В Україні збільшується тиск на опозиційні ЗМІ та журналістів – висновок експертів

Українці все менше вірять у те, що в їх країні є свобода слова. Такі дані показують міжнародні соціологічні опитування. Разом з тим, фактів порушень прав журналістів в Україні більшає. Про що зазначили на Міжвідомчій робочій групі із аналізу стану дотримання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів.

До групи входять представники влади, громадських та міжнародних організацій. Збираючись щомісяця, учасники обговорюють найбільш резонансні порушення та варіанти їх уникнення. У листопаді головною темою стала ситуація навколо трьох харківських телерадіокомпаній, які вже півтора місяця позбавлені ефіру. Очільники телеканалів вважають, що відключили їх за непідконтрольність владі. Натомість, прокуратура не виявила жодних доказів тиску з боку влади.

За словами представниці міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Оксани Романюк, «харківський випадок» зможе послужити прикладом для інших і перерости в тенденцію в Україні.

«Влада Харкова уперто винищує свободу слова в своєму місті, і демонструє, що як міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, так і заяви вищого керівництва України для неї – пустий звук. Фактично, через позицію харківської влади тепер буде червоніти президент, якого обов’язково будуть питати про ситуацію з каналами під час його візитів у Європу», – зазначила у коментарі «Голосу Америки» Оксана Романюк.

Учасники Міжвідомчої робочої групи зазначили, що конфлікт між харківською владою та ЗМІ зможе бути врегульований, якщо цього захоче мер Геннадій Кернес. Допоки такої політичної волі немає, харків’яни будуть позбавлені опозиційних ЗМІ.

Окрім харківської теми, актуальною проблемою залишаються випадки перешкоджань роботі журналістів з боку правоохоронних органів. Так, «Репортери без кордонів» говорять про тенденцію збільшення фізичних нападів (5 зареєстрованих випадків за останній місяць) та безкарність силовіків у випадку порушення.

Заступник генерального прокурора України Євген Блажівський, присутній на засіданні, зазначив, що такі випадки трапляються ненавмисно і «носять виробничий характер».

«Всі випадки, коли штовхнули, відштовхнули або техніка була пошкоджена – це не є навмисні дії, це непередбачувана поведінка однієї або іншої сторони», – пояснив Євген Блажівський.

У результаті учасники Міжвідомчої робочої групи домовилися запровадити практику ідентификації журналістів за допомогою жилетів яскравого кольору. Таким чином, правоохоронці зможуть відрізняти журналістів під час масового заходу. Також виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар зазначила про важливість проведення спільних тренінгів між журналістами та силовими структурами.

Загалом, існування такої групи при президенті представниця міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк оцінює позитивно, так як безпосередньо можна ставити гострі запитання представникам МВС, ГПУ, СБУ та інших установ, крім того, можна дізнаватись інформацію про розслідування різних випадків, просувати права журналістів.

«Зараз у нас є майданчик, де ми можемо публічно піднімати всі ці теми, називати імена, і вимагати відповіді», – зазначила Оксана Романюк.