Київ – Ситуація в Україні залишається однією з пріоритетних на порядку денному Європейського Союзу. Про це в Києві 9 листопада під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком заявила верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки, віце-президент Європейської комісії Федеріка Моґеріні.
«Основна мета мого візиту в Україну, крім всіх конкретних тем, які ми обговорили, – продемонструвати, що ситуація в Україні залишається однією з пріоритетних на порядку денному Європейського Союзу», – зазначила вона, повідомляє прес-служба президента України.
Федеріка Моґеріні підкреслила, що прогрес у виконанні «Мінських угод, розпочатий процес відводу озброєння і техніки є значним досягненням спільної роботи Моніторингової місії ОБСЄ, Контактної групи, зустрічі міністрів закордонних справ «нормандського формату» і всього міжнародного співтовариства, які задіяні в процесі мирного врегулювання ситуації на Донбасі».
За повідомленням прес-служби президента Петра Порошенка, верховний представник Євросоюзу висловила сподівання, на «здійснення подальших кроків у рамках виконання взятих на себе всіх без винятку зобов’язань у рамках Мінського процесу – як у сфері безпеки, так і в політичному вимірі, які базуватимуться на українському законодавстві та міжнародних стандартах, яких необхідно дотримуватися».
Федеріка Моґеріні сказала про необхідність забезпечення доступу гуманітарних організацій і Моніторингової місії ОБСЄ до всієї окупованої території України.
У свою чергу президент України Петро Порошенко відзначив «певний прогрес у реалізації Мінських угод».
«Перш за все, ми маємо певний прогрес у реалізації Мінських угод, який полягає в тому, що зараз у нас є режим припинення вогню, нехай крихкий, нехай з провокаційними обстрілами, але з 29 серпня діє режим припинення вогню. Ми майже завершили виконання запропонованого Україною процесу відводу артилерії, мінометів і танків, і це також сприятиме деескалації конфлікту», – сказав Петро Порошенко.
Лідер України зазначив, що ключовим елементом була і залишається складова політики безпеки й виведення російських військ.
«Мені було дуже приємно почути тверду позицію пані віце-президента із санкцій, які чітко прив’язані до імплементації Мінських угод і деокупації Донбасу», – зазначив Петро Порошенко.
Під час візиту до Києва 9 листопада Федеріка Моґеріні провела зустріч з уповноваженим президента України з питань кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
«Щойно завершилася зустріч з верховним представником Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Федерікою Моґеріні, - зазначив на своїй сторінці у Фейсбуці Рефат Чубаров. – Щиро і максимально відверто відзначали і обговорювали питання: деокупації Криму, продовження санкцій проти Росії, звільнення кримських політичних в’язнів – заручників, Громадянської акції (блокади – Т.Б.) Криму, зокрема щодо електропостачання».
Прецедент для повернення захоплених територій
Український політолог Віктор Небоженко закликає Європейський Союз розширити свої методи впливу на Росію і підтримати нові методи України в боротьбі за свої території.
«Якщо європейці готові до справжньої блокади півострова, а ми своїми діями показуємо всьому світові, що немає виправдання захоплення Криму, дуже важливо, щоб Європейський Союз зі свого боку знайшов якісь цивілізовані форми блокади Криму. Країна, яка намагається повернути свої території, має право на підтримку світової спільноти і на створення глобальних проблем для загарбника», – говорить Віктор Небоженко кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Віктор Небоженко вважає, що рішення «українського питання» дозволить створити прецедент повернення захоплених територій, які нібито неможливо повернути, або добровільно передати під тиском міжнародної громадськості.
«Росія буде змінюватися в цьому питанні, і нове, «пост-путінське» керівництво почне співпрацювати зі світовим співтовариством. Питання не в тому, що офіційний Київ намагається завдати шкоди Росії чи Криму ... Якби Європа підтримала нас у створенні механізму реальної блокади Криму хоча б у тому, щоб європейські, турецькі та грецькі суб’єкти бізнесу не торгували з Кримом, то це була б велика підтримка зусиль України», – наголошує Віктор Небоженко.
Разом з тим, він вважає, що повернення українських територій – окупованих частин Донбасу та анексованого Криму – пройде за різними, не схожими один на одного, сценаріями.
«Сподіваюся, що землі Донбасу стануть особливим районом, де можливе наведення конституційного порядку з урахуванням принципів демілітаризації, санації окупованих територій. У випадку з Кримом, як один з виходів, я бачу передачу його під міжнародний протекторат України і Євросоюзу. Світ і Україна сьогодні борються не тільки за окремі території, вони б’ються з практикою Кремля, – якщо щось захоплювати, то захоплювати на століття», – зазначає Віктор Небоженко.
Санкції проти відомих і не тільки
Керівник кримської правозахисної групи Ольга Скрипник називає «принциповим становищем» розширення списку санкцій проти тих, хто порушує права людини на тимчасово підконтрольних Росії територіях.
«На наш погляд, принциповим положенням у розширенні списку санкцій може бути саме персональна відповідальність за порушення прав людини в Криму. Прізвища цих людей багатьом відомі – це не тільки Аксьонов і Константинов, але й інші, які виносять рішення про позбавлення волі, застосовують тортури до громадян України в Криму. Для того, щоб говорити про розвиток санкційних механізмів, дуже важливо, щоб структури Євросоюзу взаємодіяли з кримським громадянським суспільством у зв’язку з тим, що українська влада не має прямого доступу на територію Криму», – говорить Ольга Скрипник кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».
Ольга Скрипник вважає, що політичними і дипломатичними методами можна досягти певного рівня і вимог на переговорах. Однак проблеми Донбасу та Криму не схожі одна на одну і вимагають різних методик рішення, підкреслює Ольга Скрипник.
«Донбас і Крим – це дві різні площини переговорів. Дуже важливо, щоб Крим не був розмінною монетою. Наприклад, конфлікт на Донбасі закінчиться, якщо Україна визнає анексію Криму. Донбас і Крим потрібно розглядати окремо на переговорах, хоча обидві ці ситуації породжені діями Росії. На порядку будь-яких переговорів з Росією повинно стояти кримське питання – це одна з вимог, яка буде змушувати керівництво Росії реагувати», – стверджує Ольга Скрипник.
Експерт каже, що крім розширення списку персональних санкцій, необхідно шукати інші механізми, які б дозволили залучати Росію до відповідальності за недотримання прав людини.
«Євросоюзу та іншим структурам потрібно шукати механізмів до залучення ... Росії до дотримання прав людини на тих територіях, які зараз тимчасово їй підконтрольні. Це вимагає нових підходів, способів залучення до відповідальності і розробки нових механізмів», – підкреслює Ольга Скрипник.
Дивіться також: Про Голодомор вже розповідають у найжвавішому місці столиці США
