівії, але остаточного рішення щодо дій альянсу стосовно Лівії досягнуто не було. Барак Обама у п’ятницю обговорив лівійську проблему у телефонній розмові з прем’єр-міністром Туреччини. За словами президента США, вони окреслили кілька варіантів вирішення ситуації в Лівії, а також погодилися щодо необхідності притягнення Моамара Каддафі до відповідальності.
А тим часом потоки людей пересікають лівійський кордон з Єгиптом, де на них чекають вантажівки, щоб забрати їх подалі від країни, яку вони залишили у розпачі. Залишаючи позаду хаос, вони взяли з собою лише найнеобхідніше. Інші ж просто щасливі, що вдалося врятувати власне життя.
Приїжджий з Єгипту Ваель Мухаммед, який працював за контрактом у Лівії, каже, що спочатку думав, що уряд утримається від застосування сили. Втім, додає він, сутички посилювались, потім почалась стрілянина, гранатні вибухи, а відтак з’явилися і найманці:
«Дехто з наших знайомих працював у сусідньому дворі. Туди увірвалися найманці з ножами, металевими пиками, хотіли їх зарізати. Як тут можна було залишитись».
Поки одні втікають з Лівії, інша група людей, як от Саєд Авад – працівник Арабського союзу лікарів, каже, що врезультаті сутичок між демонстрантами та урядовими силами, населення країни опинилось у дуже важкій ситуації:
«Не вистачає ліків. Для немовлят просто нема молока. Анестезію хворим взагалі не роблять. Лівії потрібна негайна допомога».
Червоний півмісяць висилає вантажівки з обладнанням та провіантом, розбиває табори, неформальні соціальні мережі також надають допомогу.
Біженці-іноземці, що залишили охоплену насильством Лівію, вдячні за щедрість та руку допомоги, простягнуту самими лівійцями. Пастух з Єгипту – Сімхі Адміні Мохаммед у момент спалаху насильства перебував на лівійській території:
«Вони нас підтримали. Вони надали нам допомогу. Вони привезли нас сюди, не взявши з нас жодного піастру. Лівійські митники нам так допомогли, відкрили дороги. Хто хоче поїхати – будь-ласка, жодних перешкод. Вони навіть дали нам провіант – борошно, цукор, питну воду. І жодного прояву поганого ставлення. Бог – свідок».
Однак усі біженці сподіваються, що Лівію невдовзі буде звільнено.
